Калинка і Барвінок знають гарну легенду і хочуть вам її розповісти.

Розповідання легенди. Давно-давно жила колись жінка. І було в неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю. Підросли вони і вирішили піти у світ. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку про себе подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. Як його назвали? (Тризуб). Настала черга середнього сина. Йому мати подарувала в дорогу синьо-жовту тканину. Своїми звитяжними ділами прославляв він свою матір. Яке ім’я одержав середній син? (Прапор). А там, де був найменший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мати своєму наймолодшому синові подарувала красивий солов’їний голос. І одержав син за свій голос і величний спів ім’я Гімн.

Учень:

Прапорець, що я тримаю,

для мене — єдиний.

Прапорець цей,

що я маю, —

символ України.

Нема в світі більш святого

й не буде ніколи

від крайнеба голубого

над пшеничним полем.

Учень:

Державний Гімн

Слова палкі,

Мелодія врочиста, -

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї лине

Світло навкруги.

Учень:

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Фізкультхвилинка

Якщо ви знаєте, що наша держава сильна коли єдина - дайте один одному руку.

Якщо ви вважаєте, що кожен повинен любити і піклуватись про нашу Батьківщину – Україну, - сплесніть у долоні.

Якщо ви вивчаєте рідну мову, дбаєте про її чистоту - сплетіть руки вгорі.

Якщо ви впевнені, що треба з повагою ставитись до Герба, Прапора і Гімну, - встаньте.

Вчитель:

Зараз ми спробуємо створити картину одного з куточків рідного краю.
На дошці учитель виставляє по черзі предметні малюнки із зображенням української хати, гніздо лелеки, криниця, рушник, хліб-сіль, вишиванки,...
- Гніздо я кладу на дах хати. У гніздо посаджу лелеку» і т.д. Біля хати «садить» кущ калини.
- В Україні калина завжди росла біля хати. В народі було прийнято садити кущ калини, коли в сім´ ї народжувалась дитина. Верба і калина завжди допомагали людям, адже калиною лікували кашель, а порошком меленої вербової кори зупиняли кров. Тому й стали ці дерева народними символами.

До рослинних символів відноситься верба, дуб, тополя, калина, мальва, барвінок, чорнобривці, любисток тощо. З рослин дівчата плели віночки, і кожна квітка в них щось символізувала. Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності. Вінок є частиною українського національного костюма. В давнину їх носили тільки дівчата. Плели з живих квітів. Вважалось, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто прикраса, а й оберіг. Традиційно український віночок прикрашали різнокольоровими стрічками. Кожен кольор мав свою символіку. Так, коричневий — це символ землі, жовтий — символ сонця, синій — символ неба і води, зелений — символ мудрості, рожевий — символ врожаю, малиновий — символ здоров'я, фіолетовий — символ мудрості.