Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Елементи системи управління охороною праці залежно від розгалуженості і кількості працюючих на підприємстві.






Виділяють наступні елементи системи управління охороною праці, які безпосередньо визначають умови праці на робочих місцях:

1. санітарно-гігієнічні, які характеризують виробниче середовище під впливом предметів та засобів праці, а також технологіч­них процесів (промисловий шум, вібрація, токсичні речовини, промисловий пил, температура повітря й ін.). Всі вони кількісно оцінюються за допомогою методів санітарно-гігієнічних досліджень і нормуються шляхом установлення стандартів, санітарних норм і вимог;

2. психофізіологічні елементи, зумовлені змістом праці та її організацією (фізичне навантаження, пов’язане з динамічною і статистичною роботою; нервово-психічне навантаження у вигляді напруги зору — точність роботи; нервово-емоційна напруга та інтелектуальне навантаження — обсяг інформації, що переробляється, число виробничо важливих об’єктів одночасного спостереження; монотонність трудового процесу — темп праці; різноманітність тощо. Елементи цієї групи, за винятком фізичних зусиль і монотонності, не мають затверджених нормативів;

3. естетичні, які сприяють формуванню позитивних емоцій у працівника (художньо-конструкторські якості робочого місця, інструмента, робочого одягу, допоміжних засобів, архітектурно-художнього оформлення інтер’єра, функціональна музика тощо). Кількісних оцінок елементи цієї групи не мають. Визначення естетичного рівня умов праці здійснюється за допомогою методів експертної оцінки;

4. соціально-психологічні елементи, які характеризують взаємовідносини у трудовому колективі (соціальний клімат). Вони поки що не мають одиниць виміру, норм і стандартів. Але соціологічні дослідження у формі усного опитування, анкетування створюють об’єктивну основу для їх виміру й оцінки;

5. технічні елементи (рівень механізації праці).

4. Структура працеохоронного менеджменту. Аналіз, планування, впровадження та управління охороною праці.

Об'єктом вивчення працеохоронного менеджменту є охорона праці, предметом - управління безпекою елементів, з яких складається об'єкт вивчення, тобто охорона праці.

С труктура працеохоронного менеджменту складається з таких елементів:

- управління безпекою суб'єктів праці;

- управління безпекою трудового процесу;

- управління безпекою умов праці.

Завдання працеохоронного менеджменту - визначення та реалізація управлінських рішень із забезпечення безпеки праці.

Працеохоронна система управління на будь-якому рівні має самостійні не тільки керувальну (суб'єкт управління) і керовану (об'єкт управління) системи, а й інформаційну систему, без якої неможливе нормальне функціонування системи в цілому.

У свою чергу, керувальна система складається із системи нормативно-правових актів, з одного боку, і системи служби з реалізації завдань охорони праці - з іншого.

Керована система включає системи гігієни праці, технолого-технічної безпеки та соціально-економічну працеохоронну систему. На кожну систему, у тому числі управлінську, що складається з окремих систем елементів (внутрішнього середовища), впливає зовнішнє середовище. До зовнішнього середовища належать: державна політика в тій чи іншій галузі, політичні та економічні умови, система цінностей, суспільні погляди, стан техніки і технології, рівень освіченості людей і т.д.

Виходячи з цього, практичні завдання охорони праці та працеохоронного менеджменту можуть бути організаційно-гігієнічними й організаційно-технічними.

До організаційно-гігієнічних завдань належать:

• забезпечення гігієнічних умов праці;

• забезпечення виробничими, допоміжними і побутовими приміщеннями, санітарно-побутовими пристроями;

• забезпечення гігієнічними засобами індивідуального (313) і колективного (ЗКЗ) захисту;

• забезпечення лікувально-профілактичним обслуговуванням;

• забезпечення оптимального режиму праці та відпочинку тощо.

До організаційно-технічних завдань входять:

• забезпечення безпеки експлуатації виробничого устаткування;

• забезпечення безпеки функціонування виробничого процесу;

• забезпечення безпеки експлуатації будинків, споруд, устаткування тощо.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал