![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Заява Верховної Ради України з приводу економічної блокади Республіки Куба
Утверджуючи свою незалежність, Україна будує зовнішню політику, поважаючи принципи суверенітету і невтручання у внутрішні справи інших країн. Саме тому продовження економічної блокади Республіки Куба сприймається нами як зазіхання на її природні суверенні права. Україна в принципі проти будь-яких економічних санкцій щодо інших держав, за винятком держав-агресорів… У запропонованому тексті реалізовані наступні особливості: · Лексичний рівень: o Лексика нейтральна (емоційно не забарвлена), вживається в прямому значенні. o Наявні зразки канцелярської лексики, напр.: утверджуючи, суверенні права. o Застосовується особлива термінологія: офіційно-ділова, юридична термінологія, запозичення, інтернаціональна лексика: незалежність, зовнішня політика, принципи суверенітету, внутрішні справи, економічна блокада, природні суверенні права, економічні санкції, держава, держава-агресор. o Відсутність індивідуальних рис автора. o Обмежена синонімія (виняток: незалежність – суверенітет). o Вживання віддієслівних іменників: невтручання (не втручатися), продовження (продовжувати), зазіхання (зазіхати) .. · Граматичний рівень: o Мовні кліше (сталі синтаксичні формули, закріплені за певними ситуаціями): поважати принципи, зазіхати на права. o Прості поширені речення (кілька додатків при одному з головних членів речення тощо - Утверджуючи свою незалежність, Україна будує зовнішню політику, поважаючи принципи суверенітету і невтручання у внутрішні справи інших країн.), з відокремленими зворотами (Утверджуючи свою незалежність, Україна будує зовнішню політику, поважаючи принципи суверенітету і невтручання у внутрішні справи інших країн. – дієприслівникові звороти; Україна в принципі проти будь-яких економічних санкцій щодо інших держав, за винятком держав-агресорів … - відокремений додаток). o Членування складної синтаксичної конструкції на абзаци. · Висновок: Вищенаведені лексичні та граматичні особливості тексту підверджують його належність до офіційно-ділового стилю.
Для визначення структурних моделей слід скористатися наступною класифікацією: o однокомпонентні терміни: валюта, бюджет, товарообіг, дизайн, туризм; o двокомпонентні терміни: словосполучення іменник+іменник: норма вартості, принципи маркетингу, недоторканість особи, кон’юктура ринку; словосолучення прикметник+іменник: нормативний акт, матеріальна відповідпльність, зелений туризм, декоративно-прикладне мистецтво; o трикомпонентні конструкції: прикметник+прикметник+іменник: необхідний робочий час, нова економічна політика, гарантований щорічний дохід; прикметник+іменник+іменник: міжнародний поділ праці, еквівалентна форма власності, валютні фонди підприємств; іменник+прикметник+іменник: відтворення грошового капіталу, плинність робочої сили, податок на цінні папери; іменник+іменник+іменник: інвентаризація в установах банків, управління просуванням товару. o багатокомпонентні аналітичні терміни: фонд оплати праці підприємсива, резерв коштів на непередбачені роботи та витрати, міжнародний комерційний арбітражний суд.
Тип абревіатури визначається за наступною класифікацією: ü ініціальні (звукові, буквені, буквено-звукові): ДАІ, СНД, неп, ЧАЕС; ü складові: а) поєднання початкових складів слів: виконком (виконавчий комітет); б) поєднання початкового складу і цілого слова: запчастини, інвестпроекти, спецрежим; в) поєднання початкового складу з непрямим відмінком цілого слова: заввідділення; ü з мішані (поєднання складових і ініціальних абревіатур): міськвно (міський відділ народної освіти), Дем ПУ.
Наприклад, правопис складних прикметників разом у мові банківського працівника можна пояснити так:
Складні прикметниким пишуться разом: а) Складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом: макроекономічний (макроекономіка), антимонопольний (антимонопо-лія), єврокредитний (єврокредит), експропріаційний (експропріація).
б)Складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: сільськогосподарський (сільське господарство), довготерміновий (довгий термін). в) Складні прикметники з другою дієслівною частиною: валютообмінний, платоспроможний. Примітка. Прикметники з другою префіксальною дієслівною частиною пишуться через дефіс: касово-розрахунковий, контрольно-вимірювальний. г) Складніприкметники, в яких першим компонентомвиступає прислівник: внутрішньобанківськийй, загальнодержавний; так само й такі, в яких другою складовою частиною є дієприкметник: вищезгаданий, нижчепідписаний, новоутворений,, але: трохи вище зазначений (параграф), бо є пояснювальне слово. Примітка. Прислівники, утворені від більшості відносних прикметників, як правило, зберігають на собі логічний наголос і не зливаються в одне слово з наступним прикметником або дієприкметником: діаметрально протилежний, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний,. д) Складні прикметники (з двох або кількох компонентів), у яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником, а попередні лише звужують, уточнюють його зміст. Такі прикметники, як правило, мають термінологічне значення: контокорентний (кредит), контрактивний (рахунок ).
е) Складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: двадцятивідсотковий, одноразовий, двосторонній, стодвадцятип'ятитисячний, але 125-тисячний.
є) Складні прикметники, утворені з двох неоднорідних прикметників (зокрема, ті, які виражають відношення родової ознаки до видової): поперечношліфувальний (поперечний шліфувальний верстат).
ü За назвою (найменуванням): заяви, накази, протоколи тощо. ü За формою: індивідуальні (можна передбачити лише окремі найзагальніші відомості, сам спосіб викладу залежить від певного змісту і ситуації), стандартні (можна передбачити не лише формуляр документа, а навіть зміст, за винятком конкретних даних). ü За місцем складання: внутрішні (діють в межах організації, де вони створені), зовнішні (вхідна і вихідна кореспонденція). ü За напрямом: вхідні, вихідні. ü За походженням: службові (створюються організаціями чи службовими особами, що їх представляють), офіційно-особисті (стосуються конкретної людини поза місцем роботи). ü За ступенем гласності: для загального користування (користуються будь-хто), для службового користування (користуються лише службовці організації, де створений чи куди надійшов документ), таємні (користується лише адресат). ü 3а призначенням:
|