Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Який з наведених нижче переліків значень загальної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності?






а) 20, 15, 10, 5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20, 28, 34, 38.

296. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г)200, 150, 90, 40.

297. П'яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж пер­ше. Це приклад:

а) дії закону попиту;

б)дії закону спадної граничної корисності;

в)наявності надлишку товару;

г) наявності дефіциту товару.

298. Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:

а) закон спадної граничної корисності;

б) закон пропозиції;

в) ефект доходу;

г) ефект заміни.

299. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:

а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні;

б) загальна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.

300. Закон зростаючої загальної корисності полягає у тому, що:

а) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зростає;

б) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується;

в) з нарощуванням споживання будь-якого блага величина задоволення від кожної додаткової його одиниці зменшується;

г) з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності зростає.

301. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;?

в) не враховує суб'єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

302. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабли­вішим за набір Н:

а) віддасть перевагу набору К перед набором Н;

б)віддасть перевагу набору Н перед набором К;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.

303. Модель бажаного:

а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на при­дбання будь-якого ринкового кошика;

б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можливо­стей;

в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

г) правильні відповіді а) і в).

304. Поверхні байдужості:

а) це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ;

б) відображають уподобання споживача;

в) для двопродуктових кошиків можуть бути зображені набором кривих байдужості;

г) всі відповіді правильні.

305. Криві байдужості - це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.

306. Криві байдужості мають такі властивості:

а) вони ніколи не перетинаються;

б) для абсолютної більшості благ є спадними;

в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;

г) всі відповіді правильні.

307. Карта байдужості — це:

а) сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;

б) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень;

в) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;

г) сукупність кривих загальної та граничної корисності.

308. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б)тільки цінами товарів;

в)тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

309. Форма і нахил кривих байдужості залежать:

а) від ступеня замінності благ у споживанні;

б)від співвідношення цін товарів;

в) від уподобань споживача, його доходу та співвідношення цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

310. Гранична норма заміни одного товару іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня загальної корисності;

б)вимірює пропорції заміни одного товару іншим;

в) показує абсолютну величину кута нахилу кривої байдужості в точці на

кривій;

г) всі відповіді правильні.

311. Гранична норма заміни товару Y товаром X показує:

а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y на одиницю;

б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради

одержання додаткової одиниці товару X без зміни рівня загальної ко­рисності;

в) додаткова кількість товару X, яку споживач може придбати за умови

зростання доходу та незмінної кількості товару Y;

г) міру зростання загальної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y.

312. У міру просування донизу вздовж типової спадної кривої байдужості:

а) вона стає пологішою, випрямляється;

б) значення граничної норми заміни благ спадають;

в) готовність споживача до заміни блага X благом Y зменшується;

г) всі відповіді правильні.

313. Якщо гранична норма заміни між двома благами дорівнює 2/3 за будь-якого рівня споживання, то можна зробити висновок, що:

а) крива байдужості характеризується спадною MRS;

б) блага є досконалими комплементами;

в) обидва блага є досконалими субститутами;

г) крива байдужості характеризується зростаючою MRS.

314. Якщо два блага є абсолютними доповнювачами, наприклад, взуття на праву та ліву ногу, то:

а) гранична норма заміни є спадною;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) криві байдужості є висхідними.

315. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:

а) гранична норма заміни є сталою;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) правильні відповіді а) і в).

316. Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з благ, то:

а) його криві байдужості будуть прямими лініями;

б) загальна корисність ринкового кошика визначатиметься корисністю іншого блага;

в) благо, до якого споживач байдужий, виступає як нейтральне;

г) всі відповіді правильні.

317. Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:

а) криві байдужості споживача є висхідними;

б) гранична норма заміни є позитивною;

в) криві байдужості є прямим лініями;

г) правильні відповіді а) і б).

318. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки доход споживача;

б) тільки ціни товарів;

в) доход споживача і ціни товарів;

г) доход споживача, ціни товарів та їх корисності.

319. Модель можливого:

а) с моделлю бюджетного обмеження;

б) визначає множину наборів товарів, доступних споживам

в) визначає загальні видатки споживача за певною ріння доходу та даних цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

320. Бюджетна лінія - це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача.

в) лінія наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величинигрошового доходу;

г) правильні відповіді б) і в).

321. Бюджетна лінія:

а) показує межу між можливим і неможливим;

б) показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між двома благами;

в) визначає множину комбінацій двох благ, видатки на які в сумі не перевищують доходу споживача;

г) всі відповіді правильні.?

 

322. Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) перебуваючи в цих точках, споживач не втрачає цілком свого доходу;

б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь доход лише на один з двох товарів;

в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає доходу;

г) їх положення не залежить від цін товарів.



Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал