Втрати на фрезерування заготовки

Втрати при фрезеруванні від об’єму штахетин розраховуються за формулою:

(2.81)

Розрахунок корисного виходу готової продукції. Баланс сировини до об’єму чурбака

Корисний вихід штахетин може бути розрахований і як відношення отриманого об’єму готових штахетин до об’єму перероблених для цього осердь:

(2.82)

Питома витрата сировини в осердях на 1 м³ виготовлених штахетин визначається за формулою:

(2.83)

Результати розрахунків кількості готової продукції та втрат і відходів до об’єму осердя зведено у табл. 2.7

Таблиця 2.7

Відомість балансу сировини

2.3.2. Розрахунок сировини у виробництві паливних гранул

Втрати деревини при спресуванні

Втрати сировини при спресуванні (Р_спр.) розраховуються за формулою:

, % (2.84)

де: V_пал.гр. – об’єм паливних гранул, м³;

V_відх – об’єм відходів, м³.

%

Розрахунок кількості сировини

Для виробництва паливних гранул використовуємо відходи фанерного виробництва (відходи при поперечному розкрої, шпон-розривину, куски сирого і сухого шпону, шпон (на випробування)) та відходи виробництва штахетин (відходи при поперечному і поздовжньому розкроях, відходи фрезерування).

Річний обсяг виготовлення паливних гранул розраховуємо за формулою:

(2.85)

∑ q – кількість відходів, що утворилися при виробництві фанери та виробництві штахетин.

Втрати при спресуванні становлять:

(2.86)

Розрахунок корисного виходу готової продукції

Корисний вихід паливних гранул може бути розрахований і як відношення отриманого об’єму гранул до об’єму перероблених для цього відходів:

(2.87)

Питома витрата сировини на 1 м³ виготовлених паливних гранул визначається за формулою:

(2.88)

2.4. Розрахунок кількості обладнання

2.4.1. Розрахунок кількості обладнання у виробництві штахетин

Поперечний розкрій сировини.

Продуктивність круглопилкових верстатів для поперечного розкроювання, в даному випадку ЦПА-40, визначають за формулою:

м³/зм (2.89)

де: Т_зм – час зміни, Т_зм =480хв;

U – швидкість подачі осердя, U =9 м/хв;

V_к – об’єм осердя, V_ос =0, 015 м³;

К_р – коефіцієнт використання робочого часу, К_р = 0, 9;

К_м – коефіцієнт використання машинного часу, К_м = 0, 2;

- діаметр осердя, 0, 085 м;

n – кількість заготовок, що отримується з одного осердя, n=2.

м³/зм

Необхідну кількість верстатів, потрібних для виконання річної програми визначаємо за формулою:

(2.90)

де: Q_сир – річна кількість сировини, м³;

N – кількість робочих днів в році, N =250;

m – кількість робочих змін.

Приймаємо кількість верстатів,

Коефіцієнт завантаження верстату визначається за формулою:

(2.91)

Повздовжній розкрій сортименту

Продуктивність круглопилкових верстатів для поздовжнього розкроювання, в даному випадку ЦА-2, визначають за формулою:

(2.92)

де: Т_зм – час зміни, Т_зм =480хв;

U – швидкість подачі сортименту, U =41 м/хв;

V – об’єм сортименту, V= 0, 074м³;

К_р – коефіцієнт використання робочого часу, 0, 9;

К_м – коефіцієнт використання машинного часу, 0, 9;

l – довжина сортименту, 1, 3 м;

z – кількість пропилів для одного сортименту, z=1.

м³/зм

Необхідну кількість верстатів, потрібних для виконання річної програми визначаємо за формулою:

Приймаємо кількість верстатів,

Коефіцієнт завантаження верстату визначається за формулою: