Теоретичні відомості. Мета роботи - вивчити роботу тріода; визначити параметри триелектродної лампи.

Лабораторна робота №205

ВИВЧЕННЯ РОБОТИ І ЗНЯТТЯ ХАРАКТЕРИСТИК ТРИЕЛЕКТРОДНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ЛАМПИ (ТРІОД)

Мета роботи - вивчити роботу тріода; визначити параметри триелектродної лампи.

Прилади та приладдя: триелектродна лампа на панелі; джерело анодної напруги; джерело сіткової напруги; вольтметр постійного струму на 250 В; вольтметр постійного струму на 30 В; міліамперметр на 150 мА; реостат анодного кола; перемикач у колі сітки; з'єднувальні провідники.

Теоретичні відомості

Електронні лампи широко використовуються в електротехніці, особливо в радіотехніці. Вони можуть використовуватись для випрямлення і підсилення змінного струму та генерування незатухаючих коливань.

Робота електронної лампи основана на термоелектронній емісії. Електрони металу за звичайних температур майже вільні й утворюють у металі так званий " електронний газ".

Через наявність потенціального бар'єру на поверхні металу електрони не можуть вийти за його межі, тому що при відносно низьких температурах середня кінетична енергія їх менша від роботи виходу. Якщо температура підвищується з'являється значна кількість електронів, енергії яких досить для подолання потенціального бар'єру і вони можуть вийти за межі металу. Випускання електронів поверхнею нагрітих тіл називається термоелектронною емісією. Електрони створюють об’ємний заряд між електродами

Найпростіша електронна лампа - діод (двоелектродна лампа). Вона складається з анода, виконаного у формі циліндра, і катода у вигляді тонкої нитки металу. Катод і анод поміщені в скляний балон, з якого відкачується повітря до тиску порядку 10^-8 мм рт.ст. (рис. 205.1).

Рис. 205.1	Рис. 205.2

Тріод відрізняється від діода тим, що між катодом і анодом є металева сітка (рис. 205.2).

При включенні електронної лампи в коло анодний струм залежить від температури катода і анодної напруги в діоді, а в тріоді - ще й від напруги на сітці. При постійній температурі катода анодний струм залежить тільки від анодної та сіткової напруги. Залежність анодного струму від анодної напруги не підлягає закону Ома, а має складніший характер. Графічно ця залежність показана на рис. 205.3.

Рис. 205.3

Якщо встановити нагрів катода постійним і виміряти залежність анодного струму від анодної напруги, то одержимо вольт-амперну характеристику.

При невеликих позитивних значеннях анодної напруги U_a сила анодного струму визначається за законом Богуславського - Ленгмюра (закон трьох других):

, (205.1)

де В - коефіцієнт, який залежить від форми, розмірів і взаємного розміщення електродів.

При збільшенні анодної напруги зростає кількість електронів, що утворює електричний струм анодний струм зростає згідно з законом Богуславського - Ленгмюра (205.1). Однак можливості цього шляху зростання струму обмежені. При деякому значенні напруги U_H сила анодного струму досягає максимального значення і при подальшому підвищенні напруги залишається постійною, рівною I_H. Це явище називається насиченням, а струм I_H - струмом насичення. Насичення зумовлене тим, що всі електрони, які випускаються катодом за деякий проміжок часу, досягають анода.

Щоб збільшити струм насичення, потрібно збільшити число електронів, що випускаються катодом за одиницю часу. Для цього слід підвищити температуру катода. Крива 2 на рис. 205.3 відповідає більш високій температурі, ніж крива 1.

Залежність струму насичення від температури катода виражається теоретичною формулою Річардсона - Дешмана:

, (205.2)

де С - емісійна стала, теоретичне значення якої однакове для всіх металів і дорівнює 6, 02^.10⁵ А/(м^2.К²); S - площа катода; Т - абсолютна температура катода; А - робота виходу електрона з катода; k - стала Больцмана.

Слід зазначити, що основну роль в залежності струму насичення від температури відіграє експоненціальний множник , який різко змінюється зі зміною температури.

В триелектродній лампі анодним струмом можна керувати з допомогою напруги на сітці. При відповідній від'ємній напрузі на сітці анодний струм припиняється і у разі додатної анодної напруги. Змінюючи напругу на сітці, можна різко збільшити або зменшити анодний струм, тому сітку в триелектродній лампі називають керуючою.

Параметрами електронної лампи називаються величини, що визначають її властивості і придатність для тих чи інших цілей. Анодний струм І_а при постійному нагріві є функцією двох змінних; анодної U_a і сіткової U_c напруги.

Величина називається диференціальним внутрішнім опором лампи, який показує, на скільки потрібно змінити анодну напругу, щоб сила анодного струму змінилась на 1 мА.

Величина називається крутістю сіткової характеристики, що показує, на скільки міліампер змінюється анодний струм при зміні потенціалу сітки на 1 В.

Відношення змін анодної напруги і напруги на сітці, що приводить до однакової зміни анодного струму, називається коефіцієнтом підсилення і дорівнює добутку S на R_i

;.

Величина, обернена коефіцієнту підсилення, називається проникністю лампи: .

Усі три параметри мають відповідне значення тільки при роботі лампи нижче струму насичення на похилій дільниці характеристики, тому що в області струму насичення зміна потенціалу анода і сітки не викликає зміну анодного струму.