Главная страница
Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Для УКРАЇНИ
НАСЛІДКИ
Неприйняття національної політики
з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)
для УКРАЇНИ
| КИЇВ, 2012
Цей аналітичний звіт підготовлено Центром «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в рамках проекту «Об’єднуймося заради реформ», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку та виконується Pact. Підготовка звіту стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданої Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст звіту є винятковою відповідальністю Центру «Розвиток КСВ» та необов’язково відображає точку зору компанії USAID. Pact, та американського уряду. Забороняється відтворення та використання будь-якої частини цієї публікації у будь-якому форматі, включаючи графічний, електронний, копіювання чи використання в будь-який інший спосіб без отримання дозволу Центру «Розвиток КСВ» і відповідного посилання на оригінальне джерело.
| |
Про корпоративну соціальну відповідальність
| За визначенням Європейської Комісії («Стратегія з корпоративної соціальної відповідальності», 20011-2014 рр.), корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) – це «відповідальність підприємств за свій вплив на суспільство».
| | Концепція КСВ широко поширена серед країн Європи. В одних країнах КСВ інтегрована в публічну політику (Данія, Франція, Фінляндія, Швеція), в інших – соціально відповідальні практики є виключно прерогативами компаній (Греція, Ірландія, Нідерланди, Словенія). У Європейському Союзі основна роль КСВ полягає у підтримці сталого розвитку компанії, що призведе до відповідальної бізнес-поведінки, покращенню ситуації на ринку праці, покращенню якості продуктів і послуг, що надаються компаніями, а також сталого розвитку в цілому.
Незважаючи на той факт, що вищенаведені країни, в тому числі ЄС, зрозуміли важливість КСВ і забезпечують його розвитку всіляку підтримку, в тому числі через прийняття національних політик (15 країн Європи в 2011 році мали національні політики з КСВ, в 2012 році до них доєдналась Естонія), в Україні цей процес не входить до розряду першочергових, а прийняття Національної політики з КСВ здебільшого ігнорується державними органами влади.
| Основні характеристики КСВ:
- добровільність;
- інтегрованість у бізнес-стратегію компанії;
- користь для всіх заінтересованих сторін: співробітників, споживачів, акціонерів, громади, а також для самого підприємства;
- внесок у процес сталого розвитку.
| | | Надзвичайно важливе значення у сфері КСВ має концепція «потрійного критерію», що включає у себе додання соціальних та екологічних аспектів до фінансових показників діяльності і розширення меж звітності організацій.
| | Центр «Розвиток КСВ» спільно з Глобальним Договором ООН вже протягом трьох років намагається привернути увагу Президента України, Кабінету Міністрів України, окремих Міністерств до необхідності прийняття національної політики з КСВ. Концепція Національної стратегії з КСВ була розроблена організаціями спільно з іншими стейкхолдерами у 2009 – 2011 роках, в тому числі й УСПП. Важливим є й те, що Концепція не передбачає додаткових коштів з Державного бюджету України.
На погляд стейкхолдерів, які долучились до розробки концепції, прийняття Національної політики з КСВ сприятиме не лише підвищенню позицій національних компаній й країни в цілому в індексах конкурентоспроможності, а й покращенню якості життя звичайних громадян.
Ця аналітична доповідь покликана прояснити ситуацію, чому КСВ є необхідною умовою розвитку бізнесу й держави. Ми розглядаємо в першу чергу великі підприємства, але, де можливо, малий та середній бізнес (МСБ). КСВ в МСБ є, як правило, менш формальним і «більш інтуїтивним» (за визначенням Європейської Комісії), вона більш тісно пов’язана з особистими і етичними цінностями менеджера-власника. Тому зробити аналіз впливу КСВ в МСБ більш складно, тим не менше ми намагались це зробити.
Висновок 1: Ігнорування державою теми КСВ, неприйняття або неправильне розуміння цього питання може призвести до збільшення фіскального навантаження на підприємства та втрату конкурентоспроможності як окремого підприємства, так і країни в цілому.
| | | | | | | | Багато компаній в ЄС ще не повністю інтегрували соціальні та екологічні питання у свою діяльність та основну стратегію, тому мета Стратегії ЄС із КСВ - поширити впровадження програм сталого розвитку на підприємствах Європи.
