Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Морфологічні пристосування рослин до світлового режиму.
Мета: познайомитися з морфологічними пристосуваннями рослин конкретних фітоценозів, які дозволяють жити в умовах різного освітлення. Дата проведення: 14. 05.2013 Час праведення: 8.00- 10.00 Місце проведення: м. Кіровоград, річка Інгул. Виконання завдань: Завдання 1. Всі зростаючі на досліджувальній території рослини розподіляють між трьома групами по відношенню до світла: світлолюбні(геліофіти), тіньолюбні(сциофіти), тіньовитривалі, а також перехідні форми: геліосцилофіти та сциогеліофіти. Вказати місце кожного виду в ярусній структурі фітоценозу та його фено По відношенню до світла всі рослини, в тому числі і лісові дерева поділяються такі екологічні групи: Геліофіти. Світлові рослини. Мешканці відкритих місць проживання: лук, степів, верхніх ярусів лісів, ранньовесняні рослини, багато культурні рослини. Характеризуються такими ознаками: Дрібні розміри листя; зустрічається сезонний диморфізм: навесні листочки дрібні, влітку - більші; Листя розташовується під великим кутом, іноді майже вертикально; Листова пластинка блискуча або густо опушена; Сціофіти. Не виносять сильного світла. Місця проживання: нижні затемнені яруси; мешканці глибоких шарів водойм. Перш за все, це рослини, що ростуть під наметом лісу (кислиця, костина, снить). Характеризуються такими ознаками: листи великі, ніжні; листя темно-зеленого кольору; Листя рухливі; Характерна так звана листова мозаїка (тобто особливе розташування листя, при якому листя макимально не затуляють один одного). Тіньовитривалі. Займають проміжне положення. Часто добре розвиваються в умовах нормального освітлення, але можуть при цьому переносити і затемнення. За своїми ознаками займають проміжне положення. Причини цієї відмінності потрібно шукати, перш за все, в специфічних особливостях хлорофілу, потім в різній архітектоніці видів (в будові пагонів, розташуванні та формі листя). Розподіливши лісові дерева згідно з їх потребою в світі, що виявляється в їх змаганні, коли вони ростуть разом, і, ставлячи найбільш світлолюбні вперед, ми отримаємо приблизно наступні ряди: 1) Модрина, береза, осика, вільха. 2) сосна звичайна, ясен, дуб, в'яз, клен гостролистий, туя конусовидна. 3) ялина, липа, граб, бук, ялиця, ялівець козацький. Чудово й біологічно важливо обставина, що майже всі дерева в молодості можуть переносити велике затінення, ніж у більш зрілому віці. Далі слід зауважити, що здатність переносити затінення знаходиться у відомій залежності від родючості грунту. Ділянка, яку ми досліджували розташована в місті Кіровоград біля річки Інгул. На даній ділянці ми ділили рослинина групи по відношенню до світла. Виділили такі групи рослин: 1)До світлолюбних рослин даної ділянки відносяться: Полин гіркий, подорожник великий, дівочий виноград, козельцій лучний. 2)До тіньовитривалих рослин відносяться: клен, амброзія полинолиста. 3)до тіньолюбних рослин: грабельки звичайні. Завдання 2
|