Загальна характеристика підприємства та оцінка його фінансового стану за рівнем безпеки підприємницької діяльності

ВСТУП

Велика роль в підвищенні темпів зростання всіх галузей легкої промисловості, у тому числі швейної, належить технічному переозброєнню і реконструкції підприємств, переходу на найпрогресивнішу технологію, що забезпечує зниження матеріальних і трудових витрат на випуск продукції при забезпеченні її високої якості.

Актуальність даної теми полягає в тому, що проведення ремонтів та до оснащення підприємства новими, сучасними машинами, обладнаням має велике значення для розвитку підприємства та робить його більш конкурентоспроможним на ринку.

Основними задачами та метою, що стоять перед швейною промисловістю, є значне поліпшення якості виробів, розширення їх асортименту, збільшення випуску виробів, що користуються підвищеним попитом населення, підвищення ефективності виробництва на основі здійснення науково-технічного прогресу.

РОЗДІЛ 1. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «БЕРДИЧІВСЬКА ФАБРИКА ОДЕЖІ»

Загальна характеристика підприємства та оцінка його фінансового стану за рівнем безпеки підприємницької діяльності

Бердичівська швейна фабрика була створена в 1920 році на базі швейних майстерень, які в свою чергу створилися на основі спілки “Швейпром”, або бюро кравців у 1901 році. В подальшому вона називалася Перша Держмайстерня. У 1925 році її перейменували на фабрику колективу безробітних кравців “Бердичів-швея” Комборбезу. Фабрика виконувала масові замовлення окружної міліції, дитячих будинків. 1927 рік – рішенням міської ради фабрику переведено на перший поверх другого пристосованого приміщення на Соборній площі (там знаходиться і тепер). В 1934 році на фабриці працювало 444 робітники, встановлено промислові машини, петельні, ґудзикове устаткування. Асортимент продукції ВАТ “Бердичівська фабрика одежі” на той час був різноманітним: пальта, сорочки, кальсони, штани, піджаки, тілогрійки. До початку 40-х років фабрика працювала у 2 зміни, кількість працівників – 450 чоловік.

Поступово виробництво на фабриці розширювалось, ручна праця замінювалась механізованою, впроваджувалась нова техніка і сучасні технології. В 1967 році було закінчено будівництво і реконструкцію головного підприємства. В 1972 році на правах філії до фабрики приєднано Бердичівську фабрику № 2, після чого чисельність працюючих збільшилась до 2, 3 тис. чоловік.

Нелегкі часи переживала швейна фабрика на так званому зламі епох у 1990 - 1991 роках. Наче велетенська, але вже добряче зіпсована машина, здригався у передчутті свого швидкого розвалу весь Радянський Союз.

У січні 1991 року швейга фабрика простояла 4 дні* на 20 відсотків зменшився випуск продукції» Зникли костюми, пальта й напівпальта.

Складною була ситуація на фабриці і на початку 1992 року, весь січень і половину лютого колектив не працював через відсутність сировини і лише практично з червня перейшов на нормальний робочий день. Доводилося брати кредити в банку під шалені відсотки, В окремі місяці борг фабрики сягав 150 мільйонів карбованців, У свою чергу і швейникам були винні споживачі продукції - понад 70 мільйонів.

Однак найважчі місяці року колектив прожив майже не втративши працівників. Він як виробляв, так ї виробляє наприкінці 1992 р. чоловічі костюми, брюки, жіночі куртки, пальта и інше - усього більше 20 найменувань, а з урахуванням різних моделей - понад 60.

Щорічно поновлювалося до 70 відсотків моделей.

Все більшого застосування надавало таке поняття як «бартер». Певну частину продукції було обміняне на два «КамАЗи». Фабрика почала сама доставляти товар до замовника, уникаючи посередників.

У 1995 році фабрика накопичила дуже багато боргів* Ще тоді вона закупила нове обладнання, сировину, пошила одяг, а реалізувати не змогла. Частина його лежала на складах аж до 1998... Борги збільшувалися за використання газу, електроенергії.. Де 30 тисяч гривень фабрика була винна шкір об’єднанню за гуртожиток. А загалом її борги складали 97300 гривень.

