Шляхи покращення економічного становища регіонів та виходу з кризи

У світі існує ряд механізмів для розв’язання проблем депресивних регіонів, тому потрібно оцінити, які з них можуть бути вдало застосовані в контексті України. Такими механізмами є розвиток малого і середнього бізнесу, публічно-приватне партнерство, проведення децентралізації і формування бюджету «знизу». Однією зі стратегій є соціальна мобілізація і створення Фонду розвитку депресивних територій, як інструменту залучення місцевого населення до процесу визначення пріоритетів розвитку, що налагоджує взаємодію і залучає фінансування від багатьох сторін.

Для подолання депресивності територій, важливо, щоб регіони відігравали вагому роль, визначали пріоритети місцевого розвитку та могли фінансувати програми соціального розвитку.

Економічні засоби мають визначальний вплив на регулювання регіонального розвитку, зокрема фінансові і грошово-кредитні методи. Вони передбачають надання одноразових, тимчасових і постійних субсидій, дотацій, позик, кредитів, премій, грантів, режиму прискореної амортизації, податкових пільг. Їх застосування дасть можливість сформувати модель впровадження цих засобів при прийнятті законодавчих актів про засади регіональної політики та практичної їх реалізації.

Неефективність системи міжрегіонального перерозподілу ресурсів і доходу, відсутність структурно-інноваційних зрушень економіки регіонів, неефективність фінансових механізмів подолання соціально-економічної відсталості регіонів посилюють диспропорційність соціально-економічного розвитку регіонів, перешкоджають реструктуризації економіки регіонів та модернізації виробництва на основі нового технологічного укладу, налагодженню гармонійної взаємодії центру та регіонів у післякризовий період відновлення національної економіки.

Надмірна диспропорційність економічного розвитку регіонів може провокувати появу дезінтеграційних тенденцій на регіональному рівні національної економіки, відтак потребує впровадження дієвих заходів державної регіональної політики, зорієнтованих на її зменшення.

Така ситуація потребує коригування наступних напрямків державної регіональної політики:

1. Сприяння розвитку внутрішньорегіональної виробничої кооперації та інтеграції як основи формування єдиного регіонального та внутрішньонаціонального економічного простору.

2. Вирішення питань організаційного забезпечення реалізації державної регіональної політики.

3. Мобілізація доступних фінансових інструментів фінансування регіонального розвитку.

4. Розкриття та примноження інвестиційного потенціалу регіонів.

5. Модифікація інституційного забезпечення регіонального розвитку.