Звукозахисні кабіни

Необхідну звукоізолюючу здатність кабіни визначають за формулою:

R_н.каб = L + lg S/B - L_N

Де, L – рівень шуму до встановлення кабіни, дБ;

S - площа огороджень, через котрі шум проникає з шумного приміщення (S площа огороджувальних поверхонь за викл підлоги), м²;

B – постійна приміщення кабіни, м²;

L_N – допустимі рівні шуму в кабіні.

Зниження шуму акустичною обробкою приміщення

Акустична обробка приміщення передбачає вкриття стелі та верхньої частини стін звукопоглинальним матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можуть підвішуватись звукопоглинальні щити, конуси, куби, встановлюватись резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі.

Зниження рівня звукового тиску після проведення акустичних рішень у приміщенні в зоні відбитого звуку

DL = 20lgB₂/B₁, де В₁ і В₂ – постійні приміщення до та після акустичної обробки, які визначаються за СНиП ІІ-12-77. Величину зменшення рівня шуму DL після встановлення звукопоглинаючого облицювання можна визначити за формулою, дБ

Де SS2a2 і SS1a1 – площі поверхонь і їх коефіцієнти звукопоглинання після і до облицьовування.

Лекція 12. Вібрація

На енергопідприємствах працюють електричні машини високої потужності, з великими швидкостями обертання.

Ці машини викликають вібрацію і шум, який негативно впливає на працівників.

Коливання при низьких частотах (3-100 Гц) з великою амплітудою (0, 5-0, 003 мм) людина сприймає як вібрацію.

Вібрація може бути місцевою та загальною.