![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Т - товарооборот за звітний період.
Якщо формула взята з літературних джерел, після розшифрування умовних позначень слід подати посилання на першоджерело. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Посилання на формули в тексті курсової роботи роблять за допомогою порядкового номера формули в дужках, наприклад: “ … у формулі (2.3)”. Курсова робота обов’язково має містити посилання на літературні джерела. Це є свідченням того, що студент опрацював багато навчальної літератури та виділив для роботи декілька важливих визначень, цікавих фактів або статистичних даних. Посилання в тексті курсової роботи на джерела, з яких наводяться дані, оформляють вказуванням номера відповідного джерела за списком використаної літератури і номера сторінки (сторінок) у квадратних дужках, наприклад: “… у праці [7, с.162] … ” У разі виділення студентом цитати посилання дасть змогу віднайти оригінал та перевірити достовірність інформації. Цитати наводяться, як правило, для критичного аналізу тієї чи іншої думки у роботі. Загальні вимоги до цитування такі: - текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у першоджерелі; - цитування має бути точним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців допускається без перекручування авторського тексту і позначається трьома крапками; - кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; - при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами) слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його висновків і наводити відповідне посилання на джерело; - цитувати автора слід лише за виданням його творів, цитати з неопублікованих джерел не допускаються; - цитування не повинно бути ні надмірним, ні недостатнім (знижується наукова цінність викладеного матеріалу). Посилання слід подавати на останні видання публікацій. При записі підряд кількох бібліографічних посилань на одне джерело, в повторному посиланні наводять слова “Там само” і вказують відповідні сторінки (наприклад, [Там само, с. 340]). Посилання на ілюстрацію в курсовій роботі оформляється порядковим номером ілюстрації (наприклад, “на рис.2.1”); посилання на формули – порядковим номером формули в круглих дужках (наприклад, “у формулі (2.3)); посилання на таблицю – порядковим номером таблиці (наприклад, “в табл. 3.2”). При повторному посиланні на ілюстрації та таблиці вказують скорочено слово “дивись” (наприклад, “див. табл. 3.2”, “див. рис. 2.1.”). Всі слова в курсовій роботі слід писати повністю. Скорочують слова згідно зі стандартами ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”. В курсовій роботі допускаються лише загальноприйняті скорочення: а) після перерахування (наприклад, та ін. – та інше; і т. д. – і так далі; і т.п. – і тому подібне); б) при посиланнях (наприклад, див. – дивись; рис. – рисунок); в) при позначенні цифрами століть і років, одиниць виміру (наприклад, ст. – століття; р. – рік; рр. – роки; кг – кілограми). Не рекомендується скорочувати слова “так званий”, “наприклад”, “формула”, “рівняння” і т.п. В тексті роботи можуть бути наведені переліки. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід розташовувати малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи – дефіс. Такі переліки подають з малої літери з абзацного відступу. Після кожного з пунктів переліку ставиться крапка з комою, а після останнього – крапка. До списку використаних джерел включаються лише ті джерела, які дійсно були використані під час написання курсової роботи. Глибина обізнаності студента з наведеними в списку джерелами перевіряється комісією в процесі захисту і оцінки курсової роботи. Список використаних джерел подається згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням повних назв праць. Усі джерела повинні мати порядковий номер. Опис іноземних видань здійснюється мовою тексту видання (мовою оригіналу). Бібліографічний опис складають відповідно до чинного стандарту з бібліотечної та видавничої справи. Приклад оформлення бібліографічного опису у списку використаної літератури, який наводять у курсовій роботі, подано у Додатку Р. Джерела необхідно розміщувати в наступному порядку: законодавчі та нормативні акти, статті у періодичних виданнях та посібники і підручники в алфавітному порядку (Додаток С). Додатки є своєрідним продовженням курсової роботи. Додатки розташовуються після списку літератури в порядку їх згадування в тексті. Кожний додаток починають з нової сторінки з вказівкою вгорі симетрично до тексту на сторінці слова " Додаток" (з великої літери, решта – малі) і позначення додатку. Додатки позначаються залежно від вказаних великих літер українського алфавіту (за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад: " Додаток А", " Додаток Б". За наявності в текстовому документі тільки одного додатку він також повинен позначатися буквою.
|