Вимоги до змісту магістерської дисертації

Магістерська дисертація – це результат дослідження певного об’єкта (системи, обладнання, пристрою, процесу, технології, програмного продукту, інформаційної технології, інтелектуального твору, явища тощо), його характеристик, властивостей (що є предметом дослідження). Об’єкт дослідження має належати до класу узагальненого об’єкта діяльності фахівця певної спеціальності, що зазначено у відповідній освітньо-кваліфікаційній характеристиці.

Магістерська дисертація має бути пов’язана з вирішення конкретних наукових або прикладних завдань, які обумовлені специфікою відповідної спеціальності. Магістерська дисертація є кваліфікаційною роботою з певної спеціальності, її зміст має розкрити наявність у автора компетенцій, які зазначені у відповідній освітньо-кваліфікаційної характеристиці стандарту вищої освіти.

Магістерська дисертація виконується на базі теоретичних знань і практичного досвіду, що отримані магістрантом протягом усього терміну навчання та самостійної науково-дослідної роботи.

Зміст магістерської дисертації має відповідати її темі. Матеріал магістерської дисертації має бути цілком присвячений темі роботи, досягненню мети, вирішенню завдань, що поставлені. Неприпустимі будь-які відступи, що не мають відношення до завдань дослідження.

Зміст магістерської дисертації передбачає:

– формулювання наукової проблеми, задачі, визначення об’єкта, предмета та мети дослідження, аналіз стану рішення проблеми за матеріалами вітчизняних і зарубіжних публікацій, обґрунтування цілей дослідження;

– аналіз можливих методів та методик досліджень, обґрунтований вибір (розробку) методу (методики) дослідження;

– науковий аналіз і узагальнення фактичного (емпіричного) матеріалу, який використовується в процесі дослідження;

– викладення отриманих результатів та оцінювання їхнього теоретичного, прикладного чи науково-методичного значення;

– перевірку можливостей практичної реалізації отриманих результатів;

– апробацію отриманих результатів і висновків у вигляді доповідей на наукових конференціях, симпозіумах, семінарах, круглих столах (не нижче факультетського рівня) або публікацій у наукових журналах і збірниках з обов’язковими результатами рецензування. За результатами виконання магістерської дисертації має бути опубліковано не менше двох праць.

У процесі підготовки та захисту магістерської дисертації магістрант має продемонструвати:

– здатності проводити системний аналіз проблеми та розв’язувати її на підставі відомих підходів, пропонувати нові шляхи до вирішення проблеми;

– уміння обґрунтовано вибирати методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові методи, виходячи із задач конкретного дослідження;

– здатності застосування сучасних методів експериментальних досліджень у конкретній галузі знань, методи планування експерименту та оброблення його результатів;

– здатність до наукового аналізу отриманих результатів і розроблення висновків та положень, уміння аргументовано їх захищати;

– уміння оцінити можливості використання отриманих результатів у науковій та практичній діяльності;

– володіння сучасними інформаційними технологіями при проведенні досліджень та оформленні кваліфікаційної роботи.

Змістом магістерської дисертації є розкриття сутності певної проблеми на основі ґрунтовного вивчення теоретичних джерел, їх аналізу, проведення необхідних досліджень, систематизації і аналізу отриманих даних, обґрунтування власних висновків та розробка пропозицій та рекомендацій.

Основна частина, як правило, містить: відомості про об’єкт та предмет дослідження, які необхідні та достатні для вирішення поставлених задач даної магістерської дисертації.

Ø обґрунтування і вибір теоретичних та експериментальних методів вирішення поставлених задач;

Ø розробку методик досліджень;

Ø формулювання результатів теоретичних і практичних досліджень та аналіз основних наукових результатів з точки зору достовірності, наукової та практичної цінності.

Основна частина містить у собі вступ, теоретичну, аналітично-дослідницьку та практичну складові, загальні висновки, список використаних джерел.

Теоретична частина містить огляд сучасного стану розробки і практичної реалізації проблем, які є предметом дослідження. Її розробляють на підставі вивчення спеціальної загальнотеоретичної монографічної літератури, нормативно-правових актів, судової та правозастосувальної практики.

У теоретичній частині розглядаються основні категорії, законодавчі акти, ідеї за допомогою яких буде розробляться проблема, ступінь розробленості проблеми, методологічна основа дослідження.

Тобто розглядається теоретична модель пошуку шляхів розв’язання проблеми. Вона використовується для аналізу відповідної інформації в аналітичній частині, пошуку у дослідницькій та обґрунтування рекомендацій, пропозицій і висновків – у практичній частині.

Аналітично-дослідницька частина містить поглиблений аналіз проблеми відповідно до теми магістерської дисертації. Зміст і структура її визначається темою і спрямована на виявлення напрямів удосконалення об’єкта і предмета дослідження.

Форма подання аналітичного матеріалу може бути довільною (словесна, графічна, таблична тощо), але обов’язково повинна кореспондувати з моделлю, відображеною у теоретичній частині.

Аналітично-дослідницька складова є обов’язковою для всіх магістерських дисертацій. Вона поряд з практичною частиною є основою магістерської дисертації. Використовується для детального вивчення певного явища, процесу, об’єкта і є завершенням аналітичної частини. Результатами досліджень можуть бути пропозиції, рекомендації, методики тощо.

Аналітична частина має завершуватися висновками, де у стислій формі наводяться результати проведеного аналізу і формулюються напрями розробок.

Практична частина містить матеріал, який обґрунтовує розроблені рішення, рекомендації та методики, спрямовані на розв’язання проблеми, визначеної у темі магістерської дисертації, на конкретному соціальному об’єкті.

У Висновках дається оцінка отриманих результатів і пропозиції (рекомендацій) щодо їх використання. Текст висновків можна розділити на підпункти.

Список використаних джерел повинен містити в собі бібліографічний опис всіх використаних джерел.