Завдання № 2 Критерії визнання виручки

Виручка, як правило, являє собою один з найбільш суттєвих за величиною показників, що відображаються у фінансовій звітності компанії. Тому необхідно забезпечити належне визнання і оцінку виручки. МСФЗ (IAS) 18 " Дохід" був розроблений для визначення стандартної практики обліку даного показника.

(i) Поясніть значення терміну «виручка» і принципи, що лежать в основі її оцінки, згідно МСФЗ (IAS) 18;

(ii) Перерахуйте критерії визнання виручки відповідно до МСФЗ (IAS) 18. Слід розглянути виручку від реалізації товарів і виручку від надання послуг.

Запитання для засвоєння теми 6

1.Визначення запасів

2.Облік за фактичною собівартістю: витрати, що включаються в

собівартість

3.Визнання у Звіті про прибутки і збитки. Методи оцінки вартості:

· Метод специфічної ідентифікації

· Метод середньозваженої вартості

· Метод оцінки за вартістю перших, що надійшли одиниць (FIFO)

· Метод нормативних витрат

· Оцінка за цінами продажу

4. Визнання запасів у Звіті про фінансове становище

5.Раскриття інформації про запаси.

Методичні вказівки до вирішення завдань

Запаси - це активи:

· призначені для продажу в ході звичайної діяльності, наприклад, товари, куплені роздрібним торговцем для перепродажу;

· створені в процесі виробництва для такого продажу (готова продукція, незавершене виробництво, сировина); або

· у формі сировини чи матеріалів, призначених для використання у виробничому процесі або при наданні послуг.

Чиста ціна продажу - це оціночна ціна продажу в звичайних умовах господарювання, за вирахуванням можливих витрат на доопрацювання і на реалізацію.

Запаси повинні оцінюватися за найменшою з двох величин: собівартості і чистою ціною продажу.

Формули розрахунку вартості запасів.

Собівартість включає всі витрати, понесені для приведення запасів у їх нинішній стан і місце розташування.

Компоненти собівартості:

• витрати на придбання,

• витрати на обробку, і

• інші витрати.

Запитання для засвоєння теми 9

1. Класифікація оренди за МСБО (IAS) 17 «Оренда»

2. Оренда у фінансовій звітності орендарів

3. Оренда у фінансовій звітності орендодавців

4. Операції продажу майна з подальшою його орендою

Методичні вказівки до вирішення завдань

Оренда класифікується як фінансова оренда, якщо вона передає в основному всі ризики та винагороди щодо володіння.

Оренда класифікується як операційна оренда, якщо вона не передає в основному всі ризики та винагороди щодо володіння.

Далі наведено приклади ситуацій, які, як правило, ведуть до класифікації оренди як фінансової оренди:

а) оренда передає орендареві право власності на актив наприкінці строку оренди;

б) орендар має право вибору придбати актив за ціною, що, як очікується, буде значно нижчою за справедливу вартість на дату, коли вибір може бути здійснений, і достатньою для обґрунтованої впевненості на початку оренди в тому, що вибір буде здійснено;

в) строк оренди становить більшу частину строку економічної експлуатації активу, навіть якщо право власності не передається;

г) на початку оренди теперішня вартість мінімальних орендних платежів дорівнює принаймні в основному всій справедливій вартості орендованого активу;

ґ) орендовані активи мають такий особливий характер, що тільки орендар може використовувати їх, не здійснюючи значних модифікацій.

Негарантована ліквідаційна вартість – частина ліквідаційної вартості зданого в оренду активу, продаж якого орендодавцем не забезпечується або гарантується тільки стороною, пов’язаною з орендодавцем.