Бібліотека як соціальний інститут

Соціальний інститут — організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі суспільні цінності та процедури, які задовольняють основні потреби суспільства. В даному випадку, суспільні цінності — поширені ідеї та цілі, суспільні процедури — стандартизовані зразки поведінки у групових процесах, система соціальних зв'язків — переплетіння ролей та статусів, завдяки яким ця поведінка здійснюється та утримається у визначених межах (В. А. Матусевич. Соціальний інститут: генеза, функція, структура. — ж-л. «Соціологія: теорія, методи, маркетинг», Київ: 2004, № 4).

Як соціальний інститут бібліотека створює можливості для членів суспільства задовольняти свої інформаційні потреби через сукупність документів, накопичених у фондах, а також використовувати для цих цілей інформаційні ресурси інших бібліотек та установ. При цьому інформаційні потреби користувачів можуть носити найрізноманітніший характер і стосуватися як різних сфер професійної діяльності, так і повсякденного життя.

Поняття «бібліотека як соціальний інститут» з’явилося порівняно недавно. Як зазначає Р. Мотульський, до середини ХХ ст. бібліотека визначалася як зібрання книг, згодом – як установа освітнього, просвітницького, культурного, ідеологічного характеру, або як установа, яка поєднує означені напрями діяльності.

Лише в останні десятиріччя ХХ ст. низка дослідників, зокрема, Н. В. Жадько, М. І. Килина, С. В. Красовський та інші почала розглядати бібліотеку як соціальний інститут, аргументуючи таку позицію тим, що вона є відносно усталеною формою організації соціального життя, яка забезпечує стійкість зв’язків і відносин у рамках суспільства.

Наприкінці минулого століття у бібліотекознавстві утвердилося два підходи до розгляду сутності бібліотеки як соціального інституту:

o Інформаційний

o Культурологічний

Бібліотека є одним з елементів системи створення і поширення інформації в суспільстві. Бере участь у процесі задоволення інформаційних потреб і створення індивідом нової інформації. Виступає в ролі колективного автора, створюючи бібліографічну, аналітичну, реферативну та інші види інформації, що дозволяє з повною підставою класифікувати бібліотеку як інформаційний соціальний інститут. Бібліотека як місце збереження інформації про результати діяльності людини виступає культурним соціальним інститутом.

На початку ХХІ ст. визначили такі підходи до означення бібліотеки як соціального інституту:

o Інформаційно-сервісний

o Соціально-культурний

Прибічники інформаційно-сервісного підходу (В. Горовий, О. Онищенко, В. Скворцов) визначають книгозбірні як загальносуспільні інформаційні центри, що здатні акумулювати соціально значущу інформацію, управляти широкими інформаційними потоками і задовольняти суспільні інформаційні потреби.

Прихильники соціокультурного підходу (Н. Захарова, Т. Маркова, Г. Поршукова, І. Тікунова) називають бібліотеку феноменом світової культури, чинником розвитку суспільства, розглядають її як соціальний об’єкт культурного призначення, якому належить особлива роль у задоволенні інформаційних і культурних потреб суспільства.

Бібліотеці притаманні основні функції, які виконує соціальний інститут:

o створення можливостей членам суспільства задовольняти свої потреби і інтереси;

o регулювання дій членів суспільства в рамках соціальних відносин;

o забезпечення стійкості суспільного життя;

o сприяння інтеграції прагнень, дій та інтересів індивідів;

o здійснення соціального контролю.

Місія бібліотеки реалізується в конкретних соціальних функціях, відповідно її трансформація спричинила їх зміну. Соціальні функції сучасної бібліотеки обумовлені її сутнісними особливостями як культурної інституції, які проявляються у збереженні та трансляції документованого знання, що забезпечує стійкий суспільний розвиток, у тому числі соціальних норм і цінностей культури, що стабілізують суспільство. Однак вони мають динамічний характер: не змінюючи назви, вони модифікують зміст, у залежності від того, яку соціальну роль покладає на них суспільство. Соціальні функції сучасної бібліотеки:

o меморіальна

o комунікативна

o інформаційна

o освітня

o соціалізуюча

o культурна.

Особливість реалізації меморіальної функції полягає в тому, що бібліотека зберігає знання у найбільш зручному для сприйняття, поширення і використання вигляді (як на друкованих носіях, так і на електронних).

Комунікативна функція тісно переплітається з інформаційною, яка передбачає сам процес передачі даних, тобто процес комунікації.

Освітня функція бібліотеки включає сукупність видів діяльності, спрямованих на забезпечення духовного відтворення суспільства.

Соціалізуюча функція полягає в активному залученні читачів до сукупності накопичених людством інформаційно-документних ресурсів, зосереджених як у бібліотеці, так і у світовому бібілотечно-інформаційному просторі.

Традиційно притаманна бібліотекам культурна функція, яка в сучасному суспільстві посилюється шляхом сильнішого (в умовах загальної глобалізації) прагнення людини і спільноти до самоідентифікації та популяризації власної культури.