Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Схильність до гарячих тріщин
Титан та його сплави не схильні до утворення гарячих тріщин. Це обу-мовлено сприятливим поєднанням фізико – механічних якостей титану та його сплавів, а саме малою величиною ливарної усадки в поєднанні з підвищеною міцністю та пластичністю в ділянці високих температур. Для титанових швів властивий вузький інтервал кристалізації. Оскільки пла-стичність металу в цьому інтервалі висока, зварні шви титанових сплавів стій-ки проти утворення кристалізаційних тріщин.
. 5.2.3. Схильність до холодних тріщин. До числа поширених і небезпечних дефектів в зварних конструкціях з ти-танових сплавів відносяться холодні тріщини. Тріщини можуть виникати відразу ж після зварювання, а також після вилежування зварних виробів (в процесі сповільненого руйнування). Холодні тріщини виникають в результаті дії двох несприятливих факторів: внутрішніх (зварювальних) напруг та зменшення пластичності окремих ділянок зварних з'єднань внаслідок забруднення їх шкідливими домішками – газами. (Н2, О2, N2 ). Основна причина сповільненого руйнування - виділення водню з твердого розчину з утворенням гідридів титану ТіН2, (γ -фаза), що сприяє крихкості металу (зниженню ударної в'язкості титану). Утворенню холодних тріщин та-кож сприяє велико кристалічна будова металу шва та ОШС. Вплив водню на схильність до утворення тріщин зростає при збільшенні вмісту інших домішок (О2 та N2) та внаслідок загального зниження пластичності при утворенні крих-ких фаз в процесі охолодження та старіння. При Т > 3500С титан активно поглинає О2 з утворенням структур укорів-нювання, що мають високу міцність, твердість (у гр. вища, ніж у титана) та малу пластичність. Ті + О2 = ТіО2 Поверхневий шар з ТіО2 має велику твердість. Шар ─ альфований. (Ки-сень стабілізує α – фазу). При Т > 5500С титан енергійно розчиняє азот, хімічно взаємодіє з ним, в результаті чого створюються малопластичні фази вкорінення (нітриди): : Ті + N2 = 2Ті3N
Найбільш схильні до водневого крихкості α – сплави, менш схильні ─ β – сплави. Заходи боротьби з холодними тріщинами: 1) обмеження вмісту Н2, О2, N2 в основному та присаджувальному матеріалі. В ВТ1-00 Н2 < 0, 008%, О2 < 0, 1…0, 12%, N2 < 0, 04% (Зварювальний дріт піддається вакуумному відпалу). 2) надійний захист зони зварювання та охолодження ділянок від контактів з повітрям (при Т > 350…4000С) (помітне поглинання водню титаном при Т > 3000С) 3) зняття та зменшення залишкових зварювальних напруг з допомогою відпалу (Т = 670…8600С). Азот, що знаходиться в титані у вигляді нітридів та елементів проникнен-ня, підвищує твердість та знижує пластичність. Поверхневий шар титану наси-чується підвищеною кількістю N2 та О2 (альфований шар). Попадання часток цього шару в зварювальний шов призводить до крихкості металу та утворенню холодних тріщин.
|