Виростеш ти, сину

Слова В.Симоненка, муз М.В.Пашкевича

Виростеш ти, сину, вирушиш, в дорогу

вирушать з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна вибрать друга і по духу брата

Та не можна матір рідну вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину!

МОЯ УКРАЇНА

Сл. Г. Володька, муз. К. Василенко

Сонячні ранки, чисті джерела –

Все то моя Україна.

Хто я без тебе,

Як сонце без неба,

Ти моя мудра, єдина.

Ми твої діти, тут народились,

Тут наші батько і мати.

Ми – українці, – завжди і всюди

Будем про це пам’ятати.

Отчому краю щиро бажаю

В мирі і злагоді жити.

Кращого краю в світі немає.

Як же його не любити!

Разом будуєм сильну державу,

Вільну, велику, єдину.

Люди, прошу:

«Бережіть і цінуйте

Нашу святу Україну».

РІДНА МОВА

Слова В. Сосюри, муз. М. Катричко

Як сонця безсмертного коло,

що креслить у небі путі,

любіть свою мову й ніколи

Її не забудьте в житті.

Нехай в твоїм серці любові

не згасне священний вогонь.

Як вперше промовлене слово

на мові народу свого.

Приспів:

Вивчайте, любіть свою мову,

як світлу Вітчизну любіть!

Як рідні поля і діброви,

як чистого неба блакить.

Ми з нею відомі усюди,

Усе в ній, що треба нам, нам, є,

А хто свою мову забуде,

Той серце забуде своє.

Вона – як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот.

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

Приспів.

ВІРШІ

МАЮТЬ ПРАВО НА ІМ’Я

Ти – Надійка. Я – Василь.

Мають Дмитрик і Оленка

Ще й по батькові ім’я.

«Я – Дмитро Ілліч Орленко!» -

Каже впевнено хлоп’я.

І дівчатко, і хлопчина,

І великі, і малі

Мають власну Батьківщину,

Найріднішу на Землі.

Мають право називати

Україну словом МАТИ.

Бо вона дітей завжди

Оборонить від біди.

Ірина Жиленко

***

Мальви і калина – це моя країна,
Це моя барвиста люба Україна!
В ній щебече птаха пісню на світанку
І вдягають люди гарну вишиванку!

Соняхи й волошки квітнуть на матусі,
В чорнобривцях плаття гарне на бабусі,
В вишиванці тато з дідом, як дубочки,
Оберіг-узори одягли синочки!

Так цвітуть на людях українські квіти,
Щоб росли щасливо у Вкраїні

Наталя Гуркіна

***

Моя Україно!

Моя Батьківщино!

Моя ти найкраща у світі країно!

Люблю я тебе за поля і сади,

Де люди вирощують добрі плоди;

Люблю за ліси, де ростуть гарні квіти,

Люблю за озера, струмочки і ріки…

За сонечко тепле, яке зігріває

Мене у країні, де я зростаю!

Владислав Дідко

***

Зацвітає калина,

Зеленіє ліщина.

Степом котиться диво-луна.

Це моя Україна,

Це моя Батьківщина,

Що, як тато і мама, одна!

А. Камінчук

ЯК ТИ ЛЮБИШ УКРАЇНУ

- Як ти любиш Україну,

Мій маленький друже?

- Нашу рідну Україну

Люблю дуже, дуже!

- З Україною нікого

В світі не боюся.

І щоранку я до Бога

За неї молюся.

Щоб була щаслива, дуже,

Щоб була багата.

Я люблю її так дуже,

Як маму і тата.

О. Лупій

УКРАЇНА

На білому світі є різні країни,

А в них – і ліси, і лани…

Та тільки одна на землі Україна,

А ми – її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть…

Та тільки одну Батьківщину я маю,

Її Україною звуть.

Моя Україно, тебе я кохаю –

Тут дім мій, тут друзі живуть.

Тут мовою рідною пісня лунає

І мальви по селах цвітуть.

В. Новомир

МІЙ РІДНИЙ КРАЙ

Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

І найдорожча рідна мова –

Джерельцем радісно дзвенить.

І мила пісня колискова,

Чумацький шлях кудись зорить.

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі…

Мій рідний краю, Україно!

Найкраще місце на землі!

Н. Красоткіна

ЗА УКРАЇНУ МОЛЮСЯ

З а соборну вільну Україну

А з молюся, Боже мій, до тебе.

У країну, мову солов’їну,

К рай пшеничний під блакитним небом,

Р іки збережи й сади веселі,

А роматами медів залиті,

Ї х дари солодкі, соковиті;

Н изпошли нам злагоди в оселі,

У Твоїй руці – Твої ми діти;

М иру, ласки дай містам і селам,

О гради од фарисейства й злоби;

Л ихо одверни, тяжкі хвороби,

Ю рби заздрих, ницих та облесних;

С подоби розквітнуть на просторах

Я ко на земних, так і небесних.

Д. Білоус