Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Критерії істинності наукового знання
|
|
На даний час через ряд об'єктивних причин в світі помітні надзвичайно сильні антинаукові тенденції, які претендують на зрозуміле для всіх чітке світобачення, відмінне від того, яке дає класичне природознавство. При цьому в суспільній свідомості розмивається межа між наукою і псевдонаукою, наукою і містикою. В цих умовах важливо знати критерії розмежування наукових і псевдонаукових ідей. На схемі (мал. 5) дані принципи, справедливі для наукових теорій, наукового знання, що дозволяє відрізнити наукове знання від псевдонаукового.
Мал.5
Контрольні питання
1. Чим відрізняється методологія від методу?
2. Перерахуйте загальнонаукові методи
3. Що таке емпіричні методи?
4. Перерахуйте і поясніть емпіричні методи наукового пізнання.
5. Що таке експеримент?
6. Що таке вимірювання?
7. Перерахуйте і поясніть теоретичні методи.
8. Що відноситься до форм наукового знання?
9. Які факти можуть вважатися науковими?
10. Яким вимогам повинна задовольняти наукова гіпотеза?
11. Що таке наукова категорія?
12. Що таке наукова теорія, чим вона відрізняється від гіпотези?
13. Що таке індукція і дедукція? Наведіть приклади.
14. Що таке аналіз? Синтез?
15. Що таке ідеалізація?
16. Що таке моделювання?
17. Перерахуйте критерії науковості знання?
18. Поясніть принцип верифікації.
19. Поясніть принцип фальсифікації.
20. Опишіть процес наукового пізнання.
Література
1. Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы.- К.: Ника-Центр, 1997.
2. Bochenski J.M. Wspolczesne metody myslenia.- Poznan: W drodze, 1993.
3. Логика научного исследования // М.: Наука, 1965.
4. Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2002.
5. Штофф В.А. Введение в методологию научного познания. – Л.: ЛГУ, 1972.
6. Грядовой Д.И. Концепции современного естествознания. Структурный курс основ естествознания. - М.: Учпедгиз, 1999.
7. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания. Практикум. - М.: Культура и спорт. Изд. объединение «ЮНИТИ», 1998.
8. Солопов Е.Ф. Концепции современного естествознания. - М.: Владос, 1998.
9. Концепции современного естествознания. \под ред. С.И. Самыгина.- Ростов н/Д: «Феникс», 1999.
Тестове завдання до розділу
| Питання | Варіанти відповіді |
| Питання I. Які пізнавальні операції використовуються при “розділенні” окремих предметів, явищ, подій? | 1. Синтез 2. Аналіз 3. Індукція |
| Питання 2. Які пізнавальні операції використовуються при вивченні поєднаного з окремих частин цілісного явища, події, процесу? | |
| Питання 3. Вказати правильну послідовність ступенів пізнання? | 1. Споглядання - синтез – аналіз 2. Споглядання - аналіз – синтез 3. Аналіз - синтез – споглядання |
| Питання 4. З якими основними пізнавальними операціями пов'язана диференціація вивчення предмету, явища, події? | 1. Аналіз 2. Синтез 3. Узагальнення |
| Питання 5. З якими пізнавальними операціями пов'язана інтеграція? | 1. Аналіз 2. Синтез 3. Дедукція |
| Питання 6. Чи зв'язана індукція з аналізом? | 1. Зв'язана 2. Не зв'язана 3. Безпосереднього зв'язку немає |
| Питання 7. Чи зв'язана дедукція з синтезом? | 1. Не зв'язана 2. Зв'язана 3. Безпосереднього зв'язку немає |
| Питання 8. Чи можна пов'язати спостереження з аналізом? | 1. Не можна 2. Можна 3. Безпосереднього зв'язку немає |
| Питання 9. Яка з пізнавальних операцій найбільш ефективно використовується при вивченні явищ, подій, процесів? | 1.Синтез 2.Анализ 3.Обобщение |
| Питання 10. Показати правильну послідовність ступенів пізнання. | 1.Споглядання - синтез - аналіз 2.Синтез - аналіз - споглядання 3.Споглядання - аналіз - синтез |