Геологічні розрізи та їх побудова.

Геологічний розріз являє собою графічне зображення на вертикальній площині умов залягання гірських порід, співвідношення їх віку і складу, форм геологічних тіл і зміни їх товщини, характеру складчастих і розривних порушень, різноманітних фацій та їх взаємних переходів.

Геологічний розріз доповнює і уточнює геологічну карту, даючи наочне уявлення про зміну геологічної будови з глибиною та про наявність корисних копалин в різних геологічних формаціях. Розрізи можуть будувати за геологічною картою, за даними бурових свердловин, геофізичними або іншими матеріалами. Положення розрізів на карті показують тонкими чорними лініями, які проводять через всю карту від рамки до рамки, частіше всього навхрест простягання геологічних утворень. Лінія розрізу може бути прямою або ламаною. На кінцях лінії розрізу і в місцях її злому ставлять прописні літери українського алфавіту.

На геологічному розрізі в обов’язковому порядку показують гіпсометричний профіль місцевості, лінію рівня моря, шкалу вертикального масштабу з поділками через 0, 5 см і підписами через 1 см на обох кінцях розрізу, літерні позначки, які прив’язують розріз до карти. Спеціальними виносками над гіпсометричною лінією вказують географічні орієнтири – ріки, озера, вершини гір тощо. Потім з геологічної карти зносять на цей профіль межі пластів, які перетинають напрям розрізу. Використовуючи дані про елементи залягання пластів, які показані на карті, проводять побудову розрізу шляхом трасування меж пластів на глибину із врахуванням їх товщини. Відкладання меж пластів у бурових свердловинах проводиять виключно за їх абсолютними позначками.

Важливо відзначити, що горизонтальний і вертикальний масштаби розрізів повинні відповідати масштабу карти. Збільшення вертикального масштабу (не більше ніж у 10 разів) допускають лише для районів з похилим або горизонтальним заляганням порід. Для ділянок розрізу, які різко відрізняються за геологічною будовою, допускають різний вертикальний масштаб, але при цьому в місці зміни масштабу на лінії розрізу роблять розрив шириною 0, 5 мм.

Розрізи зображують так, щоб ліворуч був захід, а праворуч схід. Дані геофізичних досліджень (гравіметрії, магнітометрії та ін.) можуть показуватись у вигляді графіків над геологічним розрізом. В кожному конкретному випадку вирішують питання про нанесення на розрізи площин відбиття сейсмічних хвиль тощо.

Якщо товщина відкладів мала і її неможливо показати в масштабі карти, допускають об’єднання їх в один підрозділ. При цьому в легенді додають ще одну умовну позначку з вказівкою «тільки на розрізах».

На геологічних розрізах дозволяють показувати штриховими лініями передбачене продовження геологічних меж вище земної поверхні.

Бурові свердловини на всіх геологічних розрізах зображують суцільними чорними лініями, якщо вони попадають на лінію розрізу або біля неї, та штриховими лініями – при проектуванні їх на площину розрізу. Вибій свердловини обмежується короткою горизонтальною лінією у вигляді підсічки.

Розрізи складаються, розмальовуються та індексуються у повній відповідності з геологічною картою. Для кожного листа карти переважно будується один-три геологічні розрізи. Всі геологічні межі (узгоджені, неузгоджені та ін.) показуються одним знаком – у вигляді суцільних тонких ліній. Глибина розрізу зумовлюється наявними фактичними даними геологічного картування та матеріалами буріння різних видів свердловин.