Основна частина

Основна частина складається зі:

· вступу;

· основного тексту роботи (розділів та підрозділів);

· висновків;

· списку використаних джерел та літератури.

III. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВСТУПНОЇ ЧАСТИНИ

Структурні елементи “Титульний аркуш”, “Зміст”, “Вступ”, “Основний текст роботи”, “Висновки”, “Список використаних джерел” є обов'язковими. Усі вони мають починатися з нової сторінки.

3.1. Титульний аркуш (титульна сторінка)

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і оформляється за встановленою формою (Див. додаток 1).

На титульному аркуші курсової роботи мають бути вказані:

· найменування вищого навчального закладу (повна назва);

· найменування кафедри;

· прізвище, ім'я, по батькові студента;

· назва курсової роботи;

· зазначення навчальної дисципліни, з якої виконано курсову роботу;

· шифр і назва спеціальності;

· посада, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника;

· вихідні дані – назва міста і рік.

3.2. Зміст

Розміщують після титульної сторінки на курсову роботу.

Зміст подають, починаючи з нової сторінки, з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів, вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел і літератури, додатків (Див. додаток 2).

3.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у курсовій роботі окремим списком, який розміщують перед вступом.

Перелік друкують двома колонками: у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій – їх докладну розшифровку.

Якщо в курсовій роботі якісь окремі терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше зустрічаються менше трьох разів, то їх до такого переліку не включають, але розшифровують у тексті (в дужках) при першому згадуванні (Див. додаток 3).

IV. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ

4.1. Загальні вимоги до оформлення роботи

Роботу, як правило, друкують на комп'ютері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 1, 5 міжрядкових інтервали, використовуючи шрифти текстового редактора Word розміру 14 кегль. Робоча площа аркуша, на якій друкується текст роботи, обмежується берегами таких розмірів: верхній і нижній береги – по 20 мм; лівий берег – 30 мм; правий берег – 10 мм.

Нумерація аркушів проставляється у верхньому правому куті аркуша арабськими цифрами без додавання до номера аркуша будь-яких інших знаків. На першому аркуші роботи номер не проставляється.

Курсова робота виконується українською мовою. Обсяг курсової роботи становить 25-30 сторінок з урахуванням повного розкриття обраної теми. До визначеного загального обсягу курсової роботи не входять додатки, список використаних джерел та літератури. Але всі сторінки зазначених елементів курсової роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

Друкарські помилки, описки і неточності, виявлені в процесі написання курсової роботи, можна виправляти шляхом підчищення або затушовування спеціальним білилом (“коректором”), поверх якого на тому ж місці вписується правильний текст або окремі знаки. На одній сторінці допускається не більше п’яти таких виправлень.

Абзацний відступ має бути однаковим по всьому тексту в межах 10 мм.

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” і заголовки розділів друкують великими літерами симетрично до тексту, без крапок в кінці, не підкреслюючи. Ці заголовки не мають порядкового номера, тобто не можна друкувати “1. Вступ”, або “6. Висновки”.

Заголовки підрозділів, пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) і текстом зверху і знизу має становити два вільних рядки. Відстань між заголовком пункту і заголовком підпункту становить один вільний рядок.

Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.

У вступі студент розкриває сутність і стан досліджень з певної проблематики, розробленість і популярність її у наукових дослідженнях, обгрунтування необхідності дослідження. Саме у вступі обґрунтовується актуальність теми формулюються мета (яка тісно пов’язана з назвою дослідження) та основні завдання курсової роботи, а також вказується предмет, об’єкт і методи дослідження, його науково-теоретична основа. Поставлені завдання повинні конкретизувати основну мету роботи, а їх визначення пов’язано з назвами основних розділів.

Вступна частина є найбільш теоретичним і методологічним розділом, бо саме тут обґрунтовується спосіб аналізу певних проблем, що розв'язуються у дослідженні, чи проводиться історичний екскурс щодо певної проблематики чи питання. Рекомендований обсяг вступу – до 2 сторінок.

Основна частина дослідження складається з 2-3 розділів та, за потреби, кількох підрозділів; пункти та підпункти повинні бути приблизно однакового обсягу.

Цифру, що вказує на порядковий номер розділу, ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після неї крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу також має стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими, а також після номера, ставлять крапку, наприклад: “1.3.2.”(другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту, хоча такого заголовка пункт може й не мати.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими самими правилами, що й пункти (5.2.6.). Новий підрозділ, наприклад 1.2., слід починати з тієї ж сторінки, на якій закінчується текст попереднього підрозділу, починаючи через два міжрядкові інтервали.

Наприклад:

РОЗДІЛ 2

ДОКАЗИ І ДОКАЗУВАННЯ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

1.1. Визначення понять “докази” і “доказування”

У новому Цивільному процесуальному кодексі України, який був прийнятий 18 березня 2004 року й набрав чинності 1 вересня 2005 року положення, що стосуються доказів, містяться у главі п”ятій „Докази”, яка містить ст. 57-66.

Відповідно до п. 1 ст. 57 (Глава 5) ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.