Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
І. Оберіть єдину вірну відповідь у кожному з наступних тестів (кожна вірна відповідь – 2 бали, максимальна кількість балів за тести – 40).
1. Основна економічна суперечність, що вивчається мікроекономікою, зумовлена: 1) посиленням втручання держави в економіку та процесом глобалізації; 2) безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів, необхідних для їх задоволення; 3) погіршенням екологічної ситуації та існуванням монополій; 4) наявністю практично у всіх країнах світу безробіття та інфляції. 2. Альтернативна вартість вимірюється: 1) кількістю одного блага, від якої потрібно відмовитись заради одержання додаткової одиниці іншого блага; 2) індексом споживчих цін; 3) ціною товару, що купується; 4) кількістю ресурсів, необхідних для виробництва даного товару. 3. Альтернативна вартість нової лікарні - це: 1) сума грошей, що виплачується її персоналу як заробітна плата; 2) сума грошей, яку лікарня отримує з бюджету протягом року на свої потреби; 3) вартість спорудження лікарні наступного року; 4) та кількість інших продуктів, виробництвом яких довелося пожертвувати, щоб побудувати цю лікарню. 4. Принцип раціональності поведінки означає, що: 1) кожний суб'єкт повинен діяти згідно існуючих правил, які відображають оптимальний варіант вибору; 2) кожний економічний суб'єкт ощадливо витрачає гроші; 3) кожна людина робить вибір, максимізуючи власну вигоду; 4) всі люди діють однаково, опинившись в однакових умовах. 5. Недосконало конкурентними є ринки: 1) всі відповіді правильні; 2) які мають низьку концентрацію продавців і покупців; 3) монополії та олігополії; 4) монополії, олігополії та монополістичної конкуренції. 6. Які з ринкових структур відносяться скоріше до теоретичних побудов: 1) олігополія; 2) монополістична конкуренція; 3) досконала конкуренція та монополія; 4) монополістична конкуренція та олігополія. 7. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати: 1) різницю між загальною та граничною корисністю; 2) загальну корисність; 3) граничну корисність; 4) кожну з перерахованих величин. 8. Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою, що лежить всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже він: 1) не повністю використовує свій бюджет; 2) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет; 3) знаходиться у стані споживчої рівноваги; 4) максимізує корисність. 9. Бюджетне обмеження споживача - це: 1) дохід споживача; 2) ціни товарів; 3) сукупність споживчих кошиків, доступних споживачеві за даного рівня цін та його бюджету; 4) дохід споживача, ціни товарів та їх корисності. 10. Бюджетні лінії: 1) завжди є прямими лініями; 2) завжди є ламаними лініями; 3) за жодних умов не можуть бути ламаними; 4) можуть бути як прямими, так і ламаними. 11. Збільшення доходу споживачів графічно відповідає: 1) паралельному зміщенню бюджетної лінії праворуч; 2) паралельному зміщенню бюджетної лінії ліворуч; 3) зменшенню нахилу бюджетної лінії; 4) збільшенню нахилу бюджетної лінії. 12. Рівновага споживача на карті кривих байдужості - це: 1) точка перетину бюджетної лінії та кривої байдужості; 2) спільна для бюджетної лінії та кривої байдужості точка, в якій нахил бюджетної лінії та нахил кривої байдужості співпадають; 3) точка на самій високій з кривих байдужості; 4) точка, розташована на границі множини, обмеженої бюджетною лінією та осями координат. 13. Перший закон Госсена стверджує, що: 1) кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня; 2) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності; 3) зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії; 4) зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз. 14. Рівновага споживача з точки зору кардиналістської теорії означає: 1) при зростанні закупівель одного виду блага скорочуються закупівлі іншого виду блага; 2) кожен придбаний товар приносить однакову граничну корисність; 3) максимізацію сукупної корисності за даного бюджетного обмеження; 4) споживач витрачає однакову суму грошей на купівлю кожного виду блага. 15. Корисність - це: 1) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага; 2) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача; 3) мінімальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага; 4) задоволення, яке отримує людина від споживання благ. 16. Криві байдужості мають такі властивості: 1) всі відповіді правильні; 2) вони ніколи не перетинаються; 3) для абсолютної більшості благ є спадними; 4) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності. 17. Карта кривих байдужості - це: 1) сукупність кривих сукупної та граничної корисності; 2) сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача; 3) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу; 4) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень. 18. Продукт має корисність, якщо він: 1) відображає закон попиту; 2) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача; 3) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва; 4) є доступним за ціною для споживача. 19. Гранична корисність визначається як: 1) приріст загальної корисності при зростання на одиницю обсягу споживання блага; 2) відношення загальної корисності до обсягу споживання; 3) сума загального попиту на благо; 4) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару. 20. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється: 1) тільки його вподобаннями; 2) тільки цінами товарів, що купуються; 3) розмірами доходу споживача; 4) вподобаннями, розмірами доходу та цінами товарів, що купуються. 21. Криві Енгеля характеризують: 1) залежність обсягу споживання товару від доходу споживача; 2) залежність обсягу споживання товару від його ціни; 3) залежність корисності блага від обсягу його споживання; 4) залежність видатків споживача від ціни товару. 22. Якщо ціна нормального товару А знижується, то: 1) споживач не змінить обсягів свого споживання; 2) всі відповіді невірні; 3) споживач придбає цього товару більше; 4) споживач придбає цього товару менше.
|