Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Пароніми, що активно використовуються в діловій мові
|
|
| Слова | Тлумачення |
| гривня | Грошова одиниця незалежної України |
| гривна | Металева шийна прикраса у вигляді обруча |
| завдання | Визначений наперед обсяг роботи, що треба здійснити |
| задача | Питання, яке розв’язують шляхом обчислень, умов |
| кампанія | Виборча кампанія, сукупність заходів |
| компанія | Група осіб, пов’язаних спільними інтересами |
| особа | Юридична особа |
| лице | Обличчя людини |
| попит і пропонування | Економічний термін, уживаний зі словом попит |
| пропозиція | Те, що виноситься на обговорення, порада, вказівка |
| усмішка | Позитив: м’яка, лагідна, ласкава, привітна |
| посмішка | Глузування: іронічна, скептична, глузлива |
| ділянка | Частина якої-небудь поверхні, земельної площі; галузь, сфера діяльності |
| дільниця | Адміністративно-господарчий об’єкт, виробничий вузол |
| плутати | Безладно щось переплітати, вносити безлад, помилятися |
| путати | Стягувати ременями чи мотузками, обмежувати рух |
| покажчик | Напис, стрілка, позначка, що вказують напрямок руху; довідник, список, контрольно-вимірюваний прилад |
| показник | Доказ, ознака чого-небудь, дані про результати |
| заснований | Створений кимось |
| оснований | Який ґрунтується на чомусь |
| вакансія | Посада, не обійнята працівником |
| вакація | Канікули, активний відпочинок |
Формуючи висококультурне професійне мовне оточення, фахівцю треба уникати міжмовної паронімії. Зупинимось на типовій помилці, якої припускаються студенти в мовленнєвій практиці, перекладаючи тексти з російської мови на українську. Наприклад, в усних та письмових текстах з’являються неправильні(помилкові) конструкції: «Сьогодні у нас в департаменті зовнішніх зв’язків представник нової організації…» Треба: «Сьогодні в нас у департаменті…»
Культивуючи автономний механізм мовлення російською та українською мовами, дбаючи про культуру своєї мови, фахівці повинні звертати увагу на такі особливості:
| Російський прийменник У; значення | Український відповідник значення |
| Поблизу, біля чогось | Коло, біля, край |
| У входа | Біля, коло входу |
| Быть у власти; | Бути при владі; |
| У берега | Приберезі, біля, коло берега |
| У дороги | Край дороги, придорозі |
| У руля | За кермом |
| У микрофона | Перед мікрофоном |
| Відношення причини й мети | |
| Работают из-за | Працюють через розрив міждержавних зв’язків |
| Працюють задля (заради) шматка черствого хліба |
;
Питання 4 Поняття про евфемізми та дисфемізми у мові професійного комунікатора.
Евфемізми – слово або вислів, що вживається для непрямого, прихованого, зокрема пом’якшеного, ввічливого позначення певних предметів, явищ, дій замість прямої їх назви. Такі лексичні засоби конче необхідні для успішного ділового спілкування: демонструють налаштованість комуніканта на свого співрозмовника (дежа-в’ю), готовність до співпраці.
Наприклад, з міркувань ввічливості, етикету – допустити неточність – замість збрехати; нерозумний, небагатий на розум – замість дурний; піти на заслужений відпочинок – замість піти на пенсію; пішов із життя – замість помер; доглядач будинку – замість двірник.
Дисфемізми (від лат. dis…- префікс, що надає поняттю негативного або протилежного змісту) – троп, який полягає в заміні звичайної, нейтральної назви грубим, вульгарним словом або висловом з метою приниження об’єкта її позначення, для емоційного підсилення та увиразнення висловлювання, іноді це є виявом мовної бравади, прагненням епатувати слухача. Наприклад, стосовно людини – змія, паща, рило, кубло, здохнути, не гавкай; уживання грубих, непристойних слів, лайки, «чортихання» і т.п.
Без сумніву, подібні слова навіть у нештатних ситуаціях повинні стати табу для ділової людини.