Консервація земель. Важливим напрямом охорони земель сільськогосподарсько­го призначення України є консервація деградованих

Важливим напрямом охорони земель сільськогосподарсько­го призначення України є консервація деградованих, малопро­дуктивних і техногенно забруднених угідь. Відповідно до ст. 171 ЗК України до деградованих земель належать: а) земельні ді­лянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо; б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими грунта­ми, грунтами з підвищеною кислотністю або засоленістю, заб­рудненими хімічними речовинами грунтами та ін. Малопро­дуктивними землями вважаються сільськогосподарські угіддя, грунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське вико­ристання за призначенням є економічно неефективним.Консервація земель являє собою тимчасове виведення деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених сіль­ськогосподарських угідь із сільськогосподарського викорис­тання, проведення на таких угіддях комплексу робіт з віднов­лення їхньої родючості (головним чином, залуження або заліс­нення) та повернення їх у сферу сільськогосподарського ви­робництва. Консервація земель здійснюється лише щодо зе­мель, відновити продуктивні та екологічні властивості яких у процесі їх сільськогосподарського використання неможливо.

66.Які види плати(зборів) за земельні ресурси ви знаєте?

Згідно з пунктом 14.1.147 Податкового кодексу плата за землю включає в себе дві категорії платежів:
1. Земельний податок. Його сплачують власники земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійні землекористувачі (пункт 14.1.72 ПКУ).
2. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності. Її орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пункт 14.1.136 ПКУ).

Глава XIII Податкового кодексу, що регулює нарахування та сплату плати за землю більшою мірою визначає особливості справляння саме земельного податку. Лише кілька статей регулює справляння орендної плати.
Головне у відносинах у сфері плати за землю правильно визначити, хто є платником, а хто ні. Згідно з пунктом 269.1 ПКУ платниками податку є:
1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв)
2. землекористувачі.

власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пункт 14.1.34 ПКУ).
землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пункт 14.1.73 ПКУ).
Землекористувачі можуть платити як орендну плату, так і земельний податок. Якщо у СГД укладено договір оренди, то він є платником орендної плати. Якщо СГД є постійним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташоване якесь його майно, то такий суб'єкт господарювання є платником земельного податку як землекористувач.

67.Які методи застосовують при моніторингу карстово-суфозійних процесів.Які критерії прийняття для оцінки карстово-суфозійної небезпеки?

До карстово-суфозійний процесів відносяться опускання ділянок денної поверхні внаслідок зменшення обсягу грунтово-грунтової маси, викликаного вилуговуванням розчинних солей або перепакуванням мінеральних частинок під впливом змочування. Карстові процеси пов'язані з розчиненням карбонатних порід, карстово-суфозійні - з вимиванням і виносом заповнювача з глинистої і суглинної грунтової товщі, процеси механічної суффозии - з винесенням мелкозема підземними водами з піщаної товщі і тріщинуватих вапняків. Вони часто стимулюються порушенням геодинамічного режиму, зміною рівня грунтових вод внаслідок відкачувань і виявляються на поверхні у вигляді западин, тріщин, воронок тощо; призводять до найнебезпечніших і важкопрогнозованим явищам на території міста - утворення глибоких провалів, ям і нерівномірного осідання окремих ділянок поверхні землі
Залежно від причини розвитку, карстово-суфозійні процеси відносяться до груп природних і природно-техногенних процесів
Основними методами, застосовуваними при моніторингу карстово-суфозійних процесів, є дистанційне зондування і повторне картографування. Інтенсивність прояву карстово-суфозійних процесів прийнято оцінювати кількістю воронок, що припадають на одиницю території (табл. 4.1).

Таблица 4.1