ІІ. Основна частина

Орієнтовна розробка Першого уроку-2016

Для учнів початкової школи

(3-4 клас)

Тема: Це – наше і це – твоє!

Мета: ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення української державності, культурними здобутками, національними цінностями та досягненнями України в роки незалежності;

формувати усвідомлене відчуття приналежності до української громади, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;

розвивати бажання працювати задля ефективного зростання країни; виховувати повагу до державної символіки, історичних надбань, шанобливе ставлення до звичаїв, культурних традицій українців та представників інших національностей, котрі проживають в Україні.

Обладнання: державна символіка України – Прапор, Герб, Гімн; ілюстрації та фотознімки відомих куточків України, Європи, області; відеоролики телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Це – наше і це — твоє»; ілюстрації краєвидів України та рідного краю; елементи народної символіки; зразки вишиваних візерунків на сорочках/рушниках/карті «Україна вишивана»; портрети видатних українців і відомих людей рідного краю; тексти художніх творів; світлини пам'ятних місць України.

Хід уроку

І. Організаційна частина

1.1. Привітання учителя:

Оця земля, це небо, ці стежини,

Поля безкрайні, річенька в гаю,

Усе – моє, все зветься – Україна,

Її – всім серцем рідну я люблю!

Шумливий ліс, Дніпра зелені кручі,

Говерла, що знялась за небокрай…

Ці люди – роботящі і співучі,

Це все моє – це наш славетний край.

Земля, омита кров'ю, буде завше

Боротись за святе і за своє.

І Схід, і Захід – все це рідне, наше.

Усе її багатство – це твоє! (А. Ткаченко)

1.2. Перегляд відеоролика. Тіна Кароль та Голос.Діти «Україна – це ти»

(За можливості пропонується завчасно роздати дітям слова пісні, щоб на уроці увесь клас під відеосупровід виконав музичну композицію).

1.3.Хвилина мовчання

— Сьогодні, у цей святковий та урочистий день, коли школи знову привітно відчинили свої двері, коли тисячі дітей з усіх куточків нашої країни сіли за шкільні парти, ми з сумом та тугою вболіваємо серцем за всіх, хто поклав своє життя для нашого вільного майбутнього. Щоб без гуркоту гармат, пострілів та вибухів, щоб під синьо-жовтим стягом України тисячі малят прийшли до Храму Науки, наші захисники, наші воїни, наші Герої віддали найдорожче – свої життя. Давайте вшануємо їх хвилиною мовчання.

ІІ. Основна частина

2.1. Бесіда

— Нещодавно наша держава відзначила знаменну дату. Хто знає – яку?
— Правильно. 25-та річниця Незалежності не була легкою, але всього за чверть століття Україна багато здобула. Наші пам'ятки архітектури відвідують європейці, нашу продукцію з радістю споживають у всьому світі, нашу вишиванку вважають витвором мистецтва та навіть створили на її честь свято!

— А хто підкаже, коли відзначають Всесвітній день вишиванки?
— Так. Третього четверга травня уся Україна майорить червоними та чорними, синіми та блакитними, зеленими та білими кольорами і дивний візерунок простирається від Ужгорода до Луганська, від Чернігова до Севастополя: великі й малі, молоді та літні, чорняві й русяві – усі зодягаються у вишиванку. Візерунки на вишитих сорочках та рушниках – не просто орнаменти – це прадавні обереги. Давайте уважно переглянемо невеличкий ролик: можливо, чогось про вишиванку ми іще не знаємо?

2.2. Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Знана у всьому світі вишивка — наша»

— Що нового ви дізналися з відео?
— А про що вже вам було відомо раніше?
— Розгляньте зразки вишиваних візерунків, які є сьогодні в нашому класі. Що ви на них бачите? Які рослини ви впізнаєте у цій вишивці?
— На вашу думку, чому на багатьох зразках є дуб та калина?
— Правильно. Дуб та калина, а ще верба та тополя, житнє колосся та маковий цвіт (вчитель показує ілюстрації усіх рослин) – це все – рослинні символи України.
— Вважалося, коли в родині народжується хлопчик, батько має посадити дуба, адже разом з молодим деревцем зростатиме і сила маленького хлопчика, він стане мужнім, кремезним та відважним.

Якщо ж на світ з'являлася дівчинка – у подвір'ї садили калиновий кущ, бо «…як розцвітає щовесни калина буйним цвітом, як нанизує червоне намисто щоосені, так цвістиме і рум'янітиме донечка…».

Дуб та калина – символи краси та сили. Саме тому, вишиваючи синові сорочку, а доньці весільний рушник, мати обов'язково вишивала дубове листя та калинові кетяги – як побажання доброго здоров'я, міцності родини та довгого і щасливого життя.
Обереги – невід'ємна частинка душі українського народу. Та не лише сорочка й рушник були оберегами нашого народу. Давайте переглянемо відеоролик і дізнаємося, які ж ще обереги славлять українців у всьому світі.

2.3. Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Легендарні обереги – наші!»

