Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 5 видів палеарктич-ного підроду Xylocopa всесвітньо поширено-го роду Xylocopa (понад 400 видів), один із 3 видів роду у фауні України.

Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид. Чисельність зменшується че-рез скорочення доступних місць для гнізду-вання (сухі дерева) внаслідок вирубування та випалювання полезахисних лісосмуг, ксе-рофітних рідколісь та степових схилів гір, особливо на пд. України та в Криму. Значну негативну роль відіграє незаконне колекці-онування в комерційних цілях.

Особливості біології та наукове значення: Імаго зустрічається з середини квітня до кін-ця вересня. Дає одну генерацію на рік, зимує імаго. Стара самка гине восени, але іноді зимує вдруге і навесні знову будує гніздо. Антофіл, полілект. Гнізда влаштовує в деревині (мерт-вих деревах, телеграфних стовпах, будівлях, коренях багаторічних рослин на схилах та яругах), де вигризає ходи, в яких будує до 10–12 комірок лінійним рядом із перетинками з тирси. Кожна комірка містить пилкову масу у вигляді витягнутого тетраедра, на яку відкла-дається одне яйце. Після завершення будівни-цтва самка залишається у гнізді, де охороняє та контролює розвиток свого потомства, до його народження восени. Молоді самки та самці зимують всередені ходів у деревині. Ко-пуляція вібдувається переважно навесні. Суб-соціальний вид, на якому можна досліджувати процеси виникнення справжньої соціальності у комах. У окремих видів цього роду вже зна-йдено примітивну соціальність із стерильною кастою робочих особин.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла 20–30 мм. Тіло чорне, але груди і особливо голова часто із синім металевим блиском, крила темні з фіолетовим відли-вом. Самка: 2 членик джгутика вусика такий, як два наступні разом узяті; задня гомілка зовні із площадкою, повністю вкритою ма-ленькими зубцями. Самець: вусики повністю чорні; останній членик джгутика вусика пря-мий; спинка вкрита чорними волосками.

Кульон великий (кроншнеп великий)

Таксономічна належність: Клас — Птахи (Aves), ряд — Сивкоподібні (Chara driiformes), родина Баранцеві — (Scolopacidae). Один з 8-ми видів роду; один з 3-х видів роду в фауні України, представлений номінативним підвидом.

Причини зміни чисельності: браконьєрство, меліоративні роботи, будівництво ГЄС, розорювання лук і заплавних земель, випасання худоби, рекреація (фактор непокою).

Особливості біології та наукове значення: На Зх. Україні гніздиться на заплавних луках, іноді на полях, пасовищах, сінокосних луках; на пд. України — в заплавах річок, на вологих ділянках балок та струмків, в агроценозах. Моногам, гніздиться парами або невеликими угрупованнями. Гнізда — невеликі заглиблення в грунті, вимощені сухою травою або без неї, у кладці — 4 яйця. Насиджують кладку самка і самець, 28–30 днів. У кінці липня молоді птахи стають на крила. Тваринна їжа: комахи, дощові черви, земноводні, молюски тощо.

Морфологічні ознаки: Найбільший кулик, що трапляється на Україні. Розмах крил: 80–100 см, маса тіла: до 1 кг. Дорослий птах зверху темно-бурий з білуватою строкатістю, над оком — світла «брова», низ спини, поперек, надхвістя і черево білі з темно-бурими рисками на грудях, волі та боках тулуба. Спід крил білий, махові пера бурі. Хвіст білий з бурими поперечними смугами. Дзьоб довгий, темно-бурий, загнутий донизу, ноги темно-сірі. У молодого птаха риски на боках менш виражені.