математики

Клас

Навчання грамоти.

Навчання читати

Добукварний період

знято фіксовану кількість годин

знято теми «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за поданою графічною схемою».

Натомість: практичне ознайомлення з реченням. Складання речень. (у змісті).

Розуміє зміст речень, складає довільні речення. (у вимогах).

Додано у вимоги: робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, тато, калина.

Навчання письма

Букварний період

Із вимог вилучено: пояснює важливість рукописного письма.

3.Мовленнєва змістова лінія (аудіювання)

У зміст додано: визначає кількість слів у реченні (без прийменників, сполучників, займенників).

Говоріння У вимогах зменшена кількість віршів із 5 до 3-4

Мовна змістова лінія (Текст.Речення)

Знято: поділ речень на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без уживання термінів), побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів. Натомість (у змісті): поділ речень на слова, розпізнавання окремих слів в усному і писемному мовленні; (у вимогах): визначає кількість слів у реченнях типу Іде осінній дощ (без службових частин мови); складає усно речення (1-4 слів) із службовими частинами мови.

5.Із переліку слів (так званих словникових) вилучено: влітку, ворота, гроно, ганок, грунт кватирка, посередині, фартух, якір; додано: комп’ютер.

Клас

Знято фіксовану кількість годин на кожну тему.

1. Писемне мовлення: у змісті і у вимогах знято записування складеного зв’язного висловлювання; кількість слів у складеному усному висловлюванні приведена у відповідність із кількістю речень: було 40 слів - замінили на 20.

2. Мовна змістова лінія.

Звуки і букви. У вимоги додали: будує звукові моделі слів типу джміль, ящірка та слів з апострофом.

Правила переносу доповнили правилами переносу з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, словами з апострофом.

Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова, перенісши їх у 3 клас.

Слово. У вимоги додали: знає і пояснює термін іменник (прикметник, дієслово)на конкретному прикладі.

Речення. У зміст і у вимоги додали вилучене з 1 класу: будує схеми простих речень, позначаючи слова умовними позначками, зокрема і зі службовими частинами мови(без уживання терміну).

Вилучили об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень.

Правопис. Вилучили правопис слів із ненаголошеними голосними Е-И.

У «словникові» слова додали слово ноутбук.

Вилучили з програмових вимог письмо на дошці.

Клас

1 .Мовленнєва змістова лінія.

Додали у зміст новий жанр есе без конкретних вимог щодо цього жанру.

2 .Мовна змістова лінія.

Додали у тему «Текст» жанр есе з такими вимогами: спостерігає за основними ознаками жанру; розпізнає його серед інших текстів (розповідь, опис, міркування); бере участь у створенні есе під керівництвом учителя (усно).

Зняли теми: побудова тексту-міркування і складання текстів-інструкцій (ще не вивчена тема «Початкова форма дієслова»).

Речення. Зняли побудову речень за схемами, оскільки діти добре не усвідомлюють другорядних членів речення, залишивши: побудова речень. Поширення речень за запитаннями.

Будова слова. Зняли термін «форма слова», перенісши його у тему «Іменник (практичне ознайомлення з відмінками).

У вимогах розширили «Аналіз будови слова»: добирає спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови та розбирає їх за будовою самостійно або з допомогою вчителя.

Частини мови. Прикметник. Зняли у змісті і у вимогах словосполучення «у сполученні з іменником» у фразі «змінювання прикметників за родами і числами».

У Словникові слова додали: гармонія, внесок, натомість вилучили: агроном, банкір, бетон, бібліотека, верблюд, грім, комп’ютер, метал, радіо, спасибі.

Вилучили з вимог письмо на дошці.

Клас

Зняли фіксовану кількість годин на кожну тему.

1.Говоріння. Додали: будує есе з допомогою вчителя в усній формі.

2 .У тему «Текст» додали есе без додаткових державних вимог.

3.Слово. Поглибили тему «Будова слова» вимогами: самостійно розбирає слова за будовою, окрім дієслова, тому що знята тема «Змінювання дієслів».

4.Іменник. Повернули у зміст і у вимоги тему: Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини», крім позиції Об’ю, верф’ю.

