Хід заняття

У залі присутні гості: дідусі, бабусі, батьки. Діти співають, заходить бабуся новенької вихованки і шукає свою онуку.

Вихователь. Доброго дня! У вас все гаразд? Що трапилося? Чому шукаєте онучку?

Бабуся. Марійка вдома забула ляльку, а без неї вона сумуватиме.

Вихователь. Проходьте, будь ласка, сідайте!

До бабусі підходить онучка, цілує бабусю, бере до рук ляльку.

Вихователь (розглядаючи ляльку). Марійко, яка у тебе чудова лялька! Вона незвичайна і зовсі не схожа на ляльок, якими граються наші дівчатка. Діти, кого вам нагадує ця лялька?

Діти. Домовеня Кузю з мультфільму.

Марійка. Цю ляльку мені подарувала бабуся, вона її сама для мене пошила.

Моя лялька краща за всіх,

Несе вона мені успіх.

Спить зі мною та гуляє,

В доньки-матері зіграє.

Вихователь. Вибачте, але зараз стільки чудових іграшок можна придбати.

Бабуся. Це не звичайна лялька, а лялька-оберіг, вона є супутницею моєї онучки на шляху до успіху, здоровя, допомагає уникати негараздів. Коли я була маленькою дівчинкою, то моя бабуся також виготовила мені ляльку з мотузок. Існував певний процес виготовлення ляльки із джгутів або мотузок. Упродовж багатьох століть ляльки для дітей виготовляли власноруч. Голову, тулуб ляльки робили із джгута або мотузок як дві окремі частини, що з’єднували між собою. Одну частину накладали на одну. Кожну частину закріплювали окремою мотузкою, міцно зв’язуючи і накладаючи форму голови, тулуба. Легко скручуючи джгутик у спіраль, протягували його між джгутиками тулуба, утворюючи руки.

Залишилися дрібні деталі руки-джгутики злегка розпушували, то були пальці.

Волосся на голові заплітали у коси із джгутів або мотузок, що давало можливість дівчаткам робити лялькам зачіски. Га таких подарунках ми самостійно робити обличчя (очі, ротик, носик).

Запитайте ваших гостей – бабусь та дідусів – мабуть, у кожного з них були такі незвичайні ляльки.

Дідусь. У мене був також коник із мотузок, якого виготовляли так само, як і ляльку Марійчиної бабуся.

Гості із зали (по черзі)

· Ми малими робили собі ляльок із кукурудзяних качанів.

· Мої соломяні ляльки нагадували маленьких опудал. На них я надягала хусточки і спідниці із ганчірок.

· Я любила виготовляти ляльок із водяних кубушок (квітка – це голова, листя – це одяг).

· А ми робили з квітів мальви, де сама квітка була спідницею.

· А в мене була така сама лялька, як і в Марічки – зшита з ганчірочок.

Вихователь. Які чудові речі ви нам розповідаєте, то давайте влаштуємо свято ляльок!

Діти(радісно). Улаштуємо, улаштуємо!

Вихователь. Запрошуйте на танок ваших ляльок!
діти танцюють з ляльками.

Чудовий танок! Вам сподобалося, гості дорогі?
Відповіді гостей

Ну так дарма часу не гаємо,

До роботи приступаємо!

Дитина

Любі дідусі, бабусі,

Я роботи не боюся.

Де нитки, голка? Буду шити,
Ляльку-оберіг робити!

Методичний коментар

Для того щоб дитина виготовила що небуть із ниток або тканини, їй необхідно уважно розглянути зразки, а згодом виготовити щось подібне. Під час виготовлення іграшок із тканини, ниток немаж потреби дотримуватися того порядку, що викладений у методиках. Трапляється, що дитині легше виготовити велику ляльку, ніж відрізати ниточку, тощо.

Викладання ниточок – це приємне і корисне заняття для дітей у дитячому садку. Робота ця нагадує плетіння. Крім ніжного відчуття від тактильного контакту з різними типами нитки, дитина дізнається також, що кожна нитка повинна бути прикріплена у трьох місцях для того, щоб триматися (щоб згодом мати можливість скласти фігуру, яка б не розпадалася). Працюючи з нитками, дитина усвідомлює, що здатна видозмінювати форму, не порушуючи композиції, а, навпаки, знаходячи творчі рішення. Ці важливі моменти спонукають дітей до діяльності. Якщо деякі фігури дитині не вдається виготовити, то можна з успіхом відтворити щось нове і незаплановане.
Розмові між вихователем і дітьми під час таких занять пов’язана з темою. Діти повинні дізнаватися щось нове, а від цього у них зростатиме інтерес до справи.

Вихователь розкладає на робочі місця дітей зв’язані пучечки відрізаних ниток.

1-ша дитина. Ой, яка товста нитка!

2-га дитина. Ні, це багато ниточок.

3-тя дитина. Які довгі й гарні!.

Вихователь. Якого кольору ниточка?

Відповіді дітей.

Усі нитки – різнокольорові, вони зроблені з шерсті. Діти, ви вже коли небуть гралися з ниточками?

Відповіді дітей: так, ми робили пензлики, китиці, помпони удома з бабусею намотували клубочки, шили лялькам одяг.

· Чим різняться нитки, якими ви шили лялькам одяг, і ці?

Відповіді дітей: ті, що вдома, тоненькі, на котушці, а ці довгі, товстенькі, на клубку.

Діти, нам час братися до роботи, а наші бабусі і дідусі допоможуть нам. Давайте пригадаємо, як необхідно поводитися з ножицями, голкою і ниткою під час роботи.

-Відповіді дітей:
-Не можна бешкетувати, коли користуєшся ножицями, голкою!
-Не можна штовхати одне одного під час праці!
-Ножиці слід класти подалі від краю стола, щоб вони випадково не впали і не поранили ногу!
-Працюючи ножицями, потрібно стежити за напрямом леза!
-Не проводити по краю леза пальцями чи долонею!

Вихователь. Молодці! Можемо братися до роботи.