Десь у середині 1997 року їх прийняв новий голова правління ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» (так почала називатися швейна фабрика) Григорій Васильович Таран. Керівником цього підприємства він став на конкурсній основі. А до того працював тут заступником директора з комерційних питань, до обрання головою правління мав добру роботу в Києві.

Намітилися нові контракти і стосунки - з німецькою фірмою «Штайльманн», наприклад. Це структура, яка має понад ЗО філій у Німеччині. Бердичівська фабрика одежі почала шити цій фірмі літній одяг. Вона вчасно поставляла сировину, вчасно розраховувалася за пошиті вироби.

Сьогодні пошитий фабрикою одяг з марками кращих фірм світу носять в Європі та Америці. І лише низький поки що купівельний попит в Україні не дозволяє фабриці працювати на внутрішній ринок. Але всі ми прекрасно розуміємо - це наше майбутнє. І все ж голова правління з самого початку мріяв проте, щоб хоча б 20 відсотків своїх товарів продавати в Україні...

На початку 90-х ситуація була складною. Економічні негаразди, які переживає незалежна Україна, змусили керівництво фабрики шукати шляхи нової організації праці.! вони були знайдені. Та все ж головним критерієм залишилося «Через застосування нового високопродуктивного устаткування - до високої якості». Саме він дозволяє підприємству працювати і залишатися потрібним на ринку праці.

З 1998 року розпочалася реконструкція, модернізація і технічне переоснащення підприємства:

- 1998рік – встановлено спеціалізований поток по виробництву чоловічих піджаків на 2 поверсі головного підприємства, та анологічний спеціалізований поток по виробництву брюк чоловічих на філіалі;

- 2002 рік – впроваджено інвестиційний проект на суму 302, 1 тис.дол. США;

- введення в експлуатацію нової лінії з пошиву чоловічих брюк на філіалі, що дало можливість створити 162 робочих місця;

- 2003рік - проведена реконструкція та технічне переоснащення пошивного потоку на № поверсі головного підприємства;

- 2005 рік – реорганізація, реконструкція та модернізація розкрійного виробництва;

- 2006 рік – обладнано складське приміщення на філіалі для одночасного зберігання 20 тис.одиниць швейних виробів

- 2010 рік – реконструкція котельні, заміна котлів для виробництва технологічного пару, що значно покращує якість ВТО.

В даний час загальна площа підприємства 1, 3 га. Виробничі площі пошивочних потоків – 4070 м². Загальна чисельність працюючих – 1486 чоловік.

Працівники та спеціалісти підприємства мають достатній кваліфікаційний та професійний рівень для виробництва високоякісної швейної продукції.

Статутний фонд становить 1585028, 5 грн. Він поділений на 6340114 простих іменних акцій номінальною вартістю 0, 25 грн.

Підприємство як відкрита система своє існування і розвиток засновує на взаємодії з зовнішнім середовищем. При цьому умовою існування системи певна відповідність між середовищем та системою.

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» має лінійно-функціональну організаційну структуру управління, це організаційна структура яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності за функціями управління і прийняття рішень по вертикалі. Вона дає змогу організувати управління за лінійною схемою, а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійний керівників не підпорядковано керівникам функціональних відділів апарату управління.

Така структура управління завдяки своїй ієрархічності забезпечує швидку реалізацію управлінських рішень, сприяє спеціалізації і підвищенню ефективності роботи функціональних служб, уможливлює необхідний маневр ресурсами.

Кожний функціональний блок виконує свої обов’язки. Так, наприклад, головний економіст відповідає здійснення економічної мети підприємства. Йому підпорядкований плановий відділ, який реалізує виконання внутрішньозаводського планування.

Заступник з питань маркетингу та відділ маркетингу займаються дослідженням ринків, виявлення небезпечних конкурентів та ін.

За виконання виробничої та науково-технічної цілі відповідає головний технолог. Він розробляє технічну політику підприємства та стратегічні напрямки, які торкаються інновації. Йому підпорядковані основні виробничі цехи. Головний інженер відповідає за забезпечення виробництва допоміжними підрозділами. До складу допоміжних підрозділів входять: транспортний відділ, котельня та ремонтний цех. Головному інженерові підпорядковані головний механік, головний енергетик, керівник ремонтного цеху.