5.Прикметник. Зняли тему «Вимова і написання закінчень –ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках» (і в темі «Правопис»).

6.Дієслово. Повністю зняли тему змінювання дієслів у всіх часах (і в темі «Правопис»).

7.У словникові слова ввели слова аеропорт та спільнота натомість вилучили: аеродром, гвинтівка, портрет, республіка, фанера, фартух, цемент.

8.З програмових вимог вилучили письмо на дошці.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання

Обговорення навчальної програми з літературного читання актуалізувало проблему формування читацької активності та розвитку читацького інтересу в учнів початкової школи. Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні та організації уроків літературного читання.

На основі результатів узагальнення коментарів нами були визначені завдання, які зорієнтували нас на напрямки оновлення програми:

Конкретизувати в програмі позиції, які спрямовують вчителя на реалізацію компетентнісного підходу та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задовлення.

Оновити коло читання в кожному класі, ввівши імена сучасних дитячих письменників, вилучивши імена тих, кого немає в підручниках (оскільки підручники на даному етапі не змінюватимуться), та тих, чиї твори за змістом не відповідають реаліям життя.

Спростити вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (зняти кількісні показники характеристики навички читання, переглянути вимоги до власних висловлювань учнів, обов’язкової кількості творів напам’ять, сформулювати вимоги через опис конкретних практичних дій, які може виконати дитина, і виконання, яких може перевірити вчитель; описати у вимогах рівневий розвиток певної дії дитини, визначеній у відповідній змістовій лініії, по класах).

Визначити конкретні теми відповідно до змістової лінії і розділу, вилучивши з тексту програми опис методики роботи над літературним творм (методика має бути окремим документом). При цьому конкретизовані теми мають чітко окреслювати поняття чи дії, які треба відпрацювати на уроці. Така конкретизація повинна полегшити вчителю створення календарно-тематичного планування і процес підготовки до уроку.

Отже, на виконання поставлених завдань в проекті оновленої програми розставлені акценти на особливостях реалізації компетентнісного підходу на уроках читання. У пояснювальній записці розширено ряд видів діяльності дитини на уроці: до читацької і творчої додано комунікативну, що реалізується через організацію діалогу/дискусії за змістом літературного твору. Крім того, поряд із завданням формування навички читання рівнозначним ставиться завдання формування навички слухання, що є важливим складником комунікативних навичок. Результативність комунікативної діяльності представлена у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: висловлює власні міркування щодо прочитаного: що вразило, що змусило задуматися, чому цю книжку варто прочитати; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів).

Учителя зорієнтовано на посилення діяльнісної складової уроку через організацію роботи щодо формування навичок роботи з книжкою. Учні засвоюють знання про підручник як навчальну книгу, набувають уміння орієнтуватись у його структурі, користуватись умовними позначками, засвоюють пам’ятки-алгоритми щодо організації самостійної роботи з підручником. Акцентовано увагу на тому, що впровадження компетентнісного підходу потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів, залучення їх до самоперевірки і самоконтролю своїх навчальних досягнень та організації практико-орієнтованої роботи над літературним твором. Для підготовки вчителем практико-орієнтованих завдань у програмі конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить в тексті опис зовнішності персонажа» тощо). Запропоновані конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня посилять зв’язок уроків літературного читання з життям (наприклад: називає ситуації, коли використовують лічилки, мирилки, скоромовки, загадки; використовує лічилки, мирилки, скоромовки, загадки, співаночки в іграх з ровесниками).

В оновленій програмі окреслюється вимога формування естетичних цінностей через зміст і художні образи літературних творів. Запропоновано формувати в учнів розуміння читання не тільки як джерела знань, а й як засобу естетичного задоволення. Чинна ж програма акцентує увагу на формуванні соціальних та морально-етичних ціннісних орієнтирів.

В оновленій програмі змінені акценти у використанні виховного потенціалу літературних творів. Дітям пропонується оцінювати не персонажа, позитивний чи негативний він, а вчинок персонажа. Це зорієнтує дитину на те, що будь-хто може творити добро, помилившись один раз, можна змінити себе і у кожного є своя позитивна риса.

