Фасади.

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

7. Вибір та обґрунтування методів опорядження інтер`єру.

40 Нові перспективні методи опорядження фасадів -обпалення бетону -наплавлення металу на фасад -використ шовко-трафаретного друку 48.Методи опорядження фасадів при реконструкції житлових Порівняно з новим буд., проведенням реконструкції характеризується наявністю деяких специфічних чинників, що впливають на виконання буд. Процесів, наявною обмеженою територією майданчика реконструкції. 1. Обьємно-планувальне рішення обьємних конструкцій 2. Нові види реконструкційних робіт 3. Специфіка навк. Середовища 4. Вимоги норм експлуатації будівель, які експлуатуються. Опорядження фасадів виконується: · На заводі або на буд. Майданчику В свою чергу і там, і там опорядження фасадів поділяється на 2 категорії: 1. Традиційне; 2. Нові перспективи. Нові перспективи опорядження фасадів. 1. Обпалення бетону(але в життя не війшло через надто високу температуру) 2. Наплавлення металу на поверхню фасадк(теж не працює) 3. Метод шовкотрафаретного друку 4. метод пігмент+ мастило 5. Використання фасадних шпалер 6. Використання декоративної облицювальної цегли ПСБС- пропускає воду і повітря, то це будинок-тюрма 7. Вентильовані фасади 59 Нові перспективні методи опорядження фасадів Вибираючи оптимальні технологічні рішення для опорядження фасадів, потрібно розглядати нові перспективні методи: · облицювання сайдингом, · метод «Сенерджі» 1 оплавлення бетону (руйнується звязок між арматурою і бетоном); 2 нанесення на фасадну поверхню розплавленого металу (tметалу – 440С, бетону18 –20С); 3 метод шовко – трафаретного друку (нереалізований з економічних причин); 4 наклеювання на фасадні поверхні шпалер (скло – тканина на яку нанесена смала); 5 нові види декоративних штукатурок (типа “короїд”, венеціанська, і інші); 6 використовується облицбвання цегли; 7 використання декоративних рейок (через5 –6 років оліфити, покривати фарбою); 8 вентильвані фасади – система фасадних теплоізоляційних опоряджень(СФТО) три групи: група А: СФТО не вентильовані з личкуванням декоритивних штукатурок (70% по Україні); група Б: не вентилбовані з цеглою (20% по Україні); група В: вентильовані з личкуванням індустріальних елементів (10% по Україні). Облицювання фасадів плитами великих розмірів. 1) Планування-розкладка плит 2) перший ряд ставлять на підбори на куточок 3) інші ряди – анкерами Шви декоративні - спеціальні розчини. Опорядження фасадів методом шовкотрафаретної печаті. На папері, просоченому смолою, малюється малюнок спеціальними фарбами (негатив), кладеться на дно форми, + арматура +бетон + нагрівання= фарби переходять на бетон, маємо позитив. Опорядження фасадів декоративними бетонами з оголенням заповнювача. Оголення декоративного заповнювача водою. 156.технологія скління віконних рам Склярські роботи —це будівельний процес, пов'язаний зі склінням зовнішніх та внутрішніх світлових прорізів (вікон, дверей, вітрин, світлових ліхтарів, теплиць тощо) для забезпечення їх природним освітленням, звуко- і теплозахистом та запроектованою декоративністю. Склярські роботи виконують до початку інших опоряджувальних робіт з метою захисту робітників від протягів, холоду, негативної дії атмосферних опадів, а також для створення у приміщеннях належних технологічних умов для здійснення наступних робіт. За призначенням будівельне скло поділяють на листове й архітектурно-будівельне. До першої групи належить звичайне віконне (2 — б мм завтовшки), армоване (2 — 5, 5 мм), поліроване (5 — 10 мм), вітринне — плоске та гнуте (6 — 10 мм), візерунчасте (2 — 4 мм) скло. Крім того, листове скло може бути кольоровим, матовим, тепловбирним, сонцезахисним тощо. Архітектурно-будівельне скло виробляють у вигляді склопакетів, склоблоків, профільованим (швелерне, ребристе, коробчасте і т. д.). Склярські роботи поділяють на два етапи: заготовлення матеріалів і скління. Заготовлення матеріалів складається з нарізування скла, приготування замазки, виготовлення засобів кріплення. Нарізують скло за допомогою склоріза (з твердих сплавів або алмазу), ультразвуку, електроенергії, газополуменевого різака, лазерного променя, спеціальних фрез і пилок. Поступово від цього процесу відмовляються, замовляючи скло потрібних розмірів на заводах, що виготовляють скло. Прирізують скло на об'єкті, як правило, за допомогою склорізів. Замазки, мастики, герметики виготовляють на заводах або в центральних заготівельних майстернях і постачають на об'єкти в готовому вигляді (табл. 5). Шпильки, цвяшки, клямери, штапики, прокладки, клинові штирі, пружини та інші елементи кріплення скла виготовляють також на заводах, іноді в заготівельних майстернях. Скло транспортують у спеціальних ящиках чи контейнерах, при цьому між окремими листами кладуть деревну стружку (для звичайного віконного скла) або гофрований папір.