Стратегія ЄС із соціальної відповідальності зазначає, що «економічна криза та її соціальні наслідки в деякій мірі зашкодили рівню довіри до бізнесу. Вони зосередили увагу громадськості на соціальній та етичній діяльності підприємств. З відновленням зусиль по сприянню КСВ зараз можна створити умови, сприятливі для стійкого економічного зростання, відповідальної поведінки бізнесу та стабільного створення робочих місць у середньостроковій і довгостроковій перспективі».
| | | | | | Існуюча ситуація з конкурентоспроможністю країни загрожує остаточно підірвати не лише довіру до країни, а й позиції національних виробників не лише на зовнішніх, але і на внутрішньому ринку, зафіксувати технологічне відставання України, сприяти виїзду висококваліфікованих фахівців за кордон тощо. За результатами «Глобального звіту конкурентоспроможності 2011-2012» Всесвітнього економічного Форуму, що включає в себе оцінку 142 країн за 12-ма складовими, Україна посідає 82 місце. Трансформації України за три роки, починаючи з 2009 року до 2012 року показані в таблиці 1.
| | | |
Таблиця 1: Місце України
| Незважаючи на кращі позиції у Індексі конкурентоспроможності цього року, все ж таки Україна ще не повернула свого місця 2008-2009 років. Важливо відмітити й той факт, що у 2008-2009 роках Україна входила до країн другої групи (економіка, заснована на ефективності), але поступово місце України знизилось до перехідного етапу між економікою, що рухається факторами виробництва (конкуренція цін, використання основних факторів виробництва) та економіки, заснованої на ефективності. До речі, наш сусід по групі 2008-2009 року Аргентина вже поступово пішла уперед і знаходиться на етапі трансформації між економікою, заснованою на ефективності, та економікою, що переведена на інновації. В останню групу входять 35 країн (за даними 2011-2012 року), включно з більшістю країн Європейського союзу (табл.2). І саме в них КСВ знаходиться на високому рівні й активно підтримується державою.
| | в щорічному індексу конкурентоспроможності
| Рік
| Місце
| Зміни, у порівнянні з попереднім роком
| | 2008-2009
|
| -1
| | 2009-2010
|
| -10
| | 2010-2011
|
| -6
| | 2011-2012
|
| +6
|
| Висновок 2. КСВ сьогодні може бути рушійною силою соціальних інновацій, що сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості країни на міжнародному рівні.
В переважній більшості країн з економікою, що переведена на інновації, КСВ визнано на державному рівні і підтримується національними політиками (таб. 2). Внесок КСВ в розвиток соціальних інновацій є значним та важливим для розвитку країни.
| |
Таблиця 2: КСВ в країнах з економікою, що переведена на інновації
| №
| країна
| Статус КСВ
| |
| Австралія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах (заходи, програми тощо)
| |
| Австрія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Бахрейн
| Нема даних
| |
| Бельгія
| є національний план дій з КСВ, є Міністерство сталого розвитку, підготовлено нефінансовий звіт
| |
| Великобританія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Гонконг
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Греція
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Данія
| Є окремий департамент з КСВ, є окремий закон про звітність великих компаній з КСВ,
| |
| Ізраїль
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Ісландія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах, окрема політика МЗС для просування КСВ ісландських компаній у світі
| |
| Іспанія
| Визнається на національному рівні, є окрема урядова Рада з КСВ
| |
| Італія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Канада
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах, окрема політика МЗС для просування КСВ канадських компаній у світі
| |
| Кіпр
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Люксембург
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Мальта
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Нідерланди
| Визнається на національному рівні, є окрема політика з КСВ
| |
| Німеччина
| Визнається на національному рівні, є Національна стратегія з КСВ
| |
| Нова Зеландія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Норвегія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах, є окрема політика МЗС для просування КСВ норвезьких компаній у світі
| |
| ОАЕ
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Південна Корея
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Португалія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Пуерто Ріко
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Сінгапур
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Словенія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| США
| Визнається на національному рівні як політика корпоративного громадянства
| |
| Тайвань, Китай
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Фінляндія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Франція
| Активно просувається державою, є політики в різних міністерствах, була однією з перших країн з впровадження обов’язкової екологічної звітності
| |
| Чехія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Швейцарія
| Визнається на національному рівні, є політики в різних міністерствах
| |
| Швеція
| Визнається на національному рівні, є окрема політика з КСВ
| |
| Японія
| Активно просувається державою, є політики в різних міністерствах,
| | У Європейському звіті з конкурентоспроможності 2008 року був оцінений вплив корпоративної соціальної відповідальності на 6 показників конкурентоспроможності:
- структуру витрат,
- людські ресурси,
- відносини із споживачами,
- інновації, ризики й управління репутацією,
- фінансові показники.
