Державне регулювання фондового ринку. Повноваження НКЦПФР

В Україні фондовий ринок ще не набув ознак традицій та правил роботи, що зумовлюють необхідність приведення в дію системи ефективного його регулювання і насамперед із боку держави. Система регулювання фондового ринку має охоплювати всіх учасників фондового ринку і забезпечувати здійснення ними своєї діяльності відповідно до встановлених правил.

Фондові ринки різних країн функціонують за різними моделями, мають свої власні правила роботи і систему органів управління. Однак, незважаючи на розбіжності, організаційна система регулювання у переважній більшості держав базується на концепції дворівневої системи органів регулювання. Перший рівень становлять органи державного регулювання. Другий рівень утворюють саморегульовані організації, створені професійними учасниками ринку цінних паперів. До останніх належать різного роду союзи, асоціації, ліги професійних учасників, фондові біржі та організатори по'забіржової торгівлі.

Розподіл функцій і повноважень між державними органами і саморегульованими організаціями зумовлений рівнем розвитку фондового ринку, культурними та історичними традиціями кожної країни, особливостями законодавства, яке в різних країнах відрізняється за ступенем жорсткості, соціальною та правовою культурою суспільства, а також рівнем організації професійних об'єднань учасників фондового ринку, здатних взяти на себе значну частину роботи щодо регулювання діяльності на ньому.

На нинішньому етапі державної політики становлення фондового ринку в Україні перед органами регулювання стоїть багато завдань, насамперед:

необхідність подолання роздрібненості функцій багатьох державних органів, які регулюють ринок цінних паперів;

прискорене, випереджаюче створення жорсткої регулятивної інфраструктури ринку та її правової бази як способу обмежити ризики для інвесторів (насамперед вимоги до достатності капіталу, якості активів і ліквідності небанківських інвестиційних інститутів, обмеження їх власних операцій щодо ризиків, правил етичного ведення операцій та повного розкриття інформації при обслуговуванні клієнтів);

закріплення в правовій базі фондового ринку заходів щодо відповідальності за виконання встановлених правил;

введення до законодавства загальноприйнятої в економічній теорії класифікації цінних паперів на пайові, боргові та похідні цінні папери, що значно розширило б правову основу обігу цінних паперів в Україні з урахуванням нагальних потреб фондового ринку на постприватизаційному етапі його розвитку та в майбутньому;

упорядкування, систематизація правової бази, її облік, оскільки існуючий величезний масив нормативних актів не дає змоги вільно користуватися ними спеціалісту;

вжиття заходів щодо легалізації тіньового капіталу, запобігання відпливу капіталу за кордон та забезпечення прозорості й цілісності фондового ринку;

необхідність термінової організації податкового законодавства щодо інвестицій, оскільки існуюча невизначеність сприяє різному тлумаченню діючих законів на користь представників податкових органів;

гармонізація українських і міжнародних стандартів, що використовуються на ринку;

створення системи інформації про ётан фондового ринку та забезпечення її відкритості для інвесторів;

запобігання негативному впливу на фондовий ринок інших видів державного регулювання (монетарного, валютного, фіскального, податкового);

попередження надмірного випуску державних цінних паперів, що відволікає частину грошового пропонування інвестиційних ресурсів на покриття непродуктивних витрат;

державна підтримка освіти в галузі фондового ринку;

пріоритетне виділення державою фінансових і матеріальних ресурсів для запровадження ринку;

злам психології операторів, діючих на ринку, спрямованої нині на обхід, пряме порушення державних настанов і на повне неприйняття ролі держави як гаранта безпеки бізнесу і дрібних інвесторів.

Важливе значення має також упровадження державної або недержавної системи заходів інвесторів на ринку від утрат, пов'язаних із банкрутством інвестиційних інститутів (створення спеціальних фондів).