Для оновлення кола читання (завдання 2) ми використали рекомендаційний список імен дитячих письменників (по класах), наданий на наше прохання Національною бібліотекою для дітей, список із 111 імен, який був нам запропонований керівниками електронних ресурсів, на яких представлена дитяча література («КЛЮЧ», «Барабука», «Казкарка»).

У 2 класі до кола читання включені імена Сашка Дерманського, Володимира Читая, Ніни Найдич, Володимира Верховеня, Ігоря Січовика, Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Лесі Ворониної, Марини Павленко, М.Солтис-Смирнова (всього додано 10 імен авторів, вилучено – 11).

У 3 класі до кола читання включені імена Зірки Мензатюк, Сергія Гридіна, Олеся Ільченка, Леоніда Шияна, В. Голобородька, ІанаВайброу, К.Коллоді, НузетаУмерова, Дж.Стронга (всього додано 9 імен авторів, вилучено – 30, оскільки у 3 класі було найширше коло читання).

У 4 класі до кола читання включені імена А.Давидова, М.Чабанівського, О.Іваненко, А.Усачова, А.Куркова, Катерини Штанко, Тетяни Луньової, Богдана Жолдака, В.Рудківського, Д.Білоуса, В.Лучука, А.Костецького, І.Кульської, О.Сенатович, Л.Забашти, Роальда Дала, Пауль Маар, Марії Паар (всього додано 18 імен авторів, вилучено – 8).

За результатами дискусії щодо контролю й оцінювання техніки читання за кількісними показниками, що була ініційована коментаторами, нами прийнято рішення: зняти кількісні показники темпу читання у кожному класі. У програмових вимогах залишено опис якісної характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).

Щодо організації уроків читання, то у програмі зазначена варіативність у розподілі навчальних годин протягом року: 3, 5 год на тиждень – І варіант: 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень); ІІ варіант: І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень. Вибір учителем першого варіанту дозволить внести в уроки позакласного читання (а з української мови – в уроки розвитку зв’язного мовлення) певну системність, оскільки вони будуть проходити за розкладом в один і той самий день тижня, лише буде чергування: перший тиждень – урок розвитку зв’язного мовлення, другий тиждень – урок позакласного читання. Другий варіант розподілу годин є традиційним.

У цілому, у проекті оновленої навчальної програми з літературного читання враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях на платформі «EdEra», що стосувалися саме програми. Рекомендації щодо удосконалення технології уроку, використання різних організаційних форм пропонуємо врахувати в методичних рекомендаціях щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з

математики

Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо.

З метою зменшення теоретичного навантаження курсу, у програмі 1- 4 кл. доступнішою і зрозумілішою мовою виписані деякі формулювання, як у змістовій частині, так і у Вимогах. У програмі 3-го кл асу, наприклад, перенесено акцент з теоретичних знань на вироблення обчислювальних навичок при розв’язуванні вправ, задач: «застосовує, а не «знає») правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове; застосовує, а не «знає») правило множення числа на суму або переставний закон множення; застосовує, а не «знає») правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове» та ін. Подібні зміни відбулися в програмах усіх 1-4 класів.

Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас); «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4 клас); «визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки» (змістова лінія «Величини», Площа. 4 клас).

Окремі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - мінімізовані. При ознайомленні із додаванням і відніманням без переходу через розряд в концентрі «Сотня», в 1-му класі, зазначено лише: «розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток», а у змісті цієї теми вилучено деталізацію випадків обчислення. Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), Сюжетні задачі (4 клас). У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень».

У змістовій частині програма з математики для 1 – 4-х класів зазнала таких змін: Виходячи з того, що Закон України №2442-VI «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти», яким передбачена обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку, не діє повною мірою, то в 1-му класі виключено «Узагальнення і систематизацію математичних уявлень, сформованих у передшкільний період».

При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення)». Враховано пропозиції щодо позначення геометричних фігур буквами (вилучено зі змісту програми 1-го класу), перенесення задач з буквеними даними (перенесено з 3-го класу в 4-й клас); термін «сукупність» замінено на «групу об’єктів», вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі, з програми 4 –го класу вилучено тему множення і ділення багатоцифрового числа на трицифрове тощо.

При розвантаженні програми з математики враховувались такі об’єктивні фактори:

1.Необхідність розвантаження програми у рамках чинного Державного стандарту початкової загальної освіти та наявності у шкільних бібліотечних фондах підручників, виданих за державні кошти у 2012-2016 роках. Тому, пропозиції щодо перенесення певного змісту (дробів, ускладнених рівнянь, задач на рух, задач на пропорційне ділення, задач на знаходження невідомих за двома різницями, письмового множення та ділення тощо) у 5-й клас реалізувати неможливо. З тієї самої причини не можна задовольнити вимоги дописувачів щодо підсилення в курсі математики початкової школи геометричної складової, введення від’ємних чисел та десяткових дробів тощо.

2.Наявність пропозицій, що заперечують (виключають) одна одну. Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем:

додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.).

нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були більш, ніж переконливі, в т.ч й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми).

письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел.

табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу.

ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу.

дії з іменованими числами: багато пропозицій стосувалося спрощення програми в контексті треба чи не треба навчати молодших школярів виконувати дії з іменованими числами. Але, насправді діти чи не щодня стикаються з необхідністю володіти навичкою додавання чи віднімання іменованих чисел з одиницями вартості, маси, часу, довжини. Без цих умінь не можна буде формувати відповідні компетентності. Тому вважаємо, що потреба навчати таких дій є, але при цьому ми спростили змістову та результативну частину програми.

При більш детальному порівнянні програми 2015 року і оновленої програми можна буде переконатися, що завдяки небайдужості учасників відкритого обговорення проблеми розвантаження програми з математики, достатньо великої кількості конструктивних пропозицій і порад – ці зміни відбулися і сподіваємося, що на користь молодших школярів.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з природознавства

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Загальні

1. Дати роз’яснення щодо організації проектної діяльності на уроках природознавства. Враховано. Роз’яснення надані у Пояснювальній записці („Особливості організації вивчення програмового матеріалу”).

2. Зменшити кількість проектів у кожному класі. Враховано. Кількість проектів – по 4 у кожному класі, з них один – дослідницький. Роз’яснення надані в Пояснювальній записці („Особливості організації вивчення програмового матеріалу”).

3. Змінити назви проектів відповідно до вікових особливостей молодших школярів, збільшити кількість практичних робіт та екскурсій. Враховано. Назви проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих у програмі варіантів. За рахунок розвантаження програми кількість годин на екскурсії може бути збільшена. Розширена тематика екскурсій додається до програми.

4. Зняти сітку годин на вивчення змісту навчального матеріалу розділу. Враховано. Кількість годин на вивчення навчального матеріалу розділу вчитель визначає самостійно, враховуючи рівень підготовленості учнів, особливості місцевості та матеріально-технічне забезпечення закладу. Загальна кількість годин має відповідати програмовим вимогам.

5. Державні вимоги не відповідають віковим особливостям. Враховано. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту.

Клас

6.. Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вікових особливостей.

7. Почати вивчення природознавства у 1 класі з тем, близьких для сприйняття дитиною 6 років. Внесено зміни до змісту навчального матеріалу в розділі «Вступ» відповідно до вікових особливостей молодших школярів.

8. Точнішою є класифікація тіл на „природні” та „штучні”.

9. Вилучити проект „З чого виробляють папір? ”. Враховано (див. п.3).

10. Вилучено: Уявлення про пісок і глину як гірські породи, їх значення для людини. Практична робота „Ознайомлення з властивостями піску, глини, гранту” замінена на „Ознаймлення з властивістю піску та глини пропускати воду”.

11. Вилучити тему „Ґрунт. Склад ґрунту. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини”. Враховано частково. Тема змінена: „Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи”.

12. Змінити тему практичної роботи: „Ознайомлення з властивостями піску, глини, граніту”. Враховано. Змінити тему практичної роботи: „Ознайомлення з властивостями піску, глини, граніту”.

13. Тему „Рідний край” вивчати на уроках-екскурсіях. Уникнути повторів у розділах „Рідний край” та „Жива природа”. Враховано. Зміст навчального матеріалу розділу „Рідний край” інтегровано в розділ „Жива природа”. Вивільнений час відводиться на екскурсії. Кількість екскурсій та їхню тематику вчитель визначає самостійно відповідно до змісту навчального матеріалу.