| | | Висновок 3. Конкурентоспроможність окремих підприємств призводить до конкурентоспроможності сектору та країни в цілому. При впровадженні політик КСВ окремими підприємствами за сприяння держави покращуються різні показники конкурентоспроможності країни (Центр «Розвиток КСВ» взяв за основу аналітичну доповідь Європейського звіту з конкурентоспроможності 2008, таб. 3)
| |
Таблиця 3: Вплив КСВ на показники конкурентоспроможності
| Структура витрат.Відповідно до аналітичної доповіді Європейського звіту з конкурентоспроможності 2008, КСВ може сприяти заощадженню коштів в певних умовах, відповідно до характеру КСВ активностей, наприклад екологічні заходи в контексті енергоефективності, управлінню ризиками, управлінню людськими ресурсами, й доступу до фінансів.
Людські ресурси.Існуючі дослідження свідчать про важливий вплив КСВ на найм та утримання кадрів, залучення талантів до своєї команди співробітників. Важливо, що цей зв'язок між КСВ та управлінням людськими ресурсами є характерним не лише для великих компаній. а й для середнього й малого бізнесу. Але є одне «але». Це стосується економіки знань, а не економіки, що рухається факторами виробництва.
| | | Перспектива споживачів.На глобальному рівні можна спостерігати зростаючий попит з боку споживачів щодо «еко-послуг та продуктів». Незважаючи на те, що заяви споживачів про підтримку таких продуктів іноді можуть значно відрізнятись від поведінки, цифри підтверджують зростання нового покоління «небайдужих до КСВ» споживачів. Організація «справедлива торгівля» (Fair trade organization) заявляє про збільшення продажів товарів зі знаком «справедлива торгівля» на 50%. Якщо в 2007 році продажі таких товарів дорівнювали 2, 3 млрд доларів, то в 2011 році – 4, 9 млрд доларів (на 12% більше, ніж у 2010 році). Інша перспектива – зелені закупівлі, деякі країни поставили собі за ціль досягти 100% «зелених або відповідальних» закупівель до 2010 – 2012 років (Швеція, ЄС, Данія). Ще одна тенденція – це зростання запиту на відповідальний маркетинг та уникнення «зеленого камуфляжу» (green washing”). В 2007 році Британська комісія по стандартам в рекламі заборонила 19 кампаній з «зеленими повідомленнями».
| | Вплив показників КСВ на показники конкурентоспроможності:
Вищеназвані показники також впливають і на макроекономічний рівень, а саме:
- рівень макроекономічної стабільності;
- ефективність діяльності державних і приватних інституцій;
- ефективність та розмір ринку товарів та праці;
Отже, впровадження практики корпоративної соціальної відповідальності впливають на рівень конкурентоспроможності як окремого підприємства, так і країни в цілому. Найбільш сильний зв'язок між КСВ та конкурентоспроможністю прослідковується в управління людськими ресурсами, соціальними інноваціями, управлінні ризиками й репутацією компаній.
| Трудові практики:
· обмін кращими практиками, з метою сприяння дотриманню у повному обсязі прав профспілок і основних трудових стандартів, основаних на конвенціях Міжнародної організації праці, та ефективному застосуванню колективного договору (Забезпечення дотримання прав профспілок і основних трудових стандартів);
· Підготовки до імплементації acquis ЄС у сферах гендерної рівності, анти-дискримінації, охорони здоров’я та безпеки праці, трудового законодавства та умов праці, зазначеного у відповідних додатках до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (Соціальне співробітництво);
· Посилення практичних заходів у сфері гендерної рівності з метою зменшення різниці в оплаті праці за ознаками статі (Соціальне співробітництв о).