На державному рівні необхідно також вирішити питання щодо поліпшення фінансового стану компаній, що приведе до підвищення дивідендних та процентних ставок, зменшення витрат акціонерного капіталу, вдосконалення керівництва корпораціями шляхом розширення кола осіб, які беруть участь в управлінні, підвищення професіоналізму менеджерів, до зменшення концентрації економічної влади шляхом збільшення числа акціонерів. У результаті це зумовить підвищення ефективності ринку цінних паперів, зростання його кількісних та поліпшення якісних показників.

Державне регулювання фондового ринку України має здійснюватися на принципах створення гнучкої та ефективної системи регулювання, надійно діючого механізму обліку і контролю, запобігання і профілактики зловживань і злочинності на ринку цінних паперів. При визначенні міри втручання держави в ділове життя учасників фондового ринку слід уникати екстремальних позицій і знаходити виважений стан, оскільки, як переконує світовий досвід, надмірне втручання обмежує свободу підприємництва, а надмірне невтручання створює середовище для зловживань.

До основних цих повноважень належать, зокрема, такі:

1) давати висновки про віднесення цінних паперів до того чи іншого виду, визначеного законодавством;

2) встановлювати обов’язкові нормативи достатності власних коштів та інші показники і вимоги, що обмежують ризики по операціях з цінними паперами;

3) встановлювати обмеження щодо суміщення видів професійної діяльності на ринку цінних паперів;

4) здійснювати контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, та її відповідністю встановленим вимогам;

5) проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності професійних учасників ринку цінних паперів та саморегулівних організацій, рейтингових агентств, а також перевірки та ревізії діяльності емітентів щодо стану корпоративного управління та здійснення операцій з розміщення та обігу цінних паперів;

6) надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов’язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства;

7) надсилати відповідні матеріали в правоохоронні органи, в органи Антимонопольного комітету України у разі виявлення порушень законодавства;

8) накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення законодавства на юридичних осіб та їх співробітників; порушувати питання про звільнення з посад керівників фондових бірж та інших установ інфраструктури фондового ринку у випадках недодержання ними законодавства, з метою захисту інтересів інвесторів та громадян;

9) вилучати під час проведення перевірок на строк до трьох робочих днів документи, що підтверджують факти порушення актів законодавства про цінні папери;

10) порушувати в суді питання про ліквідацію корпоративного інвестиційного фонду та саморегулівних організацій; приймати рішення про ліквідацію пайового інвестиційного фонду;

11) здійснювати інші права, передбачені законом.

1.Фінансовий ринок, його сутність

2.Функції фінансового ринку їх характеристика

3.Структура фінансового ринку

4.Суб’єкти фінансового ринку, їх класифікація та функції

5.Інструменти фінансового ринку, їх суть та види

6.Класифікація фінансових інструментів за видами фінансових ринків

7.Держава як суб’єкт фінансового ринку

8.Особливості інфраструктури фінансового ринку

9.Суть значення і переваги фінансового посередництва

10.Банки як основні фінансові посередники. Функції та операції банків

11.Суть та особливості діяльності небанківських фінансових установ

12.Поняття та види фінансових ризиків

13.Методи оцінки ризику на фінансовому ринку

14.Управління фінансовими ризиками

15.Грошовий ринок: суть, об’єкти, суб’єкти

16.Попит та пропозиція на грошовому ринку

17.Встановлення цін на грошовому ринку, їх види

18.Обліковий ринок, його суть і роль. Інституційна структура облікового ринку

19.Онкольний і вексельний кредит, їх характеристика

20.Поняття векселя, його призначення. Класифікація векселів за різними ознаками

21.Комерційні векселі як інструменти облікового ринку, їх види і характеристика обігу

22.Фінансові векселі, їх характеристика

23.Депозитні сертифікати, банківські акцепти та чеки на грошовому ринку, особливості їх використання

24.Міжбанківські депозити: поняття, механізм залучення

25.Міжбанківські кредити, їх види та особливості їх надання

26.Кредитні відносини між Національним банком України та банками другого рівня

27.Валютний ринок: суть, функції, структура

28.Валютний курс: поняття, функції. Суть та методи котирування

29.Конвертованість валюти. Типи конвертованості валют

30.Поточні операції на валютному ринку, їх види

31.Операції на валютному ринку, пов’язані з рухом капіталу

32.Види курсів на валютному ринку, їх характеристика

33.Види угод на валютному ринку, їх характеристика

34.Особливості міжнародних розрахунків, їх форми

35.Економічна сутність валютного регулювання. Органи валютного регулювання в Україні, їх функції

36.Ліцензування банківських установ на проведення валютних операцій

37.Методи валютного регулювання, їх характеристика

38.Режими валютних курсів, їх характеристика

39.Валютні інтервенції як метод регулювання валютних курсів

40.Сутність на функції кредиту. Кредитний ринок: суть, структура, роль

41.Поняття та види банківських кредитів

42.Принципибанківського кредитування, їх характеристика

43.Лізинговий кредит, його характеристика

44.Іпотечний кредит: суть, об’єкти, суб’єкти

45.Особливості комерційного та податкового кредиту

46.Державний кредит, його суть та форми

47.Характеристика споживчого кредиту

48.Суть та форми кредиту. Характеристика міжнародного кредиту

49.Суть позикового процента. Фактори, що впливають на його формування

50.Поняття цінного папера. Суть та завдання ринку цінних паперів. Структура ринку цінних паперів

51.Фукції ринку цінних паперів, їх характеристика

52.Операції з цінними паперами

53.Класифікація цінних паперів за терміном існування, за походженням, за формою існування, за національною належністю, за способом реєстрації руху, за характером обігу, за рівнем ризику, за характером фінансових зобов’язань, за порядком їх розміщення, за економічною суттю, за можливістю обміну, за формою отримання доходу, за територією обігу, за обсягом наданих прав

54.Види цінних паперів, які можуть бути в цивільному обороті в Україні

55.Функції та роль цінних паперів. Основні ознаки цінних паперів

56.Економічна сутність акцій, мета їх випуску. Права та обов’язки емітентів та акціонерів

57.Порядок випуску та розміщення акцій

58.Види акцій, їх характеристика

59.Характеристика простих та привілейованих акцій

60.Вартісна оцінка акцій (номінальна, ринкова, балансова, емісійна ціни)

61.Моделі оцінки поточної ринкової вартості акцій

62.Особливості розрахунку показнику дохідності акцій

63.Облігації, їх суть та призначення

64.Порівняльна характеристика облігацій та акцій

65.Класифікація облігацій, їх характеристика

66.Вартісна оцінка облігацій. Методика розрахунку курсу облігацій

67.Особливості розрахунку показників дохідності облігацій

68.Державні облігації, їх роль в економіці країни

69.Облігації місцевих позик: мета випуску та особливості функціонування

70.Корпоративні облігації, механізм їх функціонування

71.Казначейські зобов’язання, їх призначення

72.Приватизаційні цінні папери, їх призначення і види

73.Іпотечні цінні папери, їх види та характеристика

74.Характеристика товаророзпорядчих цінних паперів

75.Економічний зміст і призначення похідних цінних паперів

76.Поняття та особливості функціонування варантів

77.Характеристика форвадних контрактів

78.Ф’ючерси, їх характеристика

79.Характеристика опціонів

80.Класифікація учасників фондового ринку

81.Суть і види професійної (посередницької) діяльності на фондовому ринку

82.Професійна діяльність із торгівлі цінними паперами

83.Депозитарна діяльність, її характеристика

84.Діяльність із організації торгівлі на фондовому ринку

85.Діяльність з управління активами інституційних інвесторів

86.Клірингова діяльність, її характеристика

87.Державне регулювання фондового ринку. Повноваження НКЦПФР