Дисциплінарна відповідальність в адміністративному

Як вже було відзначено, дисциплінарну відповідальність прийнято визначати як застосування уповноваженим органом або посадовою особою до осіб, що знаходяться в їх безпосередньому організаційному підпорядкуванні та вчинили передбачені законом проступки, певних стягнень особистого або організаційного характеру — дисциплінарних стягнень.

Для встановлення галузевої належності правових норм, що регулюють відносини дисциплінарної відповідальності в державних органах, треба врахувати, що всі особи, які працюють в державних органах (та їх апараті), за характером правового становища поділяються на три категорії:

1) особи, що перебувають на державній службі й мають статус, врегульований Законом України «Про державну службу»;

2) особи, що перебувають на державній службі, але їх статус регламентується спеціальними законами. Особи цих двох категорій вважаються державними службовцями, хоча і мають відмінності в правовому статусі;

3) особи, що працюють в апараті державних органів (а не на державній службі) і не мають статусу державних службовців.

Нормами адміністративного права регламентуються відносини дисциплінарної відповідальності тільки щодо перших двох категорій осіб. В тому числі ці норми містяться в законах України «Про статус суддів», «Про прокуратуру» тощо.

Натомість особи, що працюють в апараті державних органів / не є державними службовцями, підлягають дисциплінарній відповідальності, що регулюється виключно законодавством України про працю.

Відповідно до зазначених вище категорій можна виділити різновиди дисциплінарної відповідальності, які регулюються адміністративним правом.

1. Щодо осіб, які проходять службу в державних органах (та їх апараті) і статус яких врегульовано Законом України «Про державну службу», дисциплінарна відповідальність регламентується цим Законом та низкою підзаконних нормативно-правових актів. Даний різновид дисциплінарної відповідальності був розглянутий окремо в главі 19 (§ 4). Тут додамо лише, що у випадках, коли окремими нормативно-правовими актами не врегульовано порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців зазначеної категорії, використовуються норми законодавства України про працю.

2. Щодо осіб, які проходять службу в державних органах, насамперед органах виконавчої влади (та їх апараті), але статус яких регламентується спеціальними окремими законами, засади та умови їх дисциплінарної відповідальності можуть встановлюватись або цими законами, або особливими нормативно-правовими актами — дисциплінарними статутами (та положеннями про дисципліну).

Так, згідно із Законом України «Про дипломатичну службу» працівники дипломатичної служби несуть дисциплінарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення службових повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з перебуванням на дипломатичній службі, а також за вчинки, що їх ганьблять та дискредитують орган, в якому вони працюють. Крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, до працівників дипломатичної служби можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як затримка до одного року присвоєння чергового дипломатичного рангу, рангу державного службовця або у призначенні на вищу посаду та попередження про неповну службову відповідність.

Деякі інші приклади особливостей дисциплінарної відповідальності щодо державних службовців розглядуваної категорії наведені у главі 19 (§ 5).

На відміну від дисциплінарної відповідальності менш поширеною у сфері державного управління є так звана матеріальна відповідальність в адміністративному праві.