Додаткова. Розбивочне креслення.

Розбивочне креслення.

Посадкове креслення.

5. Проект дорожніх робіт і вертикального планування.

6. Кошторис на будівництво садово-паркового об’єкту.

Пояснювальна записка.

Рекомендована література

Основна

1. Брунс Пфланцен. Уход за декоративными растениями. Справочник. – М.: Глобус, 2000. - 112 с.

2. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. –Львів: Світ, 2005. -456 с.

3. Озеленение населенных мест. Справочник / Ерохина В.И., Жеребцова Г.П., Вольфтруб Т.И. и др. -М.: Стройиздат, 1987. -480 с.

4. Лаптев А.А., Глазачев Б.А., Маяк А.С. Справочник работника зелёного ствроительства. – К.: Будівельник, 1984. – 152 с.

5. Теодоронский В.С. Строительство и содержание объектов ландшафтной архитектуры. – М.: Издательство МГУЛ, 1977. – 72 с.

6. Теодоронский В.С., Белый А.И. Садово-парковое строительство и хозяйство. – М.: Стройиздат, 1989. – 352 с.

7. Теодоронский В.С. Садово-парковое строительство: Учебник. – М.: ГОУ ВПО МГУЛ, 2003. – 336 с.

Додаткова

1. Атаманюк Ю.А., Костюченко Л.Л., Остапенко Я.В. Реконструкция городских зелёных насаждений. – К.: “Будівельник”, 1987. – 238 с.

2. Бондарь Ю.А., Абесинова Н.П., Никитина Е.Н., Сахаров А.Ф. Ландшафтная реконструкция городских садов и парков. – К.: “Будівельник”, 1982. – 60 с.

4. Вертикальное озеленение зданий и сооружений /УкрНИИинжпроект. -К.: Будивельник, 1980. -128 с.

6. Інструкція з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах і селищах міського типу України: ГКН 03. 08. 007 - 2002: Затверджено наказом Держбуду України 24.12.2001 № 226. – К., 2002. – 20 с.

7. Кpаткий спpавочник аpхитектоpа: Ландшафтная аpхитектуpа / Под pед. И.Д. Родичкина. -К.: Будивельник, 1990. -336 с.

8. Лаптев А.А., Глазачев Б.А., Маяк А.С. Справочник работника зеленого строительства. -К.: Будивельник, 1984. -152 с.

9. Лунц Л.Б. Городское зеленое строительство. -М.: Стройиздат, 1974. - 280 с.

10. Правила утримання зелених насаджень мiст i iнших населених пунктiв України / " Комунекономiка". - К., 1995. - 64 с.

10. Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеленому строительству. - К.: Будивельник, 1971. - 312 с.

Повністю готовий проект об’єкту озеленення розглядають у цілому на засіданні Містобудівної Ради із залученням фахівців адміністративних організацій, які мають відношення до створення об’єкту. Спеціальна комісія, яка включає замовника (наприклад, міськдержадміністрацію, відомство) представників виконавчого комітету, затверджують проект. На основі затвердженого проекту розробляють останню стадію проектування – робочу документацію.

Після збору даних та проведення необхідних вишукувальних робіт, складання та затвердження програми або завдання на проект приступають безпосередньо до проектування об’єкту. Розберемо склад та зміст проектних матеріалів по стадіям проектування об’єкту.

Проект складається із рішень основних принципово важливих питань планування та інженерної підготовки території. В матеріалах проекту повинна бути викладена основна ідея та планувальне рішення, яке буде ретельно розроблене у робочих кресленнях. На даній стадії встановлюють технічну можливість та економічну доцільність будівництва даного об’єкту відповідного призначення та на відповідному місці.

На основі цільового призначення функціональних, економічних та естетичних задач на даній стадії проектування визначають характер благоустрою. Вертикального планування, об’ємно-просторового розміщення рослинності, створення біологічно-стійких та естетично виразних насаджень, обумовлюють найбільш економічні шляхи будівництва, методи прогресивної технології та механізації.

1. Зміст робочого проектування

Робоча документація призначена для втілення проектних рішень у життя.

