Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Запитання для самоконтролю. Які території України протягом зими-весни 1919 р
Які території України протягом зими-весни 1919 р. опинилися під контролем більшовиків?
апарату вУкраїні наприкінці 1918- на поч. 1919 р.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Експрес-тести
Аналітичні тести
Що у неї можна сьогодні запозичити, а від чого слід відмовитися.
політичну, культурну тощо? Які це мало наслідки?
Т Е М А 12. УКРАЇНСЬКА РСР В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ (1928 – 1939 рр.) План 1. Три форми радянської модернізації. 2. Індустріалізація. 2.1. Історична необхідність індустріалізації 2.2. Труднощі індустріалізації. 2.3. Шляхи і методи індустріалізації. 2.4. Наслідки індустріалізації. 3. Утвердження сталінського тоталітарного режиму. Масові репресії.
Основні поняття та терміни П’ятирічка, індустріалізація, голодомор, геноцид, культ особи, репресії, „розстріляне відродження”, тоталітаризм.
Опорний конспект 1. Три форми радянської модернізації.
В 20-х рр. ХХ ст. в Україні встановлюється влада більшовиків. В 1922 р. було створено Радянський Союз до складу якого ввійшла і Україна. Кінець 20 – х років – в 30-ті роки в Україні будували соціалізм. Більшовики проводили модернізацію України.
2. Індустріалізація Причини індустріалізації
Курс на індустріалізацію був об’єктивно необхідним: · СРСР знаходився у ворожому зовнішньому оточенні; · СРСР лишався економічно відсталим.
Мета індустріалізації: ü ліквідація механіко –економічної відсталості; забезпечення економічної самостійності і незалежності; ü створення матеріально-технічної бази для модернізації як промисловості так і сільського господарства; ü зміцнення обороноздатності країни; ü стимулювання неухильного зростання продуктивності праці і на цій основі підвищення матеріального добробуту й культурного рівня трудящих.
Індустріалізацію передбачалося здійснювати плановими методами –п’ятирічками І- ша п’ятирічка 1927-1932 рр. ІІ- га п’ятирічка 1933-1937 рр. ІІІ- тя п’ятирічка 1938- 1943 рр.
Труднощі індустріалізації
§ перекачування коштів із села, із легкої та харчової промисловості; § внутрішні позики, спочатку добровільні, а згодом - „ під контролем суспільних організацій”; § розширення продажу горілки; § режим економії; § збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, зерна; § податки з населення. o не вистачало кваліфікованих кадрових робітників, інженерів; o низький рівень економічної освіти у радянського керівництва, відсутність досвіду здійснення планової індустріалізації. o перетворення мали здійснюватсь на великій території і це ставило питання про інфраструктуру, яка була недостатньо розвинута в СРСР.
Шляхи і методи індустріалізації v Проект першої п’ятирічки 1927-1932 рр. передбачав пропорційний розвиток усіх галузей економіки. Приріст промислової продукції предбачалося збільшити на 16-18 %. v З 1929 р. – прехід до форсованих темпів розвитку важкої промисловості. На 1929 р. було заплановано 32 % приросту промислової продукції; на 1930-1931 рр. – 45 %. Ці плани були нереальними і економічно не обгрунтованими. Заплановані показники не були досягнуті. Щорічний приріст промислового виробництва в ці роки складав 15, 7 %. v Індустріалізація здійснювалася екстенсивним шляхом: не за рахунок новітньої техніки і технологій, а за рахунок будівництва великої кількості підприємств, збільшення кількості працюючих. v Одним із джерел підвищення продуктивності праці був ентузіазм народу. В 1929 р. було організовано соціалістичні змагання. v Незважаючи на провал політики державного розвитку, країна за п’ятирічку зробила великий крок вперед: § в Україні реалізовано близько 20 % усіх капіталовкладень СРСР; § збудовано близько 400 нових підприємств; § дав перший струм Дніпрогес; § у Донбасі почали діяти 53 нові шахти, на діючих металургійних заводах республіки було збудовано 12 доменних і 24 мартенівські печі; § Харківський металургійний завод збудовано було за 15 місяців. 1 жовтня 1931 р. з конвеєра зійшов перший трактор „ХТЗ”; § у роки другої п’ятирічки стали до ладу гіганти металургії: „Запоріжсталь”, „Криворіжсталь”, „Азовсталь”, Новокраматорський завод важкого машинобудування. Було налагоджено виробництво радіальних, свердлильних, шліфувальних, верстатів. v У ході форсованої індустріалізації відбувалося одержавлення економіки. v Наслідки індустріалізації Позитивні: ü перетворення СРСР у могутню індустріально-аграрну державу; ü досягнення еконмічної незалежності; ü зміцнення обороноздатності країни, створення потужного військово- промислового комплексу; ü створення технічної бази для сільського господарства; ü Україна посіла 2-ге місце в Європі за виплавкою чавуну, 3- є місце за виробництвом сталі, 4- те місце в світі за видобутком вугілля.
