Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Діалогічне мовлення 6 страница
Соціокультурна змістова лінія
Діяльнісна (стратегічна) змістова лінія
Критерії оцінювання
Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі функціонального підходу до шкільного мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації; високу мовну культуру особистості; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості. Функціональний підхід передбачає таке співвідношення мовної теорії та мовленнєвої практики, за якого пріоритетним є розвиток навичок мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення. Практична мовленнєва орієнтація шкільного курсу мови та оцінювання результатів навчання особливо актуальні з огляду на реформування середньої загальноосвітньої школи, одним із найважливіших завдань якої має бути розвиток творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично оцінювати її, застосовувати для розв’язання життєвих проблем. В оцінюванні результатів навчання мови треба враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів. Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі: а) врахування основної мети, що передбачає різнобічний мовленнєвий розвиток особистості; б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи знання, вміння й навички, досвід творчої діяльності і досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу; в) функціонального підходу до шкільного мовного курсу, який передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб розвитку мовлення. Об’єктами оцінювання мають бути: • мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності; • знання про мову й мовлення; • мовні вміння та навички; • досвід творчої діяльності; • досвід особистого емоційно-ціннісного ставлення до світу. Оцінювання результатів мовленнєвої діяльності I. Аудіювання (слухання—розуміння) 1. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання із одного прослуховування: а) розуміти: — мету висловлювання; — фактичний зміст; — причинно-наслідкові зв’язки; — тему і основну думку висловлювання; — виражально-зображувальні засоби прослуханого твору; б) давати оцінку прослуханому. Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за одним із варіантів. Варіант перший: учитель читає один раз незнайомий учням текст, а потім пропонує серію запитань з варіантами відповідей. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей до нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання: (наприклад 1.3, де цифра “1” — номер запитання, а цифра “3” — номер обраної відповіді). Варіант другий: учні одержуть видрукувані запитання та варіанти відповідей на них і відзначають галочкою правильний, з їхнього погляду, варіант. У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, у 6—12 класах — 12 запитань з чотирма варіантами відповідей. Для одержання достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності. 2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу. Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так:
3. Одиниця контролю: відповідi учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань. 4. Оцінювання: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 бала (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він має пройти перевірку додатково, щоб одержати відповідний бал.
II. Говоріння та письмо Під час перевірки складених учнями висловлювань (діалогів, усних і письмових переказів та творів) ураховується ступінь повноти вираження теми, міра самостійності виконання роботи, ступінь вияву творчих здібностей, особистого ставлення до змісту висловлювання. Діалогічне мовлення Усне діалогічне мовлення перевіряється в 5—9 класах. 1. Перевіряється здатність учнів: а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; б) демонструвати вміння: — складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування; — самостійно досягати комунікативної мети; — використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету; — дотримуватися теми спілкування; — додержуватися правил спілкування; — дотримуватися норм літературної мови; — демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність, виразність, доречність, винахідливість тощо); в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється; г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання співрозмовника. Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями при його оцінюванні. Перевірка рівня сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням вибрати одну із запропонованих тем чи мовленнєвих ситуацій (теми чи ситуації пропонуються різного рівня складності), обдумати її й обговорити із товаришем перед класом у формі діалогу протягом 3—5 хвилин. Оцінка ставиться кожному з учнів. 2. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей та пізнавальних інтересів учнів. 3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями. Обсяг діалогу визначається так:
Примітка. Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо). 4. Оцінювання.
|