У склад робочої документації на садово-паркове будівництво входять:

- генеральний план об’єкту, який відображає загальну ідею, планування і композицію насаджень, організацію доріг, майданчиків, розміщення споруд, водойм і т.д.;

- дендроплан розміщення рослин у масштабі 1: 500, 1: 250 із відомістю розрахунку кількості садивного матеріалу;

- посадкове креслення або план котлованів у масштабі дендроплану;

- розбивочне креслення або план благоустрою території у масштабі дендроплану, вузли у масштабі 1: 20;

- план організації рельєфу (проект вертикального планування) у масштабі 1: 250, 1: 500. План земляних робіт із наявністю спеціального штампу адміністративних органів для наступного отримання дозволів на земляні роботи;

- робочі креслення дренажу, каналізації, водопроводу, освітлення, малих архітектурних форм у М 1: 500, фрагменти – 1: 250, 1: 100, 1: 50, 1: 20, 1: 10;

- кошторис складений на основі робочого проекту і каталогу розцінок на встановлений вид робіт, затверджений згідно із діючим законодавством і прейскурантом на будівельні матеріали;

- пояснювальна записка (при складному проектному рішенні), в якому повинні знайти відображення усі питання організації і виконання робіт, конструктивні рішення і техніка безпеки при будівництві садово-паркового об’єкту.

2. Генеральний план – креслення, яке виконується у масштабі 1: 500 із виправленнями, які були рекомендовані при затвердженні проекту. На кресленні показані існуючі та запроектовані насадження із зазначенням типу посадок (дерева, кущі, квіткові та трав’янисті), відкриті газонні простори, водойми, дорожньо-стежкова мережа, площадки, малі форми, споруди, входи. На полях креслення приводять експлікацію, умовні позначення, орієнтацію по сторонам світу. До креслення генерального плану можуть бути додані схеми функціонального зонування території, поперечні розрізи або профілі характерних ділянок у масштабі 1: 200-1: 500, перспективи, фрагмент генплану будь-якої частини об’єкту.

Дендроплан є одним із основних графічних документів при проектуванні будь-якого садово-паркового об’єкту.

Дендрологічний план (проект) є проектом розміщення не лише дерев, але і інших рослин, які використовуються у садово-парковому будівництві: кущів, ліан, газонних трав, квітникових трав. Його основна мета – розшифрувати зміст умовних позначень, із точним зазначенням використаних рослин. Передбачає детальне планування просторового розміщення дерев, кущів і квітникових рослин і визначає їх видовий склад. Підбір асортименту дерев і кущів проводять одночасно із проробкою окремих пейзажів об’єкту, він деталізує і розкриває дендрологічний зміст генерального плану.

Виконання. Для кожного виду рослин в межах об’єкту встановлюють визначений умовний знак і номер. Всі куртини дерев, кущів і багаторічних квітів, а також окремо стоячі дерева, починаючи із верхнього лівого кутка креслення, нумерують поступово із підбором для пронумерованого посадкового місця (групи, рядові посадки, солітери і т.д.) відповідного видового складу рослин і встановлення їх кількості. Складають посадкову відомість, куди і записують площі, зайняті рослинами.

Площі декоративних насаджень по видам посадок визначають так:

- під групами дерев і кущів – за площами живлення відповідно до життєвих форм або вимірюванням площі, що займає проекцію крони;

- під деревами у рядових посадках – кількість дерев множать на 2м² (лунка дерева), вважаючи, що інша частина площі знаходиться під газоном;

- під квітниками – вимірюванням на генплані і сумуванням;

- під газоном – вирахуванням від загальної площі під озеленення площі під декоративними насадженнями.

На цьому листі розміщують у алфавітному порядку список запроектованих трав’янистих рослин і розрахунок потреби у їх насінні для влаштування газонів.

На кресленні усі місця посадок дерев, кущів і квітників повинні бути зазначені цифрами. При позначенні масивів ставлять дрібне число, у чисельнику – назва виду, у знаменнику – кількість рослин.

На листі вказують загальний баланс території за визначеною формою.

Креслення підписують тушшю «Дендроплан» і обмежують рамкою, у правому нижньому кутку викреслюють штамп, а також експлікацію і умовні позначення, ті що і на генплані.

Дендроплан виконується на ватмані із використанням відмивки. Окремі деталі чи фрагменти, нанесені на полях креслення виконуються в узгодженні із викладачем. Товщина ліній повинна складати: для доріжок – 0, 2-0, 3мм, квітників – 0, 3-0, 5мм, кущів – 0, 4-0, 5мм, дерев – 0, 6-0, 8мм.