Відносини із споживачами:
- Сприяння розширенню можливостей споживачів у контексті захисту своїх прав (Захист прав споживачів).
·
| | Висновок 4. Сприяння розвитку корпоративної соціальної відповідальності сприятиме інтеграції України до європейського економічного і соціального простору і, поступовій інтеграції до ЄС.
У ЄС КСВ включено до політики працевлаштування та соціальних справ, політики підприємництва, екологічної політики, політики захисту прав споживачів, політики державних закупівель та політики зовнішніх стосунків. Свої пріоритети ЄС просуває і у відносинах із партнерами, країнами-учасниками Програми Сусідства, до яких відноситься і Україна, особливо це відмічено в Новій стратегії ЄС з корпоративної соціальної відповідальності 2011-2014 рр.
| Права людини:
· імплементація Конвенції ООН про права осіб з фізичними вадами і додаткового Протоколу до неї (Демократія, верховенство права, дотримання прав людини і основних свобод)
· обмін найкращими практиками стосовно заходів захисту меншин від дискримінації та утисків відповідно до європейських і міжнародних стандартів (Забезпечення дотримання прав осіб, які належать до меншин)
· обмін найкращими практиками з метою забезпечення рівності чоловіків і жінок у соціальному й економічному житті (забезпечення однакового ставлення)
· Сприяння анти-дискримінації та забезпеченню рівних можливостей, зокрема для людей з інвалідністю, передусім у контексті працевлаштування (розробки стратегічного підходу у сфері зайнятості з метою забезпечення)
| | У затвердженому у 2009 році Порядку денному асоціації між Україною та ЄС передбачається виконання певних завдань, які стосуються корпоративної соціальної відповідальності. Зокрема, за даним документом, Україна має зобов’язання у таких сферах діяльності, які пов’язані зі сферами корпоративної соціальної відповідальності.
Корпоративне управління:
- подальший розвиток відкритих, конкурентних та прозорих правил та процедур приватизації та їх імплементація відповідно до найкращих практик ЄС (Економічне співробітництво);
- Продовження розробки політики корпоративного управління та сприяти дотриманню кодексу корпоративного управління згідно з міжнародними стандартами (Промислова та підприємницька політика);
- Сприяння дотриманню міжнародних стандартів бухгалтерського обліку всіма зареєстрованими на національному рівні товариствами (Промислова та підприємницька політика);
- Покращення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва, в тому числі шляхом співробітництва щодо впровадження схем якості (Туризм).
| | | | | | | | Довкілля:
- Впровадження Кіотського протоколу, прийнятних критеріїв для використання механізмів Кіотського протоколу, та розробки заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату та пристосування до них (Навколишнє природне середовище);
- Обмін найкращими практиками щодо відновлення та збереження природних ресурсів з метою забезпечення ефективного, сталого та високоякісного сільськогосподарського виробництва (Туризм).
| | | | Чесні операційні практики:
- Посилення прозорості та передбачуваності конкурентної політики в Україні, включаючи оприлюднення рішень Антимонопольного комітету України (Конкуренція);
- Вжиття ефективних заходів проти підробок і піратства та забезпечення ефективної імплементації законодавства і санкцій за порушення прав інтелектуальної власності (Інтелектуальна власність).