14. Вилучити тему „Карта України. Умовні позначення на карті України”. Враховано. Зміст навчального матеріалу розділу приведено у відповідність до вікових особливостей та вимог Державного стандарту.

Клас

15. Змінити назву першого розділу „Вплив Сонця на природу і погоду на Землі”. Враховано. Узгоджено зміст розділу із його назвою. Нова назва розділу: „Спостереження за порами року”.

16. Розвантажити зміст навчального матеріалу в кожному розділі. Враховано. Зміст навчального матеріалу в розділах упорядковано та приведено у відповідність до вікових особливостей молодших школярів. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів приведено у відповідність до вимог Державного стандарту.

17. Вилучити тему „Гномон”, „Узагальнення систематичних спостережень за Сонцем”. Враховано. Теми вилучені.

18. Вилучити тему „Гриби. Правила збирання грибів”. Враховано частково. Тему „Гриби” вилучати не варто, адже гриби – складова живої природи. Але враховано зауваження і внесено до Державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів: „знає приклади небезпечно подібних отруйних та їстівних грибів, заборону збирання грибів для дітей”.

3 клас

19. Розвантажити зміст навчального матеріалу. Враховано частково. Розділ „Вода”: вилучені теми „Вплив Сонця на природу”, „Світовий океан, його частини”; розділ „Повітря”: вилучені теми „Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею”, „Вплив вітру на природу Землі”; розділ „Гірські породи. Ґрунти” -“Корисні копалини. Ґрунти”; розділ „Живіорганізми та середовища їх існування”: вилучені теми „Походження свійських тварин від диких”, „Гриби їстівні та отруйні”.

20. В зміст навчального матеріалу розділів ввести тематику екологічного спрямування. Враховано частково. У розділ „Вода”: додана тема „Як людина використовує властивості води? ”, пропонується навчальний проект „Добра справа для природи”; у розділ „Повітря”: додана тема „Як людина використовує повітря? ”; пропонуються навчальні проекти „Звідки береться пил? ”; „Ми гноми – економи (як зберегти тепло і світло у нашому домі”; „Який дар природи для людства найцінніший? ” (повітря, вода, тварини, рослини, ґрунт, корисні копалини).

21. Вилучити розділ „Сонце – джерело енергії на Землі”. Тема „Сонце – джерело енергії на Землі” замінена на „Енергія в нашому житті”. Зміст навчального матеріалу розділу скориговано відповідно до вікових особливостей дітей.

22. Вилучити тему „Гірські породи”. Враховано частково. Назва розділу змінена з „Гірські породи. Ґрунти” на „Корисні копалини. Ґрунти (акцент – на корисні копалини як різновид гірських порід).

23. Збільшити кількість годин на тему „Корисні копалини”. Враховано. Тема „Паливні корисні копалини” додана у розділ „Енергія в нашому житті”.

24. З теми „Повітря” вилучити терміни „теплопровідність” і „пружність повітря”. Враховано. Терміни вилучені.

25. Тема „Розширення повітря при нагріванні, теплопровідність і пружність. Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею” не відповідає віковим особливостям дітей. Враховано. Залишено: „Розширення повітря за нагрівання”.

26. Змінити тему „Роль живих організмів в утворенні ґрунту з гірських порід”. Враховано частково. Пропонується тема „Хто живе в ґрунті? Роль живих організмів в утворенні ґрунту”.

27. Змінити назву і зміст розділу „Сонце джерело енергії на Землі” (не відповідає віковим особливостям молодших школярів). Враховано. Здійснено структурне вдосконалення з метою дотримання логіки викладу матеріалу. Змінено назву розділу. Зміст навчального матеріалу скоректовано відповідно до вимог Державного стандарту та віковим особливостям учнів.

28. У розділі „Людина та її організм” вивчати нервову систему людини. Враховано.

29. Збільшити кількість годин на вивчення теми „Людина та її організм”. Доповнити розділ практичними завданнями з питань гігієни, здорового способу життя, запобігання виникнення різних захворювань. Враховано. Знята сітка годин на вивчення розділу. Вчитель самостійно визначає кількість годин на вивчення певних тем. Розвантажено зміст програми, вивільнений час вчитель може використовувати на практичні завдання, дослідження, проекти.

