Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Порівняльна характеристика позамовного та попроцесного методів калькулювання
|
|
| Позамовний метод калькулювання | Попроцесний метод калькулювання |
| 1. Концентрація даних про здійснені витрати й віднесення їх на окремі види робіт чи серії готової продукції | 1. Групування виробничих витрат за окремими підрозділами чи виробничими ділянками безвідносно до окремих замовлень |
| 2. Визначення витрат по кожній завершеній партії, а не за проміжок часу | 2. Списання витрат за календарний період, а не за час, необхідний для завершення окремого замовлення |
| 3. Ведення тільки одного рахунка «Незавершене виробництво» щодо всіх замовлень | 3. Відкриття кількох рахунків до рахунка «Незавершене виробництво» для кожного підрозділу чи виробничої ланки |
| 4. Як правило, застосовується в індивідуальному виробництві (зокрема, з метою вартості медичних послуг) | 4. Застосовується в масовому виробництві (наприклад, під час визначення собівартості освітніх послуг) |
Досить відомим на практиці є нормативний метод обліку витрат і калькулювання собівартості, який характеризується тим, що за кожним виробом на підставі чинних розроблених норм і кошторисів видатків складається попередня калькуляція нормативної собівартості. Облік за зазначеним методом побудований за принципом норм і відхилень, а саме: усі витрати поділяються на нормативні та за відхиленнями. Дані про відхилення дають змогу керівникам усіх рівнів приймати рішення щодо коливань фактичної собівартості навколо нормативної, а бухгалтерії калькулю-
вати продукт виробництва додаванням до нормативної собівартості відповідної суми відхилень за кожною зі статей.
Відносно новим для вітчизняної практики є метод «директ-костінг», сутність якого полягає в акумуляції щодо собівартості обсягу прямих витрат, а накладні витрати відносяться безпосередньо на рахунок реалізації. Обчислюючи собівартість з метою визначення ціни продажу і прогнозування подальшого виробництва даного продукту, накладні витрати додаються до скороченої собівартості в межах існуючого ліміту за встановленими нормами. Зауважимо, що в установах, організаціях для різних видів про-
дукції можуть застосовуватись різні методи обліку витрат калькулювання.
Перераховані методи є загальними в сьогоденній практиці системи бухгалтерського обліку й використовуються під час визначення собівартості як продукції, так і робіт та послуг. Проте на відміну від матеріального виробництва, щодо якого питання обліку витрат і калькулювання розроблено досить докладно й обґрунтовано як теоретично, так і практично, методологія обліку витрат та калькулювання послуг бюджетних установ перебуваєнапервинній стадії свого розвитку.