Негативні: ü здійснення індустріалізації за рахунок с/г призвело до прискорення суцільної колективізації; ü форсована індустріалізація обумовила перехід до насильницької колективізації, результатом якої мало стати забезпечення країни дешевими продуктами харчування, а промисловості – дешевою сировиною; ü диспропорційний розвиток важкої і легкої промисловості; ü відставання сільського господарства; ü централізація економічного життя, повернення до командних методів управління; ü ліквідація приватної власності і формування державної власності; ü успіхи індустріалізації досягалися за рахунок важких умов праці людей, життєвий рівень народу не покращився.
3. Утвердження сталінського тоталітарного режиму. Масові репресії.
Причини: ü однопартійність; ü відсутність опозиційних партій та організацій; ü політична незримість населення. Основні риси тоталітаризму 30 –х років
Увага! · Тоталітарний режим базувався на системі монополій: монополії більшовиків на політичну владу, на ідеологію, на керівництво економікою. · Відсутність опозиції. · Нав’язування ідеології, переслідування інакомислення. · Повна монополія більшовицької партії на засоби виробництва. · Одержавлення керівної ролі більшовицької партії. · Відсутність прав і свобод громадян, незахищеність, безсилля громадян перед політичною владою. · Всевладдя каральних органів (ДПУ, НКВС), застосування політичних репресій і переслідувань. · Відсутність гласності, тотальний контроль над засобами масової інформації дав можливість зводити брехню на державний рівень. · Вищою цінністю оголошувалося служіння ідеї комуністичного будівництва, зміцнення держави. Масові репресії
Напрямки масових репресій в Україні: Þ Репресії проти „українського буржуазного націоналізму”:
o процес над „Українським національним центром”. Керівником цього центру оголосили М.Грушевського і вислали його в Кисловодськ; o в Україні викрили 15 великих підпільних організацій націоналістів. § Боротьба з „національними елементами” в Академії наук України: репресовано багато вчених, розігнано цілі наукові інститути.
Þ Репресії проти членів КП(б)У. У ході „партійної чистки” було знищено майже половину складу КП(б)У, українського уряду. Загинули Х. Раковський, Ю. Коцюбинський, В. Чубар, М. Скрипник та ін. Þ Репресії проти великого командування в армії. Був повністю знищений штаб Київського військового округу на чолі з Й. Якіром, був знищений командний склад Харківського військового округу на чолі з І. Дубовим. Напередодні Великої Вітчизняної війни мали вищу військову освіту лише 7% командирів. Þ Репресії проти селян: розкуркулювання селян, штучний голодомор 1932-1933 рр. Þ Репресії проти спеціалістів різних галузей виробництва, - „ворогів народу”, „шкідників”. „Шахтинський” процес 1928 р. над інженерними кадрами шахт Донецького басейну. Þ Боротьба проти релігії і церкви. Þ Гоніння проти українських письменників, діячів мистецтв. 30-і роки були названі „розстріляним відродженням”. Наслідки репресій: o фізично знищені сотні тисяч українців; o занепад української національної культури, інтелектуального потенціалу української нації; o деформація морально-етичних відносин: насадження атмосфери страху та абсолютної покори, заохочення доносів, формування тоталітарної свідомості; o посилення економічної і політичної залежності від центру.
|