Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міжпредметна інтеграція).Стр 1 из 3Следующая ⇒
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ «Буковинський державний медичний університет»
“Затверджено” на методичній нараді кафедри соціальної медицини та ООЗ
“___” ___________ 201__ р. (Протокол №_____) Завідувач кафедри
______________________________________ (ПІП, підпис)
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ студентам I курсу медичного факультету № 1, 2, 3, 4 за спеціальностями: „Медицина”, „Медична та психологічна реабілітація”, „Стоматологія”, „Технологія медичної діагностики та лікування”,
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ Під час ПІДГОТОВки ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ
Тема заняття Модуль Історія медицини
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2. Медицина Стародавнього Світу Тема: Гіппократ, його вчення та роль У формуванні історії медицини.
Чернівці – 2016 Актуальність теми: Впродовж багатьох віків Вчення Гіппократа та «Клятва Гіпократа» являється мірилом високих моральних принципів лікаря. Багато її положень не втратили свого високого значення, оскільки в ній виражена гуманна реальність медичної професії. Розвиток лікувальної етики багато зобов’язаний “Клятві”. Гуманізм Гіпократа в Стародавньому Римі достойно продовжили лікарі Асклепіад і Гален. Вони закликали слідувати заповітам Гіпократа; визначали мистецтво лікаря такими факторами: хворий, хвороба і кількість лікарів; перемога над хворобою можлива тільки при умові єдності лікаря і хворого. Тому зазначена тема є вкрай необхідною у системі вищої медичної освіти з метою формування належного клінічного мислення лікаря. 1. Навчальні цілі: знати: - основні положення вчення Гіппократа та їх роль в історії медицини та формуванні сві тогляду лікаря; (L =1) - джерела вивчення історії медицини епохи Гіппократа вміти: - аналізувати (порівнювати), історичні уявлення в епоху Гіппократа та сучасні медичні знання про здоров’я населення і визначати зв’язки між ними
3. Матеріали до самостійної роботи. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міжпредметна інтеграція).
4. Поради студенту (на допомогу студенту): 4.1. Зміст теми: Змістом теми заняття: є основні положення вчення Гіппократа та деталізація змісту “Клятви Гіппократа” “...Клянусь Аполоном- лікарем, Асклепієм, Гігією і Панаксеєю і всіма богами і богинями, беручи їх у свідки, виконувати чесно, відповідно моїм силам і моєму розумінню, наступну присягу і письмовий обов’язок: n вважати навчившого мене лікарському мистецтву нарівні з моїми батьками, ділитися з ними своїми достатками і у випадку потреби допомогати йому в його потребах; його нащадків вважати своїми братами, і це мистецтво, якщо вони захочуть його вивчати, викладати їм бездоганно і без всякого договору; настанови, усні уроки і все решта в науці сповіщати своїм синам, синам свого вчителя і учням, які пов’язані обов’язком і клятвою по закону медичному, але нікому іншому; n я корегую режим хворих на їхню користь відповідно з моїми силами і моїм розумінням, утримуючись від спричинення всякої шкоди і несправедливості; я не дам нікому випрошуючого у мене смертельного засобу і не покажу шлях до подібного замислу; n так само я не дам ніякій жінці абортного песарія; n - чисто і непорочно буду я проводити своє життя і своє мистецтво; n - в який би я дім не зайшов, я зайду туди для користі хворого, будучи далеким від всього задуманого, неправдивого і згубного, особливо від любовних справ з жінками і чоловіками, вільними і рабами; щоб при лікуванні-а також без лікування- я не побачив чи не почув стосовно життя людського з того, що не слід коли-небудь розголошу вати, я промовчу про те, вважаючи подібні речі таємницею; n мені, непорушно виповняючому клятву, хай буде щастя в житті і в мистецтві і слава у всіх людей на вічні роки; переступаючому ж і даючому брехливу клятву хай буде зворотнє цьому.”
|