![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Класифікація інвестицій
Розрізняють валові та чисті інвестиції. Валові інвестиції (ВІ) – це сукупний обсяг інвестицій за конкретний період, спрямованих на будівництво, придбання засобів праці і приріст товарно-матеріальних цінностей. Чисті інвестиції (ЧІ) – це сума нових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань (А) за деякий період часу. Динаміка показника чистих інвестицій відображає економічне становище підприємства. Наприклад, якщо сума ЧІ< 0, тобто ВІ< А, то це свідчить про зменшення випуску продукції на підприємстві, оскільки його виробничий потенціал скорочується. Якщо сума ЧІ = 0, тобто ВІ = А, то це означає, що випуск продукції на підприємстві є сталим. Інакше кажучи, для підприємства характерна стагнація. Якщо сума ЧІ > 0, тобто ВІ > А, то випуск продукції на фірмі зростає, оскільки виробничий потенціал підприємства розширюється. За об'єктами вкладання інвестиції поділяються на реальні та фінансові. Реальні інвестиції – це вкладання грошових коштів у реальні активи (матеріальні і нематеріальні). Вкладання засобів у нематеріальні реальні активи, пов'язані з НТП, називають інноваційними інвестиціями. Фінансові інвестиції – це вкладання грошових коштів у різні фінансові активи, передусім у цінні папери для придбання прав на участь у діяльності інших фірм, боргових прав тощо. За характером участі в інвестуванні існують прямі та непрямі інвестиції. Прямі інвестиції – це безпосередня участь інвестора у виборі об'єкта інвестування і вкладання коштів. Непрямі інвестиції – це опосередкована участь у виборі об'єкта інвестування і вкладання коштів іншими способами (фінансовими посередниками). Інвестор купує цінні папери фінансових посередників, наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних компаній. Залежно від терміну вкладення розрізняють коротко термінові і довготермінові інвестиції. Короткотермінові інвестиції – це вкладення капіталу на період не більше одного року. Довготермінові інвестиції – це вкладання капіталу на період понад одного року. У практиці великих інвестиційних компаній довготермінові інвестиції деталізують так: а) до двох років; б) від двох до трьох років; в) від трьох до п'яти років; г) понад п'яти років. За формою власності інвестиції поділяються на приватні, державні, іноземні та спільні. Приватні інвестиції – це вкладання коштів, які роблять громадяни та приватні підприємства. Державні інвестиції – це вкладання капіталу, яке провадять центральні та місцеві органи влади й управління бюджетних, позабюджетних фондів і позичених коштів. Іноземні інвестиції – це вкладання капіталу іноземних громадян, юридичних осіб і держав. Спільні інвестиції – це вкладання юридичних осіб та громадян країни та іноземних держав. Залежно від способу створення: власні та позичкові (залучені). Власні інвестиції – це частина прибутку, амортизаційні відрахування, кошти від продажу невикористаного майна та нерухомості, асигнування з бюджетів державних та місцевих, спонсорська допомога.
|