3. Розбивочне креслення це графічний документ необхідний для перенесення на місцевість дорожно-стежкової мережі, майданчиків, водойм, будівель і споруд. Складають його із таким розрахунком, щоб по ньому можливо було перенести проект на місцевість, не використовуючи складні геодезичні інструменти. Тому усі основні розбивочні лінії повинні мати не менше 2 прив’язок до кордонів ділянки або до вже прокладеним розбивочним осям. Якщо не можливо цього зробити, то вони повинні відходити від кордонів ділянки або вже проведених вісей під прямими кутом, який може бути легко побудований на місцевості за допомогою простого обладнання.

Контури доріжок і майданчиків показують жирними лініями 0, 5-0, 75мм, щоб вони читалися, а тонкими проводять усі допоміжні лінії. Основні осьові лінії прив’язують до кордонів ділянки, споруд і будівель.

За наявності рівної, вільної від деревної рослинності території розбивочне креслення виконують за допомогою системи координат. У цьому випадку намічають координатну сітку зі сторонами квадратів 20, 50 і навіть 100м залежно від розмірів ділянки і бажаної точності розбивки. Далі визначають координати усіх основних точок: кутів майданчиків, центрів окружностей і т.д. Точки пересічення горизонтальних ліній нумерують і вони разом із лініями слугують опорними пунктами, до який прив’язують ходові допоміжні лінії, які необхідні для перенесення в натуру складних частин планування.

Пейзажні доріжки наносять за допомогою ходових ліній і перпендикулярів, віддалі між якими залежать від крутизни вигинів доріжок: при крутих – 5м, при плавних – 10м і більше. Довжина перпендикулярів не повинна перевищувати більше 20м. Потрібно уникати зайвих допоміжних ліній, бо вони засмічують креслення. Цифри повинні бути розміром 2-3мм.

4. Посадкове креслення або план котлованів використовується для перенесення в натуру місць посадки рослин із складеного раніше дендроплану. У ньому розміщуються місця розміщення рослин, вказується де і яких розмірів необхідно вирити котлован для посадки дерев, кущів, ліан і квітів. Поодинокі дерева показують кружками, що означають посадкові ями. Кількість дерев даної групи розмічають точками, що означають посадкові ями. При рядовій посадці дерев необхідно провести тонку розбивочну лінію по осі запроектованої рядової посадки, а потім позначити посадкові місця рослин точками на встановленій одна від одної віддалі.

Зображення групи кущів і квітів-багаторічників на посадковому кресленні обводять по контуру, як вказано на дендроплані. Контурна посадковому кресленні спрощують.

Траншеї для живоплотів із кущів на плані позначаються двома паралельними лініями. Нанесені на посадковому кресленні місця посадок рослин прив’язують до кордонів доріжок, майданчиків чи інших планувальних елементів, положення яких визначено розбивочним кресленням, а до моменту посадки кущів і дерев вже закріплено на місцевості.

Кути куртин прив’язують до найближчих доріжок або майданчиків. Посадкові ями, які розміщені всередині куртини, окремо не прив’язують, а в натурі розміщують приблизно. До доріжок і майданчиків прив’язують лише найбільш характерно розміщені крайні посадкові ями, які визначають положення усієї куртини. Для прив’язки дерев відмічають віддалі між ними і від кра1ніх дерев ряду до визначених точок прив’язки на плані. Окремі дерева безпосередньо прив’язують до доріжок і інших планувальних елементів саду. Куртини кущів або багаторічних квітів по лінії її контуру прив’язують до кордонів ділянки чи майданчику. У деяких найбільш характерних місцях вказують ширину куртини. Траншеї живоплотів прив’язують також до доріжок і майданчиків із вказанням її ширини. У тих випадках, коли на ділянці багато дрібних куртин кущів, багаторічних квіток і розміщених між ними дерев, для перенесення посадкового креслення в натуру може бути запроектована координатна сітка. Цю сітку накладають із розмірами сторін квадратів 2-5-10-20 м і прив’язують до доріжок, майданчиків або кордонів ділянки. Після перенесення координат сітки на місцевість на їх основі прорисовують контури куртин кущів або квітів, розмічають посадкові ями для дерев. Усі розміри привязок проставляють вздовж розбивочних вісей, допоміжних ліній, перпендикулярів, які ведуть до визначених площинних конструкцій.

