Порядок і термін розслідування нещасних випадків на виробництві

Розслідування проводиться за участю представника профспілкової організації, членом якої є потерпілий, а у випадках, передбачених Положенням, також за участю представників органів державного нагляду, керування охороною праці й профспілок.

Про нещасний випадок свідок або потерпілий повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт і вжити заходів для надання необхідної допомоги.

Керівник робіт, у свою чергу, зобов'язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому;

- повідомити про випадок роботодавцю, профорганізації;

- зберегти до прибуття комісії обстановку на місці події незмінною, якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працюючих.

Лікувально-профілактична установа про кожне звертання потерпілого, при посиланні на нещасний випадок на виробництві, якщо немає направлення підприємства, повинна протягом доби повідомити:

- на підприємство, де працює потерпілий;

- у відповідний робочий орган виконавчої дільниці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях (далі – Фонд).

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків зі смертельним результатом і групових:

- повідомляє про нещасний випадок відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

- організує його розслідування і створює комісію з розслідування.

11.Методи аналізу виробничого травматизму.
Аналіз виробничого травматизму дозволяє виявити причини і визначити закономірності його виникнення. На основі такої інформації розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму. Для аналізу

виробничого травматизму застосовують такі основні методи:

статистичний, топографічний, монографічний, економічний, метод

анкетування, метод експертних оцінок.

Статистичний метод базується на вивченні травматизму за

документами: звітами, актами, журналами реєстрації. Це дозволяє

групувати випадки травматизму за певними ознаками: за професіями

потерпілих, за робочими місцями, цехами, стажем, віком, причинами

травматизму, обладнанням, яке спричинило травму.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні всього

комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робочого

місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колективного

та індивідуального захисту. Іншими словами, цей метод полягає в аналіз:

небезпечних та шкідливих виробничих факторів, притаманних лише

тій чи іншій (моно) дільниці виробництва, обладнанню, технологічному

процесу. За цим методом поглиблено розглядають всі обставині

нещасного випадку, якщо необхідно, то виконують відповідні

дослідження та випробування. Таким: чином, нещасний випадок вивчається комплексно.

Топографічний метод грунтується на тому, що на плані цеху

(підприємства) відмічають місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє

наочно бачити місця з підвищеною небезпекою, які вимагають

ретельного обстеження та профілактичних заходів. Повторення

нещасних випадків в певних місцях свідчить про незадовільний стан

охорони праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу,

вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження

згаданих місць виявляють причини, котрі викликали нещасні випадки,

формують поточні та перспективні заходи щодо запобігання нещасним

випадкам для кожного окремого об'єкта.

Економічний метод полягає у вивченні та аналізі втрат, що

спричинені виробничим травматизмом.

Метод анкетування. Розробляються анкети для робітників. На

підставі анкетних даних (відповідей на запитання) розробляють

профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків.

Метод експертних оцінок базується на експертних висновках

(оцінках) умов праці, на виявленні відповідності технологічного

обладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів

вимогам стандартів та ергономічним вимогам, що ставляться до машин

механізмів, обладнання, інструментів, пультів керування.