Закони випромінювання,їх значння

АТМОСФЕРА, ЇЇ БУДОВА

Атмосфера – це повітряна оболонка, що оточує Землю і обертається разом з нею. Тропосфера - нижній шар атмосфери, 8 -10км до 17 км над екватором.В тропосфері зосереджено 4/5 всієї маси атмосфери й майже вся водяна пара. Стратосфера –50-55км. в стратосфері на висоті 20-30 км виділяється шар максимальної концентрації озону - озоновий Мезосфера - середня сфера, 55-85 км. Термосфера верхню межа на висоті 800 км. Вище термосфери розташована - екзосфера,. атмосфера простягається до висоти 3000км. іоносфера –вище 90 км гомосфера-однорідну атмосферу постійного хімічного складу. Гетеросфера- (склад атмосфери змінюється з висотою).

Основними газами - азот - 78, 08%, кисень - 20, 95%, аргон - 0, 93% вуглекислий газ - 0, 033%

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НАДХОДЖЕННЯ СОН РАДІАЦІЇ

Потік прямої радіації залежить від висоти Сонця над обрієм. Він найбільший опівдні і найменший у момент сходу та заходу Сонця. У першій половині дня інтенсивність прямої радіації більша, ніж у другій при тій же висоті Сонця. Це пояснюється тим, що після полудня посилюються висхідні рухи повітря, які переносять угору водяну пару й пил і прозорість атмосфери зменшується. Зменшують пряму радіацію і хмари. При дуже щільних шарах вона зовсім відсутня. У річному ході найбільші значення прямої сонячної радіації спостерігаються в кінці весни, коли ще в атмосфері мало водяної пари, а найменші – в грудні, коли спостерігається найнижча висота Сонця.Розсіяна радіація, як і пряма, збільшується при зростанні висоти Сонця. Найбільше її значення опівдні. Збільшується вона і при зменшенні прозо-рості атмосфери. Дуже розсіюють радіацію тонкі прозорі хмари верхнього ярусу (Сі, Сs) У цьому випадку потік розсіяної радіації може збільшуватись у кілька разів порівняно з її надходженням за ясної погоди. Лише щільні суцільні хмари пропускають радіації менше, ніж за ясного неба.Дуже збільшує розсіяну радіацію велика відбивна здатність земної по-верхні. Поверхня, яка вкрита свіжим снігом, відбиває понад 80-90 % усього потоку радіації. Річний максимум розсіяної радіації спостерігається в червні, а мінімум у грудні.

ЗАКОНИ ВИПРОМІНЮВАННЯ, ЇХ ЗНАЧННЯ

Цей зв’язок виражається законом Кірхгофа Еλ /Кλ = ε - відношення випромінювальної здатності тіла (Е) при даній довжині хвилі (λ) до його поглинальної здатності (К) величина постійна і дорівнює випромінювальній здатності абсолютно чорного тіла (ε) при тій же температурі. Для всіх довжин хвильї Е = Кε, тобто випромінювання будь-якого тіла дорівнює добутку поглинальної здатності цього тіла і випромінювальної здатності абсолютно чорного тіла. Повний потік випромінювання абсолютно чорного тіла визначається за законом Стефана-Больцмана Е = σ Т4 де σ – стала Больцмана, σ = 5, 67·10-8 Вт/м2. Стосовно до природних поверхонь закон Стефана-Больцмана має такий вигляд Е = δ σ Т4 де δ – коефіцієнт відносної здатності випромінювання природних поверхонь.

закон Віна: добуток довжини хвилі λ m, якій відповідає максимальна випромінювальна здатність тіла, і його абсолютної температури Т є величина стала λ m·Т = 2898 мкм·К Формула дозволяє визначити температуру тіла, якщо відома довжина хвилі, яка відповідає максимальній випромінювальній здатності цього тіла. І навпаки. чим вища т тіла, тим коротші хвилі, які випромінюють максимум енергії..

Закон Планка визначає розподіл енергії в спектрі випромінювання абсолютно чорного тіла за довжинами хвиль за різних температур.