Для усіх елементів озеленення виставляються показники: у чисельнику – номер по відомості, у знаменнику – кількість дерев і кущів у даній групі. На посадковому креслення умовними позначеннями зображують існуючі насадження, насадження, що підлягають пересадці, вирубці. Однозначно із позначенням на плані декоративних насаджень на полях креслень відмічають відомості об’ємів посадкових робіт, відомості об’ємів робіт по влаштуванні квітників, влаштування газонів фіксується відомістю газонних трав. Іноді до посадкового креслення додаються профілі по характерним алеям, дорогам, майданчикам із вказанням розміщення посадок і конструкції посадкових ям, траншей.

Для деяких деталей озеленення, особливо квітникового оформлення, складаються креслення фрагментів, приводиться рисунок квітника із вказанням асортименту квітів і усіх необхідних для розбивки розмірів. Для квітників особливо складних рисунків виконуються шаблони в натуральну величину.

5. Робоча документація з інженерної підготовки, інженерного обладнання окремих споруд включає:

а) роботи із вертикального планування – картограму земляних робіт;

б) роботи по інженерному обладнанню – конструктивні креслення прокладення мереж, дренажу, каналізації тощо, влаштування споруд – сходів, підпірних стінок, водойм, містків, пергол тощо.

Роботи із благоустрою садово-паркового об’єкту повинні виконуватися із найменшими віддалями і об’ємами переміщення земляних мас: потрібно прагнути до того, щоб об’єм вийнятого грунту на об’єкті був рівний об’єму насипаного грунту, тобто має зберігатися баланс земляних робіт. У загальний баланс земляних робіт по об’єкту повинен бути включений не лише запроектований об’єм виїмок і насипів, які пов’язані із змінами рельєфу території, але і об’єм землі, який виймається при будівництві усіх конструктивних елементів: доріжок і майданчиків, котлованів під будівлі та споруди тощо і заміщені будівельними чи садивними матеріалами. Підрахунок об’єму земляних робіт записується у відомість, у якій по кожній вирахуваній на плані профілів площі ділянок і середній робочій відмітці уточнюються об’єм насипу або виїмки.

6. Кошторис витрат складається на основі техніко-робочого проекту і каталогу єдиних розцінок на встановлені види робіт, який затверджується відповідно до діючого законодавства і прейскурантів на будівельні матеріали.

Зміст кошторису відображає:

а) прямі затрати по окремих розділах: попередні роботи по освоєнню ділянки; дорожні роботи і вертикальне планування; озеленювальні роботи; роботи із будівництва різних споруд і садово-паркового обладнання;

б) накладні витрати, які визначаються у відсотках від суми прямих витрат;

в) планові накопичення (плановий прибуток будівельних організацій), які визначаються у відсотках від прямих витрат і накладних витрат;

г) різні коефіцієнти, які уточнюють місцеві умови.

7. Пояснювальна записка. У ній викладено усі питання організації і виконання робіт, конструктивні вирішення проектних рішень і техніка безпеки при будівництві садово-паркового об’єкту.

Пояснювальна записка складається із короткого викладу ходу проектування із переліком вихідних матеріалів, які отримані від Замовника, пошукових робіт і складу проектної документації; опису природноекономічних умов ділянки і її внутрішньої ситуації, запроектованих заходів і об’ємів робіт, або проекту організації будівництва.

Проектно-кошторисна документація по капітальному будівництву і ремонту у процесі її підготовки розглядається на технічній раді замовника. При узгодженні принципового архітектурно-планувального рішення території об’єкту і при остаточному затвердженні технічного або техноробочого проекту, проект передається на узгодження підрядної організації.

Проектно-кошторисна документація у повному комплекті, не менше трьох примірників після розгляду і затвердження на технічній раді передається генеральному підряднику на узгодження, який зобов’язаний протягом місяця розглянути її разом із субпідрядником і за необхідності дати свої зауваження, які можуть бути прийняті або відхилені замовником і проектною організацією з приведенням обгрунтувань генеральному підряднику. Генеральний підрядник повинен після цього узгодити документацію із зауваженнями або без них, після чого її передають у експертний відділ архітектурно-планувального управління для експертизи. Узгодження експертного відділу по складу і змісту документації дає право на її затвердження відповідними інстанціями, що залежить від суми кошторисної вартості запропонованих садово-паркових робіт.

Усі робочі креслення повинні мати гриф „до проведення робіт” із датою затвердження і бути дійсними протягом трьох років.