В – позначення на схемах системи опалення клапана-партнера (зліва) на подавальному та автоматичного балансувального вентиля (справа) на зворотному трубопроводах.

Практичний досвід і результати гідравлічних випробувань, проведених виробниками балансувальної арматури, дозволяють зробити висновки про те, що з метою одержання максимального ефекту гідравлічного регулювання і забезпечення ефективної роботи радіаторних термостатів (радіаторний термостатичний клапан, обладнаний термостатичною головкою - РТК) балансувальна арматури повинна розміщатися як найближче до опалювальних приладів.

Дослідження також показали, що при установці РТК або при постійному ручному регулюванні теплового потоку радіаторів система опалення більшу частину опалювального періоду працює в динамічному режимі. При використанні ручних балансувальних вентилів у двотрубних системах відбувається перерозподіл теплоносія опалювального приладу на сусідні опалювальні прилади приладової вітки (стояки). Це приводить до зниження енергетичної ефективності використання РТК.

В однотрубних системах при перекритті клапана на одному з опалювальних приладів приладової вітки (стояка) спостерігається зниження загальної витрати теплоносія в стояку і на всіх опалювальних приладах, що може привести як до зниження так і допідвищення температури в опалюваних приміщеннях.

Рис. 5.3. Аксонометрична схема системи водяного опалення останнього 5-го поверху.

У сучасних системах опалення, що обладнані згідно з ДБН В.2.5-67: 2013 радіаторними термостатичними клапанами на підводках опалювальних приладів, для гідравлічного балансування приладових ділянок при нестаціонарних теплогідравлічних режимах їхньої роботи доцільніше застосовувати автоматичні регулятори перепаду тиску (для двотрубних систем) та автоматичні регулятори витрати (для однотрубних систем). Улаштування автоматичної арматури дозволить забезпечити гідравлічну незалежність приладових віток (стояків) між собою і відносно всієї системи опалення в цілому, а також підвищити авторитет РТК.

Розглянемо вказані вище принципи балансування на прикладі поверхових приладових ділянок останнього 5-го поверху, що показані на рисунку 5.3. На поверсі наявні три квартири, прилади яких поєднані у відокремлені приладові ділянки системи опалення з тепловими навантаженнями Q₅₍₁₎=4830 Вт, Q₅₍₂₎=4360 Вт, Q₅₍₃₎=7770 Вт. Головне циркуляційне кільце системи опалення буде проходити через найбільш теплонавантажену приладову ділянку третьої квартири, а саме через опалювальний прилад з тепловим навантаженням 2940 Вт. Тобто маршрут головного циркуляційного кільця на останньому 5-му поверсі буде проходити через точки:

5 - К5 - 5(3)1 – оп 2940Вт - 5(3)1'- 5(3)2'- 5(3)3'- К51' - 5'.

Для гідравлічної збалансованості опалювальних приладів приладової ділянки цієї квартири слід щоб втрати тисків на наступних радіаторних паралельних ділянках були рівними між собою (див. Рис.5.1):

Δ Р (5(3)1 – оп 2940Вт - 5(3)1') = Δ Р (5(3)1 - 5(3)2 - оп 2650Вт - 5(3)1'),

Δ Р (5(3)1 – оп 2940Вт - 5(3)1' - 5(3)2') = Δ Р (5(3)1 - 5(3)2 - 5(3)3 – оп 920Вт - 5(3)2'),

Δ Р (5(3)1 – оп 2940Вт - 5(3)1' - 5(3)2' - 5(3)3') = Δ Р (5(3)1 -5(3)2 -5(3)3 –оп 1260Вт - 5(3)3').

Для забезпечення описаної гідравлічної рівноваги при розрахункових витратах теплоносія опалювальних приладів слід в найбільш навантаженому опалювальному приладі (2940 Вт) гарнітуру приєднання мати максимально відкритою, а попереднє налаштування РТК таким, що забезпечує мінімально допустиме значення його авторитету (> 20%). Це дозволить підвищити ефективність (варіантність) налаштування гарнітури приєднання та РТК паралельного опалювального приладу, при яких різниця між втратами тиску на паралельних ділянках буде найменшою (< 10%):

Δ Р (5(3)1 – оп 2940Вт - 5(3)1') - Δ Р (5(3)1 - 5(3)2 - оп 2650Вт - 5(3)1') → 0,

Δ Р (5(3)1 – оп 2940Вт - 5(3)1' - 5(3)2') - Δ Р (5(3)1 - 5(3)2 - 5(3)3 – оп 920Вт - 5(3)2') → 0,

Δ Р (5(3)1-оп 2940Вт-5(3)1'-5(3)2'-5(3)3') - Δ Р (5(3)1-5(3)2-5(3)3 –оп 1260Вт - 5(3)3') → 0.

Для гідравлічного балансування приладових ділянок різних квартир на поверсі слід аналогічно забезпечити однакові втрати тисків в наступних паралельних приладових ділянках:

Δ Р (К5-5(3)1-оп2940Вт-5(3)1'-5(3)2'-5(3)3'-К5')= Δ Р (К5-5(1)1-5(1)2-оп2650Вт-5(1)1'-5(1)2'-К5') = Δ Р (К5-5(2)1-оп2940Вт-5(2)1'-К5')

Якщо при гідравлічній ув’язці опалювальних приладів між собою роль балансувальної арматури виконували гарнітура приєднання та РТК, то при ув’язці поквартирних приладових ділянок для статичного балансування влаштовуються балансувальні вентилі (наприклад Герц Штрьомакс 4117R). При значній кількості опалювальних приладів у всіх по-квартирних приладових ділянках на поверсі (8-10 і більше) доцільно влаштовувати динамічне балансування із встановленням регуляторів перепаду тиску на кожній приладовій ділянці. Аналогічно як і при ув’язці приладів, на найбільш навантаженій приладовій ділянці (через яку проходить головне циркуляційне кільце) балансувальна арматура встановлюється в максимально можливому відкритому положенні, для підвищення ефективності перед-налаштування ручних балансувальних вентилів та регуляторів перепаду тиску.

Аналогічним шляхом виконуються гідравлічні ув’язки всіх паралельних ділянок в системах опалення, в тому числі приладових віток, що розташовані на різних поверхах, приладових стояків ліфтового та сходового холів та інш.