Рівні, форми, типи та наслідки міжнародної регіональної інтеграції

Процес міжнародної регіональної інтеграції відбувається на мікро- і макрорівні. На мікрорівні система взаємозв'язків відбувається в рамках міждержавного внутрішньофірмового простору. На макрорівні - на основі формування економічних об'єднань держав та узгодження національних політик.

Форми прояву міжнародної регіональної інтеграції різні:

1) розвиток подетальної та технологічної спеціалізації, кооперації і комбінування виробничо-технологічних процесів;

2) усунення адміністративних і економічних бар'єрів, які перешкоджають вільному руху товарів, капіталів, робочої сили в межах регіону;

3) узгодження і проведення спільної економічної, валютно-фінансової, науково-технічної та соціальної політики;

4) формування регіональних господарських комплексів із загальною виробничою інфраструктурою та інститутами наддержавного і міждержавного регулювання.

Залежно від ступеня зрілості економічної інтеграції у світовій практиці виділяють типи інтеграційних об'єднань. На першому етапі інтеграційного процесу укладаються преференційні торгові угоди. Відповідно до них скорочуються тарифні бар'єри у взаємній торгівлі при збереженні національних тарифів стосовно третіх країн.

На другому етапі створюють зону вільної торгівлі, яка означає повну відміну митних тарифів у взаємній торгівлі при збереженні національних митних тарифів стосовно третіх країн.

На третьому етапі створюють митний союз. Поряд з функціонуванням зони вільної торгівлі він передбачає встановлення єдиного зовнішньоторговельного тарифу та єдиної зовнішньоекономічної політики стосовно третіх країн.

Четвертий етап пов'язаний з виникненням загального ринку. В його рамках вільна взаємна торгівля товарами і послугами та єдиний зовнішньоторговельний тариф доповнюються вільним пересуванням факторів виробництва - капіталу та робочої сили, а також узгодженням економічної політики.

На п'ятому етапі формується економічний союз. Він сполучає розглянуті типи інтеграції з координацією макроекономічної політики країн-учасниць, уніфікацією законодавств і стандартів, створенням наднаціональних органів управління.

Розрізняють статичні і динамічні ефекти інтеграції. Статичні ефекти визначають економічні наслідки міжнародної інтеграції, отримані безпосередньо після здійснення заходів з консолідації економік двох або кількох країн.

Динамічні ефекти оцінюють економічні наслідки міжнародної інтеграції на перспективу, виявляються на більш пізніх стадіях функціонування. Як правило, розрахунки статичного ефекту зводяться до співставлення результатів переорієнтації споживачів в одній країні у зв'язку із закупівлею товару або фактора виробництва у більш ефективного учасника інтеграційної зв'язку в іншій країні.

При цьому враховується ефект від наявності або відсутності митного союзу або який-небудь інший інтеграційної форми. У розрахунках такого роду необхідно враховувати і негативні наслідки міжнародної інтеграції. Негативні результати особливо важливо враховувати на перспективу. Саме в майбутньому імпорт товару з іншої країни може негативно позначитися, наприклад, на проблемі зайнятості в даній країні.