Метаморфiчнi породи

Магматичнi та осадовi породи після свого утворення не залишаються без змiни. Внаслiдок рiзних перемiщень в лiтосферi вони можуть опускатись на великi глибини, де протягом тривалого часу попадають пiд вплив високої температури i великого тиску. Процес змiни гiрських порiд вiд дiєю високої температури, великого тиску та дiї газiв i розчинiв називається метаморфiзмом, а утворенi при цьому породи - метаморфiчними.

Найбiльш характерною для метаморфiчних порiд текстурами є сланцювата і смугаста. Вони утворились внаслiдок того, що пiд впливом великих одностороннiх тискiв всi кристали в породi розташо-вуються довгим боком перпендикулярно напряму цього тиску. По сланцюватостi та смугастості порода розколюється на окремi, iнколи дуже тонкi пластинки.

За ступенем метаморфiзацiї породи вiдрiзняються одна вiд одної. Найнижчим ступенем метаморфiзму характеризуються філіти та глинисті сланці, якi утворюються в початковiй стадiї змiни глинистих осадiв. Більш глибоко метаморфізованими глинистими і піщаними породами є кристалічні сланці і гнейси. Продуктами глибокого метаморфізму вапняків є мармури, кварцевих пісків – кварцити.

С л а н ц і - бiльш метаморфiзованi, добре розкристалiзованi породи, утворюються при значно бiльших тисках i температурах. Текстура їх здебiльшого сланцювата. Сюди вiдносяться сланцi хлоритовi, графiтовi, пiрофiлiтовi (за назвою одноiменного мiнералу, вiд грецьких " пiр" - вогонь i " фiллон" - лист - за здатнiсть розщеплюватись пiд дiєю вогню на тонкi листочки) та iн. Як будівельний матеріал мало придатні. Родовища пiрофiлiтових сланців розробляються в Житомирськiй областi.

К в а р ц и т - порода, яка складається цiлком iз кварцу, має повнокристалiчну, як правило дрiбнозернисту структуру. Вiн утворюється за рахунок перекристалiзацiї кварцових пiскiв, пiсковикiв та iнших кремнистих порiд. Колiр - бiлий, темно-сiрий, але домiшки можуть забарвлювати його в червоно-бурий та iншi тони. Текстура масивна, порода дуже мiцна. Гранична міцність кварциту при стисненні сягає 2500 кг/см². Обємна вага - 2, 8-3, 0 т/м³.

Кварцити використовуються як стіновий та лицювальний камінь, а також у виробництві вогнетривів. Родовища кварцитів розробляються в Житомирськiй областi.

З а л і з и с т і к в а р ц и т и (джеспіліти - вiд англ. " джеспер" - яшма i грець. " лiтос" - камiнь) використовуються як руда на залiзо. Значні за запасами родовища джеспілітів розробляються поблизу Кривого Рогу.

М а р м у р - порода, якiй притаманна повнокристалiчна структура, складається iз зерен кальциту. Утворюється вiн за рахунок перекристалiзацiї вапнякiв, та iнших осадових порiд, багатих на кальцит. Для нього характерне свiтле забарвлення, бурхливо реагує з соляною кислотою. Текстура мармуру здебiльшого масивна. Гранична міцність мармуру при стисненні 500-1200 кг/см². Обємна вага - 2, 6-2, 8 т/м³.

Мурмур порівняно легко вивітрюється, особливо під дією води. Він добре піддається обробці, тому широко використовується як лицювальний і статуарний декоративний камінь. Родовища мармуру є в Донбасi, на у Закарпаттi i в Криму.

Г н е й с - глибокометаморфiзована порода, характеризується смугастою або сланцюватою текстурами. Світлі смугти складені кварцом, польовим шпатом, ьтемні - слюдами, роговою обманкою. При наявностi слюд гнейс називають бiотитовим, мусковiтовим або двохслюдяним. В гнейси iнколи входять також гранати, пiроксени (мiнерали класу силiкатiв, вiд грець. " пiр" -вогонь i " ксенос" -5чужий, їх вважали невластивими для магматичних порiд), графiт. За перевагою того чи iншого мiнералу розрiзняють гнейси гранатовi, графiтовi тощо. Гнейси можуть виникати в результатi метаморфiзму магматичних (ортогнейси) або осадових (парагнейси) порiд. Гранична міцність гнейсу при стисненні 800-1800кг/см². Обємна вага - 2, 4-2, 8 т/м³.

Розробляються в багатьох родовищах Українського кристалiчного щита.