30. Збільшити кількість екскурсій, розширити тематику. Враховано. Кількість екскурсій збільшено за рахунок розвантаження змісту навчального матеріалу. Тематику учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих у програмі варіантів.

Клас

31. Спростити розділ „Всесвіт і Сонячна система ”. Враховано. Зміст розділу та держані вимоги уточнені, відповідають державним стандартам.

32. Зменшити об’єм інформації на вивчення розділу «Природа материків і океанів». Враховано. Вилучена тема „Розселення людей на Землі. Чисельність населення Землі, її зміна”. Обсяг інформації про материки та океани, кількість годин на їхнє вивчення вчитель визначає самостійно.

33. Вилучити теми: „Особливості природи Тихого, Атлантичного, Індійського й Північного Льодовитого океанів”. „Особливості природи материків Землі. Євразія, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Антарктида” (матеріал вивчається в 7-8 класах). Враховано частково. Вилучено детальний план вивчення материків, запропоновано використання електронного ресурсу (за вибором учителя).

34. Змінити назви практичних робіт і навчальних проектів (не відповідають віковим особливостям учнів початкової школи). Враховано. Назви навчальних проектів, практичних робіт та уроків-екскурсій учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей, або обирає із запропонованих.

35. Обсяг та зміст навчального матеріалу в розділі „Природа України” наблизити до вікових особливостей молодших школярів. Враховано. Вилучено детальний алгоритм вивчення природних зон. Кількість годин на вивчення теми вчитель може збільшити за рахунок розвантаження програми.

36. Вилучити розділ „Тіла і речовини”. Не враховано. Тема „Тіла і речовини” включена до Державного стандарту загальної початкової школи. Зміст навчального матеріалу розділу уточний, запропонована тематика для проектів.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з Я у світі

На основі узагальнення побажань було здійснено наступні зміни:

Знято теми, які дублюються зі змістом предмету «Основи здоров’я» і які доцільніше вивчати на «Основах здоров’я» (Розвиток людини протягом життя, зовнішність людини).

Доповнено чи конкретизовано теми, які повторюються в 3 і 4 класах програми «Я у світі» (Наприклад: «Людське Я» (3 клас) і «Чесність і гідність – найважливіші складові людського «Я» (4 клас); «Людські чесноти» (3 клас) і Дискусія на одну із тем (на вибір): «Де закінчується щедрість і розпочинається марнотратство?», «Чи прикрашає скромність людину?», «Чим відрізняється стійкість від упертості?», «Хитрість сестра розуму чи нахабства», (4 клас); «Символи держави: Герб, Прапор, Гімн, їх значення».(3 клас) і Національні та державні символи України. Робота з документами. Обговорення с.10, с. 20, с.67. Конституції України. (4 клас).

Включено в програму практичні роботи, рольові ігри, дискусію, навчальні проекти. Зроблено акцент на тому, що проекти можуть бути колективні, групові, індивідуальні. На кожен навчальний проект запропоновано кілька тем. Це дало змогу об’єднати деякі теми і цим, з одного боку, розвантажити програму, надати право вибору як вчителю так і учню, з іншого, підказати вчителеві на які аспекти варто звернути увагу. Наприклад, після теми «Національні та державні символи України» (4 клас) пропонується практична робота: «Створення фотоколажу (проведення конкурсу малюнків) на одну із тем (на вибір): «Які почуття викликають у мене державні символи?», «Символи української гостинності», «Які народні символи шанує моя родина?», «Свята нашої держави».

Запропоновано практичні види діяльності, які можуть активізувати формування соціальної та громадянської компетентностей:

Дослідження діяльності дитячих екологічних організацій, станцій чи груп в твоєму селі, місті чи регіоні.

Екологічний рейд «Рідній природі - на допомогу».

Благодійна акція “Допомагаємо творити добро”.

Волонтерство як добровільна суспільно корисна діяльність.

Дослідження історії створення та діяльності Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (на прикладі роботи цієї організації в Україні, свого регіону) (4 клас).

У Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні.