Охарактеризуйте форму державного правління та державного устрою сучасної України.

Конституційна система формування влади в Україні.

В загальних положеннях Конституції України, прийнятій на п’ятій сесії ВРУ 28.06.1966 р., встановлені наступні засадничі положення:

1. Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (ст.1). Україна є республікою(ч.2 ст.5).

2. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ч.2 ст. 3).

3. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові.

У відповідності до зазначених засадничих положень, Конституція України мала закріпити систему влади та порядок її формування, відкликання, функцій, а Парламент — прийняти необхідні конституційні закони, в тому числі Закон «Про всеукраїнський і місцеві референдуми». Що є реально?

Відповідно до ст. 6 Конституції України, «Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову». Зазначені три гілки влади є елементами керуючого суб’єкта (влади загалом) на керований об’єкт — суспільство. Керуючий суб’єкт може ефективно функціонувати, якщо він, його елементи, структурні частини елементів (влада в регіонах) мають законодавчо визначені чіткі функції, завдання, форми взаємодії для досягнення спільної мети. Цього не має в Конституції України. Не входять ні в одну гілку влади, але беруть участь в управлінні державою:

1. Президент України (розділ V Конституції).

2. Рада національної безпеки і оборони України, яка координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Хоча зазначена Рада очолюється Президентом України, а її рішення вводяться в дію указом Глави держави, в системі державної влади вона має певну «автономію» і навіть домінує над однією з її гілок (ст. 107).

3. Національний банк України, який розроблює основні засади грошово-кредитної політики, здійснює контроль за її проведенням та забезпечує стабільність гривні (ст. 99, 100)

4. Вища рада юстиції — має суттєвий вплив на судову гілку влади, однак її конституційно-правовий статус чітко не визначений (ст. 131)

Конституція містить суперечності щодо структурної будови виконавчої гілки влади та формування регіональних влад. Вимоги Основного Закону щодо формування Вищої ради юстиції, складу Конституційного Суду України, Ради НБУ тощо, призначень на деякі високі державні посади мають наслідком політизацію діяльності зазначених органів і посадових осіб.

На сучасному етапі розвитку України питання про форму держави набуває особливого значення, адже воно стосується найважливіших аспектів організації та діяльності молодої суверенної держави. Тому правильне розуміння відповідних теоретичних положень, що виходять з аналізу світового досвіду державно-правового будівництва, застосування їх до конкретних умов і національних традицій може суттєво сприяти створенню життєздатної форми Української держави, яка забезпечить прогресивний розвиток і розквіт усього суспільства.

В Україні відбуваються процеси становлення і розвитку демократичного державно-правового режиму, основи якого знайшли своє закріплення в Конституції України 1996 р.

Відповідно до ст. 1 Конституції Україна проголошується суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.

Конституція характеризує Україну як демократичну державу, яка за формою правління є республікою (ст. 5). Про демократичний характер нашої держави свідчить те, що законодавчий орган, Президент України, місцеві ради обираються громадянами України на принципах періодичних, конкурентних, вільних виборів.

Україна має змішану форму правління. У результаті внесення змін і доповнень до Конституції України законом від 8 грудня 2004 р. Україна є парламентсько-президентською республікою.

Частина 2 ст. 2 Конституції закріплює положення про те, що за своїм державним устроєм Україна є унітарною державою. Автономна Республіка Крим має статус адміністративно-територіальної одиниці, є невід'ємною складовою частиною України. Унітарна форма державного устрою для України є найбільш виправданою, оскільки відповідає її етнічному складу, історичному минулому, економічним та культурним реаліям.