Касаційне провадження в цивільному процесі: завдання, право і строк оскарження і внесення подання.

Гл. 40 ЦПК. Значення касаційного оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції полягає в тому, що касаційне оскарження є додатковою гарантією по перевірці законності і обґрунтованості постанов суду першої інстанції, і, ще до набрання ними законної сили, суд може усунути допущені помилки та порушення. Касаційне провадження є однією з форм нагляду вищестоящих судів за судовою діяльністю. Тому касаційне провадження є перевіркою законності і обґрунтованості при перевірці постанов суду першої інстанції. Право на касаційне оскарження реалізується внесенням касаційного подання на порушення процесуальної діяльності суду. Право на касаційне оскарження мають сторони та інші особи, які беруть участь у розгляді справи. Прокурор або заступник прокурора мають право подавати касаційне оскарження незалежно від того, чи брали вони участь у розгляді справи. Помічники прокурорів, прокурори управлінь, відділів вносять касаційне подання тільки по справах, в яких вони брали участь (ст.289 ЦПК). Співучасники і треті особи мають право приєднатися до касаційної скарги, але на боці тільки тієї сторони, з якою вони виступають. Особи, яки не брали участь у справі, але права яких були порушені постановленими рішеннями, реалізують своє право на касаційне оскарження шляхом звернення до прокурора, який має право внести касаційне подання. Право на касаційне оскарження може бути реалізоване на протязі 10 днів після дня проголошення постанови або ухвали суду першої інстанції (ст.291 ЦПК). Об‘єктом касаційного оскарження відповідно до ст.290 ЦПК є рішення суду першої інстанції. Відповідно до ст.290, 243, 248 ЦПК не підлягають оскарженню за ст.290: 1) рішення ВС України; 2) за ст.243 – рішення пов‘язані з виборчими правами громадян; 3) за ст.248 – рішення по скаргах, пов‘язаних з накладенням адміністративних стягнень. Відповідно до ст.289 ЦПК об‘єктом касаційного оскарження може бути все рішення суду, а може бути його частина. Зміст касаційної скарги визначається ст.292 ЦПК. В касаційній скарзі необхідно зазначити: 1) найменування суду, якому адресована скарга; 2) найменування особи, яка подає скаргу або касаційне подання; 3) в стислому обсязі викласти суть рішення і зазначити який суд постановив рішення; 4) вказати, в чому полягає неправильність рішення; 5) чітко визначити прохання особи, яка подає скаргу; 6) касаційна скарга підписується особою, кою подається скарга, обов‘язково вказується перелік письмових документів, які додаються до скарги. Якщо скарга подається представником, то обов‘язково підтверджуються повноваження представника, вказується кількість копій позовних заяв. Касаційна скарга, оформлена неналежним чином, вважається не дійсною і наступають наслідки, передбачені ст.139 ЦПК, вона залишається без руху. Касаційна скарга обкладається державним митом за декретом КМУ “Про державне мито” – 50% від державного мита від ціни позову (ст.3 декрету). Порядок подачі касаційної скарги. Касаційні скарги і подання відповідно до ст.293 подаються через суд першої інстанції, який вирішив справу: 1) на рішення районного, міського, міжрайонного міського, військового суду подаються відповідно до ВС АРК, обласного, міського, районного, військово-морських судів; 2) на рішення ВС АРК, військово-морських судів – до ВС України. Суд першої інстанції перевіряє наявність умов, необхідних для порушення касаційного провадження, приймає скаргу або подання і, не пізніше наступного дня, надсилає копії скарги або подання особам, які брали участь у розгляді справи. По закінченні строку на касаційне оскарження суд першої інстанції надсилає скаргу із матеріалами справи до суду касаційної інстанції, призначивши день її розгляду, і за ст.294 – це місячний термін з дня надходження касаційної скарги. Але у разі особливої складності справи суд касаційної інстанції може перенести розгляд справи, якщо це суди другої ланки (обласні і т.д.) – в межах 10 днів, якщо це ВС України – в межах місячного строку (ст.291 ЦПК).