— Отже, які ще обереги характеризують українську націю?
— На вашу думку, чому ляльку-мотанку виготовляють без голки і ножиць?
— Саме так. Обмотуючи і обв'язуючи ляльку-мотанку кольоровими нитками і стрічками, майстрині подумки бажали майбутньому власнику ляльки здоров'я, любові, добра. Вважалося, що голка чи ножиці можуть пошкодити «ниточку здоров'я» чи «стрічечку достатку» і саме тому ці інструменти ніколи не використовувались при виготовленні ляльки-мотанки.

2.4. Виготовлення «Символу класу»
— Ми сьогодні у класі теж створимо свій оберіг – свій віночок, який буде нашим символом. Погляньте-но сюди – це український вінок. І кожна рослинка в нім – то знак:

Волошки сині – символ чистоти,
Колосся в ньому – то мотив багатства,
А маків цвіт – любові й доброти,
Ромашки білі – символ миру й щастя.

Калини листя у вінок вплели,
Щоб про красу ми теж не забували:
Краса обличчя – то не ж назавжди —
Краса душі – оце навіки з нами! (А.Ткаченко)

— Ось який символічний у нас віночок! Що ж у ньому головне, на ваш погляд?
— Саме так. Краса душі – то найважливіша людська риса, адже народна мудрість каже: добра душа – то повна криниця, а темна душа – криниця пуста.

— Кожен з вас – це невтомне дзвінке джерельце. Кожен з вас дарує цьому світові і людям навколо часточку добра. Давайте ми вплетемо у наш віночок стрічечки і побажаємо один одному, усім українцям та людям світу чогось доброго.

(Учні прикріплюють паперові кольорові стрічки на символічний вінок. Прикріплюючи стрічку, кожен каже: я бажаю (кожному з нас/українцям/нашому класу) миру, добра, сонця, любові, щастя і т. ін.
За умови малої наповнюваності класу доцільно використати вінок з живих квітів та зав'язувати на ньому справжні стрічки).

— Без символів та оберегів важко уявити багатомільйонну українську родину, але ще важче уявити собі українців без пісень і танців.
— Національна урочиста пісня нашої держави має назву «Гімн України» і виконується на всіх державних святах, лунає перед відкриттям конкурсів та чемпіонатів, звучить у стінах кожної української школи. Але не лише ця пісня характеризує українську націю. Українці, як відомо, співоча нація, і без пісні не проходить жодна подія. Жваві та веселі, журливі та сумні мотиви споконвіку линули в височінь з українських земель. Національні інструменти – кобза, ліра та бандура (вчитель демонструє ілюстрації / справжні інструменти. За наявності інструменту, доцільне учнівське виконання мелодії на вибір класовода чи муз. керівника) завжди супроводжували вистави кобзарів.
— Перегляньмо відеоролик і дізнаємось ще щось цікавеньке про дух кобзарства!

2.5. Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Незламний дух кобзарства»

— Ким ще, окрім співців, були кобзарі?
— Чому люди охоче збирались їх слухати?
— Звідки кобзарі здобували знання?
— Ми вже побачили, що співоча душа українського народу не може жити без пісні. А чи знаєте ви, що є один український музичний твір, композитора Миколи Леонтовича, слова якого перекладено більш ніж на 200 мов світу?

— Ця пісня лунала навіть у відомих голлівудських фільмах, зокрема у відомій дитячій кінострічці «Один вдома». Чи знаєте ви що це за пісня?
— Ця пісня зветься «Щедрик». Подивімось відео!

2.6. Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Різдвяні традиції. Щедрик»

— Не лише піснями славиться Україна. Візитною карткою українського народного мистецтва є й танець. Чи знаєте ви його назву?
— Це танець – Гопак. Давайте дізнаємось більше про нього!

2.7. Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Всесвітньо відомий танок Гопак – наш!»

— Отже, чому український народний танець має назву «Гопак»?
— Що потрібно було для того, аби вправно виконати елементи танцю?
— Україна – велика країна. ЇЇ кордони межують з сімома країнами світу, а південне узбережжя омивається аж двома морями. Пам'ятаєте назву цих морів?
— До речі, Чорне море, яке в Україні нині відвідують не лише українці, а й білоруси, румуни, поляки, молдавани, чехи не завжди так називалось. Давайте переглянемо ролик і дізнаємось, чому Чорне море отримало таку назву.

2.8. Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Особлива червона фарба – наша!»

— Отже, чому Чорне море саме так називається? Яку назву воно мало спочатку?
— Наша країна славиться не лише морями, але річками й озерами, горами та рівнинами, родючими чорноземами, безмежними горами та пишними лісами. Все це багатство українці берегли тисячі років і з любов'ю передавали з покоління в покоління, примножуючи та збагачуючи здобутки попередніх поколінь. І до наших часів збереглись історичні пам'ятки, коштовності, предмети побуту, які можуть розповісти усьому світові про славетну історію нашого народу. Одна з таких пам'яток – золота пектораль – прикраса скіфського царя, що жив на території сучасної України більш як 2, 5 тисячі років тому (вчитель демонструє фото / ілюстрації). Пектораль чудово збереглася, більшість часу знаходиться в одному з музеїв Києва і час від часу експонується у найвідоміших музеях світу. Подивімось!

2.9. Перегляд відеоролика телеканалу ПЛЮСПЛЮС «Неймовірні археологічні знахідки – наші!»

— Що нового ви дізналися з цього відеоролика?