Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Видавнича справа






З інформаційною діяльністю в галузі друкованої масової інформації тісно пов’язана діяльність у сфері видавничої справи. Ст. 2 Закону України “Про видавничу справу”[191] визначає видавничу справу як сферу суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.

Складовими частинами видавничої справи є:

- видавнича діяльність – сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції;

- виготовлення видавничої продукції – виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами;

- розповсюдження видавничої продукції – доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.

Відповідно до визначених складових видавничої справи, цей (ст.

10) виділяє три основних суб’єкти інформаційної діяльності в цій сфері, до яких належать:

- видавець – фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання;

- виготовлювач видавничої продукції- фізична чи юридична осо

ба, що здійснює виготовлення замовленого тиражу видання;

- розповсюджувач видавничої продукції – фізична чи юридична особа, яка займається розповсюдженням видавничої продукції.

З метою обліку суб’єктів видавничої справи ведеться Державний реєстр України видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції. Порядок внесення суб’єктів видавничої справи до відповідного Державного реєстру визначена Кабінетом Міністрів України згідно з Постановою “Про Державний реєстр видавців, виготів- ників і розповсюджувачів видавничої продукції”[192].

Внесення суб’єктів видавничої справи до Державного реєстру здійснюється Державним комітетом з телебачення і раіомовлення України (Дсржкомтелерадіо) та його місцевими підрозділами.

Держкомтслерадіо вносить до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи, що підпадають під такі категорії:

- видавці – видавництва, видавничі організації, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, обсяг випуску видавничої продукції яких становить понад 5 назв на рік;

виготівники видавничої продукції— випускають видавничу продукцію на суму понад 500 тис. гривень на рік;

розповсюджувачі видавничої продукції – оптово-роздрібні книготорговельні підприємства та інші підприємства і організації, які мають мережу книгорозповсюдження;

суб ’єкти видавничої справи, що провадять 2-3 види діяльності у видавничій справі.

Внесення до реєстру решти суб’єктів видавничої справи віднесено до компетенції місцевих підрозділів Держкомтелерадіо.

Внесення суб’єктів видавничої справи до Державного реєстру здійснюється на підставі їх заяви. У відоповідній заяві про державну реєстрацію зазначаються:

1) засновник (співзасновники), включаючи прізвище, ім’я, по батькові та відповідні паспортні дані (для громадян); повну назву (для юридичної особи); місцезнаходження, номери засобів зв’язку та банківських рахунків;

2) дані про суб’єкта видавничої справи;

3) мови, якими планується випускати чи розповсюджувати видавничу продукцію – державною, російською, іншими мовами національних меншин України (конкретно якими), іноземними мовами (якими);

4) джерела надходження видавничої продукції для розповсюдження – вітчизняні або зарубіжні (з яких країн);

5) джерела фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

До заяви про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру додаються такі документи: 1) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи чи фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності; 2) нотаріально засвідчені копії установчих документів (статут, положення, якими передбачено провадження видавничої діяльності, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції, установчий договір); 3) передбачувані дані про річний обсяг випуску, виготовлення та розповсюдження видавничої продукції.

Заява про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру розглядається у місячний термін. Після прийняття рішення про внесення до Державного реєстру та сплати реєстраційного збору суб’єктові видавничої справи видається свідоцтво встановленого зразка.Законодавство визначає також види діяльності у видавничій справі, яка може здійснюватися без внесення до Державного реєстру. Зокрема, такою діяльністю можуть займатися:

- органи законодавчої, виконавчої, судової влади для випуску у світ офіційних видань з матеріалами законодавчого та іншого нормативно-правового характеру;

- підприємства, організації, навчальні заклади, наукові установи, творчі спілки, інші юридичні особи – для випуску у світ і безоплатного розповсюдження інформаційних та рекламних видань.

Закон України “Про видавничу справу” (ст. 6) передбачає надання державної підтримки видавничій справі. Відповідно до норм ч. 2 цієї статті, держава надає підтримку видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним та книготорговельним підприємствам, що випускають або розповсюджують не менш як 50% продукції державною мовою та малотиражні (до 5 тис. примірників) видання мовами нечисленних національних меншин, шляхом надання пільг щодо сплати податків та зборів. Ця державна підтримка полягає у звільненні від сплати ПДВ.

Для набуття статусу друкованого видання та можливості розповсюдження продукції видавець має додержувати вимог щодо обов’язкової наявності вихідних відомостей та обов’язкових примірників видань.

Згідно зі ст. 23 Закону України “Про видавничу справу”, вихідні відомості видання – це сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, інформування споживача, бібліографічного опрацювання і статистичного обліку.

Елементами вихідних відомостей є:

- відомості про авторів та інших осіб, які брали участь у створенні видання;

- назва (основна, паралельна, ключова, альтернативна) видання;

- надзаголовкові дані; підзаголовкові дані; вихідні дані;

- випускні дані (номер і дата видачі документа про внесення видавця до Державного реєстру, обсяг видання, тираж тощо);

- класифікаційні індекси;

- міжнародні стандартні номери;

- знак охорони авторського права.

Перелік, зміст і порядок оформлення вихідних відомостей для кожного виду видань визначаються стандартами. Вихід у світ видання без обов’язкових для нього вихідних відомостей не допускається.

Обов ’язкові примірники видань – це примірники різних видів тиражованих видань, які надсилаються установам і організаціям відповідно до законодавства України. Перелік установ та організацій, яким надсилається обов’язковий примірник видань, пов’язані з цим права та обов’язки установ і організацій-одержувачів та видавців визначаються Законом України “Про обов’язковий примірник документів”[193]. Згідно зі ст. 8 цього Закону, видавці зобов’язані доставляти:

обов ’язковий безоплатний примірник видань – Книжковій палаті України, національним, у тому числі спеціалізованим, всеукраїнським бібліотекам, Верховній Раді України, Президентові України, Кабінетові Міністрів України, органам виконавчої влади у галузі інформації, на які покладена функція державної реєстрації засобів масової інформації (Мін’юст) та ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції (Держкомтелерадіо);

обов ’язковий безоплатний примірник видань, що виготовляються (в тому числі публікуються) на відповідній території -універсальним бібліотекам (АвтономноїРеспубліки Крим та обласним);

обов ’язковий безоплатний примірник малотиражних документів (до 100 примірників) – Книжковій палаті України та національним бібліотекам;

обов ’язковий безоплатний примірник нормативно-правових актів, довідкових, енциклопедичних, історичних та наукових видань у сфері правознавства – Конституційному Суду України.

Обов’язкові примірники документів доставляються (надсилаються) в день виходу в світ першої частини тиражу.

Важливу роль у веденні обліку друкованих видань відіграє Книжкова палата України (ст. 27 Закону України “Про видавничу справу”), яка є державною науковою установою у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності, що здійснює державну бібліографічну реєстрацію та централізовану каталогізацію всіх без винятку видів видань, випущених в Україні;


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал