Державний контроль за використанням надр

Надра, як компонент земної кори, відіграють значну екологічну роль, є носієм геологічних багатств. Надра розмішуються під поверхнею суші та дном водоймищ і простягаються до глибин, доступних для геологічного вивчення й освоєння. Державний контроль і нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використання й охорони спрямовано на забезпечення додержання всіма

державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання вимог, встановлених законодавством щодо охорони надр тощо.

Основними вимогами законодавства України в галузі охорони надр є:

– забезпечення повного й комплексного геологічного вивчення надр;

− додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування й недопущення самовільного користування надрами;

− раціональне вилучення и використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

− недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користування надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи є законсервова­ні, а також підземних споруд;

− охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

− запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

− запобігання забрудненню надр за підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

− додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

У разі порушення цих вимог користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства екології та природних ресурсів України, державного гірничого нагляду, державного геологічної контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

Забороняється проектування й будівництво населених пунктів промислових комплексів та інших об’єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням із відповідними територіальними геологічними підприємствами й органами державного гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, якізабезпечували б можливість видобування з надр корисних копалин.

Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об’єкти й інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть оголошуватись у встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду.

У разі виявлення під час користування надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об’єктів, що становлять інтерес для науки й культури, користувачі надр зобов’язані зупинити роботи на відповідній ділянці й повідомити про це заінтересовані державні органи.

Державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і його органами на місцях.

Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використання й охорони, а також використання й переробки мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України з нагляду за охороною праці та його органами на місцях.

Державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють місцеві ради, органи виконавчої влади на місцях, Міністерство екології та природних ресурсів України та його органи на місцях.

Органи державного геологічного контролю перевіряють:

− виконання державних програм геологорозвідувальних робіт;

− виконання рішень із питань методичного забезпечення робіт із геологічного вивчення надр;

− обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення надр;

− повноту вихідних даних про кількість і якість запасів основних і спільно залеглих корисних копалин;

− своєчасність і правильність державної реєстрації робіт із геологічного вивчення надр, наявність спеціальних дозволів (ліцензій) на використання надр та виконання передбачених ними умов;

− виконання рішень Державної комісії України із запасів корисних копалин;

− дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечували б відповідне їх вивчення;

− збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть використовувати за подальшого вивчення надр.

Органи державного геологічного контролю в межах своєї компетенції забезпечують вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр.

Органи державного геологічного контролю мають право:

− припиняти всі види робіт із геологічного вивчення надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, істотне зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;

− зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів (ліцензій) або з порушенням умов, передбачених цими дозволами;

− давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр. Органам державного геологічного контролю відповідно до законодавства України може бути надано й інші права щодо запобігання, припинення порушень правил і норм геологічного вивчення надр.

Порядок здійснення державного геологічного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи державного гірничого нагляду перевіряють:

− повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва й експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;

− своєчасність і правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

− виконання вимог щодо охорони надр під час ведення робіт із їх вивчення, встановлення кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин;

− правильність розробки родовищ корисних копалин;

− повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

− додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обґрунтованість і своєчасність їх списання;

− додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин;

− додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення повнішого вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції;

− правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна й навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користування надрами;

− вирішення інших питань щодо нагляду за використанням та охороною надр в межах своєї компетенції.

Органи державного гірничого нагляду мають право:

− давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення надр, їх використання та охорони;

− в порядку встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов’язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;

− вимагати від користувачів надр обґрунтування списання запасів корисних копалин;

− давати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.

Органам державного гірничого нагляду законодавством України може бути надано й інші права з метою запобігання порушення законодавства про надра та їх припинення.

Порядок здійснення державного гірничого нагляду визначається Кабінетом Міністрів України.

Спори з питань користування надрами розглядаються органами державного геологічного контролю, державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, місцевими радами, судом у порядку, встановленому законодавством України.

Місцеві ради вирішують спори з питань користування надрами, пов’язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення, торфу, прісних підземних вод.

Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову й кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.