36. Технологічні рішення по опорядженню фасадів методика їх вибору Опорядження фасадів може бути виконане як на заводі так і на буд майданчику в свою чергу вони поділяються на: традиційні: -Фарбування -Використ фасадних шпалер -Використання декор облицюв цегли -Вентильовані фасадні системи Нові перспективні: -обпалення бетону -наплавлення металу на фасад -використ шовко-трафаретного друку Облицювання – влаштування опорядження з плиток, плит, листів, панелей, щитів, профільних деталей, які кріпляться до опор. Поверхні за допомогою розчину, клею або мех.. кріпіжними засобами. Основне функціональне призначення -забезпеченя естетичності зовн. поверхні -збільшення міцності -зменшення рівня водопоглинення і водопроникнення поверхні -термо-шумоізоляція -ззбільшення терміну експлуатації Фасадні системи мокрого типу -утеплювач -армуючий шар -облицювальне покриття (набризг, вирівняльний шар, фінішний) Фасадні системи сухого типу -вентильовані системи – з повітряним зазором 56. Методи опорядження фасадів та методика їх вибору та обґрунтування Аактуальною стала проблема розроблення і впровадження методики вибору оптимальних технологічних вирішень опорядження фасадів з високими показниками технологічності та довговічності. основу цієї методики покладено параметри взаємозв'язку між конструктивним вирішенням фасаду з матеріалами для його опорядження, врахування залежності технологічних рішень від типу і класу споруди, будівельно-кліматичної зони, місця виконання робіт (завод — будівельний майданчик) тощо Проблема створення образу в архітектурі, зокрема образу міського середовища, надзвичайно складна. Основа художнього образу архітектурної споруди, як і об'єктів дизайну чи будь-якого іншого реального об'єкта, складається з суми закладеної у нього у різному співвідношенні змістовної, емоційної та естетичної інформації, яка його формує у свідомості людини. Усвідомлення використання матеріалів з різних позицій (естетичних, технологічних, економічних) дасть можливість архітекторові впевненіше створювати художній образ, орієнтуючись у великій кількості систем опорядження фасадів та в їхніх технологічних можливостях, які нам сьогодні пропонує ринок будівельних матеріалів. Вибираючи оптимальні технологічні рішення для опорядження фасадів, потрібно розглядати не лише нові перспективні методи (облицювання сайдингом, обпалення бетону, нанесення розплавленого металу, метод трафаретного друку, використання поливи, наклеювання фасадних шпалер, метод «Сенерджі» тощо), а й традиційні, (облицювання, декоративна штукатурка, фарбування, оголення декоративного заповнювача, використання матриць тощо). Приймаючи рішення щодо опорядження як інтер'єру, так і екстер'єру, треба враховувати також можливу негативну дію атмосферних та інших руйнівних чинників і вимог санітарної гігієни. Фасадні системи мокрого типу -утеплювач -армуючий шар -облицювальне покриття (набризг, вирівняльний шар, фінішний) Фасадні системи сухого типу -вентильовані системи – з повітряним зазором Основні заходи протипожежної безпеки при виконанні опоряджувальних робіт. Забезпечення працівників засобами Інд. Захисту Спеціальним одягом та взуттям Вентиляція приміщень Справність механізмів Заземлення механізмів Якість гумових рукавів Надійність риштувань Суворо забороняється: палити, розводити вогнище, користуватися паяльними лампами, проводити електрозварювальні роботи. Опорядження фасадів дрібнозернистими матеріалами. В заводських умовах формуються зовнішні панелі. При формуванні лицем униз: Посипання подрібнених декоративних матеріалів по шарофіксуючих мат-лах (мармурова, кольорова кам`яна крихта) При формуванні лицем угору: Присипання (занурюванння) декоративних подрібнених матеріалів (бетон+пластифікатор+ через сито декор. заповнювач) прикатують валиком. Опорядження в умовах будмайданчика. Бите скло крихтолетом втоплюється в білий цемент +ПВА, цікаві фактури. Опорядження фасадів декоративними рельєфами з використанням рельєфних матриць. В заводських умовах формуються зовнішні панелі. При формуванні лицем униз: Старий метод – п/е плівка, зараз матриці з формопластику. На матриці – б-я малюнок, бетонна суміш потім відбиває його. 58 Основні положення по ремонту опоряджувальних покрить Ремонт кам'яних конструкцій Поява висолів на кам'яних конструкціях є результатом потрапляння в глину, з якої виготовляють цеглу, солей магнію або кальцію. Спочатку висоли руйнують опоряджувальні покриття на кам'яних конструкціях, а потім і самі конструкції. Якщо висоли виступили лише на окремих каменях (цеглинах), то їх слід вирубати з конструкції та замінити новими. низьку морозостійкість і вивітрювання цегли та розчину в швах кладки, руйнування опоряджувально-захисних покриттів, появу тріщин у кладці,. Причинами їх появи можуть бути просадка фундаменту (передусім нерівномірна); непередбачені під час проектування будівлі збільшення навантажень на кам'яну кладку в процесі її експлуатації; низька марка цегли та розчину, на якому її клали. високу вологість цегли. Перш ніж починати ліквідовувати тріщини в кам'яних конструкціях, слід позбавитися причин їх появи. Якщо тріщини мають ширину понад 10 мм, за ними встановлюють нагляд (ставлять маяки з гіпсу, на яких пишуть дату встановлення). Поодинокі тріщини невеликих розмірів заповнюють цементним розчином. Якщо розміри тріщин значні, кладку в зоні руйнувань розбирають на глибину в півцеглини, а потім закладають якісною цеглою; інколи в тріщини завширшки 4 мм нагнітають цементний розчин. Основними причинами руйнування кам'яної кладки можуть бути помилки проектування, неправильна експлуатація кам'яних конструкцій, технологічні порушення. Під час ремонту кам'яних конструкцій інколи виконують роботи з їх підсилення. Ремонт дерев'яних конструкцій, як правило, пов'язаний із незадовільним захистом їх від вологи. Постійний контакт деревини з вологою призводить до її гниття. Загалом причинами руйнування дерев'яних конструкцій можна вважати: • незадовільні умови експлуатації конструкцій; • руйнування конструкцій через недоліки проекту; • порушення технологічних вимог як під час виготовлення конструкцій, так і в процесі їх монтажу. Від надійного теплозахисту і захисту дерев'яних конструкцій від грибів та комах залежить як періодичність їх ремонту, так і довговічність взагалі. Антисептики, які використовують у вигляді водних розчинів: фториду, кремнефториду амонію, кремнефториду натрію та ін. їх застосовують для конструкцій, які під час експлуатації не зазнають зволоження та вимивання водою. Антисептичні пасти на основі кузбаслаку, екстракту на фториді натрію, глині та ін. Перші дві пасти наносять на конструкції будь-якої вологості, оскільки водою вони не вимиваються і не впливають на корозію металу. Екстрактові пасти — неводостійкі (легко вимиваються водою), їх застосовують для конструкцій, захищених від дії вологи. В іншому разі такі покриття захищають гідрозахисними обмазками на основі бітуму або кузбаслаку. З метою профілактики від займання дерев'яних конструкцій на них наносять вогнезахисні покриття на основі діамонійфосфатів, сульфатів амонію, бури та борної кислоти. Ці операції бажано виконувати в заводських умовах (під тиском в гаряче-холодних ваннах). Ремонт металевих конструкцій найчастіше виконують через корозію металу і, як наслідок, зниження несівної здатності їх. Корозія металу буває атмосферною, ґрунтовою, від блукаючих струмів, рідинною та структурною (через неоднорідність металу). Ремонту підлягають також конструкції, які мають дефекти, спричинені їх перенапруженням (помилки проектантів або організацій, які експлуатують конструкції), а також неякісними з'єднаннями