Довгастий мозок та його ядра

Довгастий мозок (medulla oblongata) розвивається із п’ятого мозкового пухирця (додаткового). Довгастий мозок є продовженням спинного мозку з порушеною сегментальністю. Сіра речовина довгастого мозку складається з окремих ядер черепних нервів. Біла речовина — це провідні шляхи спинного і головного мозку, що тягнуться догори в мозковий стовбур, а звідти до спинного мозку.

Мозкова трубка, розширюючись, утворює порожнину четвертого шлуночка. Стінки трубки розростаються нерівномірно, задня стінка залишається тоненькою, а передня й бічні значно потовщуються.

На передній поверхні довгастого мозку міститься передня серединна щілина, з обох боків якої лежать потовщені білі тяжі, що називаються пірамідами. Піраміди донизу звужуються у зв’язку з тим, що частина їхніх волокон переходить на протилежний бік, утворюючи перехрестя пірамід, котрі утворюють бічний пірамідний шлях. Частина білих волокон, що не перехрещуються, утворюють прямий пірамідний шлях. Збоку від пірамід виходить під’язиковий нерв (XII пара). Назовні від пірамід розміщуються бічні канатики, верхня частина яких утворює еліпсоподібні підвищення — оливи, а дорсальні — нижні ніжки мозочка. На поперечному розрізі оливи виділяються нервові клітини у вигляді складчастого мішка. Ядра олив функціонально зв’язані з мозочком, вони впливають на статику тіла — підтримують його у вертикальному положенні.

Нижні мозочкові ніжки, або вірьовчасті тіла, являють собою масивні утворення, які, розходячись під кутом, обмежують з боків нижній кут ромбоподібної ямки четвертого шлуночка. Позаду олив виходять корінці IX, X, XI пар черепних нервів. Це язикоглотко- вий, блукаючий і додатковий нерви. На задній поверхні довгастого мозку пролягає задня серединна борозна, по обидва боки якої тягнуться тонкі пучки провідних шляхів від спинного мозку.

Кожен тонкий пучок закінчується булавою. Поряд із тонкими пучками лежать клиноподібні з клиноподібними горбками вгорі. Волокна булави тонкого пучка й клиноподібного горбка утворюють зовнішні та внутрішні дугоподібні волокна. Зовнішні волокна проходять у нижні ніжки довгастого мозку, а внутрішні перехрещуються перед центральним каналом і утворюють медіальну петлю, що піднімається догори. Збоку від медіальної петлі розміщується сітчастий утвір (ретикулярна формація). Місце її локалізації називають покришкою довгастого мозку. Ретикулярна речовина містить вставні й ефекторні клітини, які зв’язують різні нейрони довгастого мозку, а також життєво важливі центри: серцево-судинний, дихальний, травний та ін.

На задній поверхні довгастого мозку та мосту лежить ромбоподібна ямка, яка є дном четвертого шлуночка. Поздовжня

борозна розділяє його на дві половини, в кожній із них є підвищення — лицеві горбики. В товщі лицевого горбика залягають ядра VI (відвідний) та VII (лицевий) пар черепних нервів. У нижньому відділі ромбоподібної ямки є два підвищення — трикутники під’язикового та блукаючого нервів. Бічні поверхні ромбоподібної ямки утворюють кармани, оточені ніжками мосту. В бічних відділах ромбоподібної ямки розміщені ядра VIII пари (присінково-завитко- вий) черепних нервів. Від слухових ядер до серединної борозни відходять поперечні мозкові волокна, які лежать на межі довгастого мозку та мосту. Ці волокна являють собою провідні шляхи при- сінково-завиткового нерва.

В товщі ромбоподібної ямки лежать ядра 8 пар черепних нервів, а саме: V пара — трійчастий нерв; VI пара — відвідний нерв; VII пара — лицевий нерв; VIII пара — присінково-завитковий нерв; IX пара — язикоглотковий нерв; X пара — блукаючий нерв; XI пара — додатковий нерв; XII пара — під’язиковий нерв. Ближче до центру, навколо серединної борозни, розміщені рухомі ядра цих нервів, а збоку, але теж недалеко від центру, — вегетативні. Зовнішніми ядрами ромбоподібної ямки є аферентні ядра.

Трійчастий нерв має чотири ядра, одне з яких рухоме й три — чутливі. Відвідний нерв має одне рухоме ядро, лицевий — рухоме, вегетативне й чутливе; присінково-завитковий — два слухових і чотири присінкових. Язикоглотковий нерв має три ядра: рухоме, вегетативне й чутливе; блукаючий нерв також має три ядра: рухоме, чутливе й парасимпатичне, а додатковий і під’язиковий — по одному рухомому ядру.

Покрив четвертого шлуночка складається з двох мозкових парусів. Черепний (верхній) парус, натягнутий між верхніми ніжками мозочка й хвостовим (нижнім) мозковим парусом, який міститься між задніми ніжками мозочка і являє собою недорозвинену стінку мозкового пухирця, з хвостовим (заднім) мозковим парусом з’єднується судинне сплетення четвертого шлуночка. В задньому парусі є три маленькі отвори — апертури, крізь які порожнина шлуночка з’єднується з підпавутинним простором, а крізь них із четвертого шлуночка в підпавутинний простір проникає спинномозкова рідина.