Основу діяльності ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» становлять виробничі процеси, які виконуються у відповідних підрозділах. Склад цих підрозділів і характеризує виробничу структуру підприємства. В залежності від підрозділу, на закладі якого будується структура, розрізняють цехову, без цехову, корпусну та комбінатську виробничі структури.

У структурі підприємства існують експериментальні (дослідні) цехи, які займаються підготовкою та випробуванням нових виробів, розробкою нових технологій, проведенням різноманітних експериментальних робіт.

За формою спеціалізації основних цехів розрізняють технологічну, предметну та змішану виробничі структури.

В залежності від наявності основних та допоміжних процесів розрізняють підприємства з комплексною та спеціалізованою структурою виробництва. Підприємства з комплексною структурою мають всю сукупність основних та допоміжних цехів, а з спеціалізованою – лише їх частину.

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» використовує змішану виробничу структуру, за якої деяка частина цехів спеціалізована технологічно, а решта – предметно.

Формування виробничої структури здійснюється під впливом багатьох факторів. Головними з них є: виробничий профіль підприємства; обсяги виробництва продукції; рівень спеціалізації; місцезнаходження підприємства.

Виробничий профіль підприємства, тобто характер та особливості продукції, що виробляється, безпосередньо обумовлюють хід виробничого процесу та склад відповідних підрозділів.

Кількість виробничих підрозділів та їх розміри залежать також і від обсягів виробництва продукції. Якщо вони незначні, то увесь виробничий процес можна здійснювати в межах одного чи невеликої кількості підрозділів зі спрощеною системою зв’язків.

Суттєво впливає на виробничу структуру рівень спеціалізації. З розвитком та поглибленням спеціалізації зменшується кількість виробничих підрозділів підприємства, спрощується його структура. Навпаки, чим більш універсальним є підприємство, тим складніша його структура.ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» має свою структуру управління.

Схема організаційної структури управління подана у Додатку№7

ВАТ “Бердичівська фабрика одежі” є підприємство з повним циклом виробництва. На підприємстві використовується дрібно середній спосіб виробництва. Чотири бригади працюють в однозмінному режимі, ще чотири бригади, підготовча та розкрійна дільниці – в двозмінному. На протязі трьох останніх років основними замовниками підприємства є фірма “Клаус Штальманн” (Німеччина), “Центр Парк 2000 КФТ” (Угорщина), Корпорація “СМТ” (Великобританія).

Одним із структурних підрозділів фабрики є планово-економічний відділ. Він розробляє і затверджує план виробництва для цехів і підприємства взагалі. Оскільки фабрика працює на давальницькі сировині, а кількість замовлень на виготовлення продукції встановлюється власником, то планово-економічний відділ розраховує час та число необхідних робітників для виконання даного завдання.

Обсяг виробництва та реалізації продукції на ринку України становить 10 %. На підприємстві використовується стандартна технологія швейного виробництва. Для виготовлення виробів використовується обладнання, що виконує окремі операції технологічного процесу.

Парк технологічного обладнання включає обладнання відомих іноземних виробників: “Дюркопп”, “Римольді”, “Ротонді” (Італія), “Джукі”, “Ям ото”, “Блейзер” (Японія), “Бризкай”, (Німеччина) “Файт” (Австрія), “Пфаф-Беллоу” (Великобританія), Для дублювання швейних виробів використовується дві установки “Каннегссер” (Німеччина).Технологічні можливості підприємства дозволяють виготовляти швейні вироби асортименту “важкого і середнього” жіночого та чоловічого одягу із бавовняних, шерстяних, синтетичних тканин.

Ціни на пошиття готових виробів залежить від складності роботи, строків її виконання та існуючого рівня попиту на ринку. Останній фактор в більшості випадків визначається умовами замовника.

Фабрика в основному працювала на давальницькі сировині інофірм: «Канада» Німеччина, «Бервін», «Станкфорт» Англія, а також давальницькі сировині вітчизняних замовників ПП «Брядовий» м. Миколаїв, ПП «Ваше стік» м. Одеса.

ВАТ “Бердичівська фабрика одежі” заснована юридичними та фізичними особами (див. табл. 1)

Таблиця 1