в стиках (передусім неякісним зварюванням). Металеві конструкції можна захистити від корозії за атмосферних умов двома основними методами: зниженням агресивної дії середовища та ізоляцією металевих конструкцій спеціальними покриттями. Перший метод полягає у винесенні з приміщень окремих технологічних процесів, герметизації обладнання, організації надійнішої вентиляції приміщень. До спеціальних покриттів металу належать лакофарбові матеріали, металізація, гумування, футерування, газоплазмові напилення. Під час ремонту металевих конструкцій інколи виконують їх підсилення Ремонт покрівель. Основними причинами руйнування покрівель можуть бути: природне старіння матеріалів покрівлі або їх низька якість; недосконалість конструктивних рішень як щодо покрівлі, так і щодо даху; порушення технології влаштування покрівлі; неправильна її експлуатація. Для висушування утеплювача використовують аератори (рис. 4.13), які мають вигляд циліндра діаметром 50 — 70 мм і завдовжки 200 — 400 мм з козирком і перфорованою нижньою частиною. їх ставлять по поверхні покрівлі в шаховому порядку (один аератор на 50 м² покрівлі). Через аератори дифундує пара вологи, яка накопичилася в утеплювачі. Найчастіше використовують такі способи ремонту рулонного покрівельного килима: • підплавлення покрівельного шару рулонних матеріалів; • нанесення шару (шарів) бітумно-емульсійних або бітумно-полімерних матеріалів; хімічна модифікація покрівельного шару полімерними гідроізоляційними композиціями («Термабутил», «Бутислан» та ін.); • напилення на поверхню старої покрівлі поліуретану. Під час ремонту мастикових покрівель, залежно від їхнього стану, найчастіше виконують такі процеси: заміну або підсилення елементів примикань на карнизних звисах і розжолобках; нанесення додаткових шарів мастикового покриття з ремонтом окремих місць старої покрівлі; нанесення нового захисного шару. Під час ремонту металевих покрівель найчастіше замінюють кляме-ри; якщо на поверхні покрівлі утворилася іржа, покрівлю вкривають захисним шаром на основі бітумного лаку або епоксидної смоли в суміші з алюмінієвою пудрою; підтягують гайки на кріпленнях профільованих листів до лат; інколи замінюють окремі картини покрівлі. Під час капітального ремонту замінюють окремі елементи конструкції даху, оновлюють на них захисні покриття. У процесі ремонту азбестоцементних покрівель частіше виконують такі операції: зняття дефектних азбестоцементних листів, підготовка й установлення нових листів з приготуванням ущільнювачів (шайби, розчин), ліквідація тріщин в окремих листах азбошиферу, фарбування покрівлі спеціальними фарбами. Під час капітального ремонту замінюють окремі крокви, лати, азбошиферне покриття (якщо закінчився установлений термін його експлуатації). Перелік операцій під час ремонту черепичних покрівель залежить від виду черепиці. Так, для покрівель із керамічної (глиняної) та цементно-піщаної черепиці здійснюють заміну окремих пошкоджених плиток, ремонт елементів примикань, ущільнення стиків між окремими рядами черепиці. Під час ремонту покрівель із металочерепиці слід перевірити надійність її кріплення до лат, герметизацію в місцях перелому скату покрівлі, а також фарбування окремих місць, які мають механічні пошкодження. За потокового ремонту індустріальних покрівель зазвичай замінюють фартухи в місцях примикань і переливних патрубків, нащілинники над стиками збірних покрівельних елементів та захисне покриття. У процесі ремонту багатофункціональних (експлуатованих) покрівель частіше ремонтують пішохідні доріжки, замінюють окремі елементи примикань між обладнанням і покрівлею, замінюють або підсилюють окремі гідрозахисні елементи покрівлі та захисний шар.

⇐ Предыдущая 1 23

Данная страница нарушает авторские права?

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал