Будова шлунка

Шлунок -найбільш розширена частина травного апарату. Його ємкість — від 1, 5 до З л, але це не межа, бо шлунок має здатність під впливом великих об’ємів їжі та рідини розтягуватися — іноді до 10 л.

Шлунок лежить під діафрагмою, 5/6 частин його тіла — ліворуч, а 1/6 частина — праворуч від серединної площини тіла. На рівні X—XI грудного хребця шлунок має вхід (cardia), це місце з’єднання його зі стравоходом. На рівні XII грудного та І поперекового хребців шлунок має вихід, воротар (pylorus) — це місце переходу шлунка в тонку кишку. Між входом і виходом міститься тіло шлунка, яке має передню підвищену частину, що називається склепінням, або дном шлунка. Верхня поверхня увігнута й утворює малу кривизну шлунка, а нижня, опукла — велику кривизну шлунка. Дно шлунка передньою поверхнею прилягає до лівого купола діафрагми, а задньою — до селезінки. Мала кривизна шлунка спрямована до нижньої поверхні лівої частки печінки, а велика — прилягає до поперечної ободової кишки й частково — до селезінки.

Стінка шлунка складається з трьох шарів, або оболонок: слизової, м’язової та серозної.

Слизова оболонка (tunica mucosa) є продовженням слизової оболонки стравоходу й тягнеться до входу в дванадцятипалу кишку. На місці переходу утворюється циркулярна складка, яка дістала назву воротаревої заслонки. Слизова оболонка завдяки мембрані з гладеньких м’язів і підслизовій оболонці збирається в численні складки різного розміру. Довгі складки розташовані в поздовжньому напрямку, між ними пролягають короткі поперечні складки, які їх з’єднують між собою й при цьому утворюють мережоподібну поверхню слизової оболонки шлунка. На поверхні слизової оболонки відкриваються протоки шлункових залоз. На 1 мм слизової оболонки налічується близько 100 залоз. Залози поділяються на основні, що виділяють шлунковий сік, та обкладинкові (залози дна шлунка), які виділяють соляну кислоту. Додаткові залози виділяють слиз. У товщі слизової оболонки шлунка розміщені поодинокі шлункові лімфатичні вузлики.

В шлунку, наповненому їжею, слизова оболонка розгладжується, й складки зникають.

М'язова оболонка (tunica muscularis) утворена гладенькими м’язами, які розміщені в трьох напрямках: зовнішній, або поздовжній шар, середній, або циркулярний, і внутрішній — косий. У місці вихідного отвору шлунка утворюється м 'яз — стискач воротаря — жом.

Серозна оболонка шлунка (tunica serosa) є частиною очеревини, яка покриває передню й задню поверхні шлунка за винятком невеликої частини задньої стінки. В ділянці малої й великої кривизни листки серозної оболонки утворюють очеревинні зв’язки шлунка.

Шлунково-діафрагмальна зв'язка йде ліворуч від малої кривизни до діафрагми. Праворуч розміщена печінково-шлункова зв'язка, яка переходить у зв’язку, що з’єднує верхній відділ дванадцятипалої кишки з воротами печінки. Ці три зв’язки утворюють малий сальник. Від великої кривизни шлунка починається шлун- ково-ободовокишкова зв 'яз- ка, від якої починається складка, котра у вигляді двох листків проходить до малого тазу й утворює два передні листки великого сальника