Правопис прийменників

1. Прийменники з іншими частинами мови пишуться окремо: від нього, при дідові, о сьомій годині, у четвер, за семестр, біля ґанку. Потрібно розрізняти омонімічні прийменники, що пи­шуться окремо, та префікси, які пишуться разом: при азовських портах — приазовський, побілці (від побілка) — по білці.

2. Складні прийменники з першою частиною з-, із- пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-попід, з-поза, з-посеред, з-межи (з-між), з-під, з-поміж (з-помежи), з-понад, з-поперед, з-проміж.

Усі інші складні прийменники пишуться разом: понад, поміж, на­вколо, насеред, поза, щодо (але що ж до), навкруги, напередодні, наприкінці, насупроти, попереду, посеред, оддалік.

Варто розрізняти прислівники, що перейшли в прийменники й пишуться разом, та омонімічні первинні прийменники з іменни­ками: іти збоку тепловоза — з боку на бік, бігти назустріч сон­цю — бігти на зустріч із сонцем тощо.

Складені прийменники пишуться окремо: паралельно з, з метою, незважаючи на, відповідно до, залежно від, у зв' язку з, з огля­ду на, подібно до, у напрямі до, за посередництвом, на кшталт, у сфері, у царині, у відповідь на, у разі, під кінець, під час та ін.

Він уживається:

а) із З. в., найчастіше вказує на мету або межу дії: їхати по кар-

топлю, море по коліна, загруз по вуха;

б) із М. в., найчастіше виражає:

місце дії: розійшлися по хатах, поплив по озеру, подоро­жувати по горах (іноді помилково використовують фор­му Д. в. — по хатам, по горам);

підставу для розпізнавання певної дії, ознаки: визначати час по сонцю, помічати по настрою, розпізнавати по очах (іноді неправильно вживають форму Д. в. — по очам);

Прийменник з (із, зі, зо) уживається:

а) з Р. в., при цьому вказує:

на підставу якоїсь дії чи стану: з примусу, з вини, з дозволу;

на ознаку за галуззю: диктант з української мови, спе­ціаліст із менеджменту, олімпіада з історії;

б) із З. в. виражає приблизну кількість: учнів із тридцять, ко-

шиків зо два, років з десять.

26.1 Правопис слів іншомовного походження У сучасній українській мові написання слів іншомовного походження визначається такими правилами:

Звук л на письмі передається твердо і м'яко (залежно від того, як узвичаєно вимовляти дані слова в сучасній українській мові). Наприклад, твердий л передаємо у словах: аероплан бал, план, повела, блок, баланс, лупа, соціологія та інші; м'який л передаємо у словах: асфальт, табель, автомобіль, пляж:, канцелярія, ілюстрація., полярний тощо.

Після л в іншомовних словах пишеться завжди е, а не є: пленум, легенда, лекція та ін.

У загальних словах іншомовного походження приголосні не подвоюються: сума, маса, каса, колектив, група, метал, комісія.

Але в деяких загальних іншомовних словах подвоєння зберігається: тонна, манна, ванна, брутто, нетто.

Це ж стосується і слів із префіксами: ап-, ім-, ір-, контр-, сюр-, якщо префікс закінчується, а корінь починається однаковим звуком, наприклад: апперцепція, імміграція, контрреволюційний, ірраціональний, сюрреалізм та ін.

Подвоєння зберігається у власних іншомовних іменах і назвах: Діккенс, Руссо, Уеллс, Шіллер; Голландія, Марокко, Міссурі.

У всіх похідних від них словах подвоєння також зберігається: голландський (бо Голландія), марокканець (бо Марокко), міссурійський (бо Міссурі), руссоїст (бо Руссо) і т. д.

26.2

На початку і в середині слова перед голосним та й пишеться і, а не и: індустрія, історія, тріумф, матеріал, Індія, Ібсен та ін.

В основах іншомовних слів сполучення голосних іа, іу, іо не змінюється: аксіома, діалектика, радіус та ін. А сполучення іе змінюється на іє: дієта, гігієна, клієнт та ін.

Літера и пишеться у власних географічних назвах: Америка, Африка, Британія, Париж, Рим, Сицилія, Чикаго, Мадрид, Алжир.

Літера і пишеться в кінці невідмінюваних слів: журі, колібрі, таксі, поні та ін.

Після приголосних б, п, в, ф, м, г, к, х, л, н в основах іншомовних слів завжди пишеться і: білет, вітрина, графік, економіка, кіно, хірург, літератор та ін.

Після приголосних л, т, з, с, ц, р, ж, ч, ш у загальних іншомовних назвах перед наступним приголосним пишеться и.

директор, тираж, позиція, система, фабрика, режим, шифр, критика, фізика, поетичний та ін.

В основах іншомовних слів після голосних пишеться ї: Енеїда, героїчний, архаїчний, егоїзм тощо.

Після апострофа, ь, й, е, і пишеться є, а не е: кур'єр, кар'єра, портьєра, гігієна, реєстрація та ін.

У словах іншомовного походження після м'яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед я, ю, є, ї, йо пишеться ь: брильянт, бульйон, мільйон, досьє, кольє, марсельєза, трельяж, Ньютон, Віньї (але мадяр).