Розвиток та підтримка громад:
- Розробці та імплементації плану дій щодо підвищення безпеки на дорогах (Транспорт);
- Профілактиці та контролі за інфекційними захворюваннями, зокрема ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, інфекціями, що передаються статевим шляхом, та гепатитами С і В (Охорона здоров’я).
| | | |
| ВИСНОВОК 5. ПРИЙМАЮЧИ НАЦІОНАЛЬНУ ПОЛІТИКУ З КСВ, УКРАЇНА ДАЄ ПОШТОВХ УКРАЇНСЬКИМ КОМПАНІЯМ ДО РОЗВИТКУ КСВ, ТАКИМ ЧИНОМ ПІДТРИМУЮЧИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИКА НА ГЛОБАЛЬНИХ РИНКАХ
| | Вже 16 країн (2 країни (Німеччина й Естонія) прийняли у 2011-2012 роках) із 27 країн-членів ЄС мають національні політики сприяння розвитку КСВ. Європейська Комісія розглядає КСВ як важливу частину європейської стратегії зростання та зайнятості, а також нової стратегії Європейського Союзу «Європа 2020». Один із інструментів, через які КСВ може сприяти підвищенню конкурентоспроможності ЄС, це підвищення довіри суспільства до бізнесу, та створення нових відповідальних підприємств.
| | | | | | | | | | Останнім часом спостерігається швидке зростання інвестиційних фондів, що доповнюють фінансові цілі соціальними, екологічними та етичними факторами при виборі та реалізації стратегії інвестування. В Європі ця сума склала 2, 71 млн євро в 2007 році. За деякими оцінками, це 15-20% коштів всіх європейських фондів. В Великобританії станом на 30 червня 2011 року близько 11, 3 млрд фунтів було інвестовано в зелені та етичні роздрібні британські фонди (оцінка 83 фондів)
| | | | | | | | | | | | |  |
| Висновок 8. Отже, кількість компаній, шо впроваджують КСВ, суттєво зросте після прийняття національної політики з КСВ. Свідченням цього твердження може стати кількість компаній ЄС, що приєдналися до ГлобальногоДоговору ООН, після прийняття Європейської стратегії з корпоративної соціальної відповідальності, яка зросла на 43%.
| | Більш того, підвищення лояльності споживачів - запорука успіху компанії. 30% компаній в Україні розпочали свою КСВ діяльність, тому що так роблять їх конкуренти, щоб мати таку ж пропозицію для клієнтів. При збільшенні кількості компаній, що впроваджують КСВ, автоматично зростає кількість й їх конкурентів, які через реалізацію КСВ будуть боротися за свого споживача.
Отже, мінімум 25% компаній, у разі прийняття національної політики з КСВ, матимуть кращу репутацію, кращу економічну вартість і кращий прибуток – їх конкурентоспроможність значно виросте, а сума їх інвестицій в громаду становитиме 334 млн доларів.
| | | | | | | | | | | | | | | | Економічна сфера
1. Інвестиції в підвищення кваліфікації, безперервного навчання та працевлаштування, що необхідні для збереження конкурентоспроможності в глобальній економіці знань.
2. Підвищення рівня зайнятості
3. Покращення життя громад
| | | | Екологічна сфера
Більш раціональне використання природних ресурсів та зниження рівня забруднень, шляхом інвестицій компаній в еко-інновації, а також створення системи екологічного менеджменту; що включає цілеспрямовані екологічні акції, закупівлю енергоефективного обладнання, перехід на альтернативні джерела енергії тощо.
| | | | | | | | Корпоративна соціальна відповідальність компаній приватного і державного сектора економіки є важливим чинником сталого розвитку суспільства і держави, вирівнювання економічних і соціальних диспропорцій, підвищення довіри громадян до бізнесу. Завдяки своїм особливостям КСВ компаній здатна значною мірою сприяти покращенню якості життя українців.
| | | | | | | Гуманітарна сфера
1. Повага до прав людини;
2. Співробітництво у сфері підтримки культурної політики в Україні та політики щодо збереження історичної спадщини;
3. Співпраця у сфері громадян України з процесом консолідації та діалогу між соціальними партнерами в ЄС з метою подальшої інтеграції громадянського суспільства у політичні процеси в Україні.
| | | | | | | | | Соціальна сфера
1. Більш високий рівень інтеграції до ринку праці та соціальної залученості, з огляду на прагнення підприємств залучати більше представників з вразливих груп населення;
2. Розвиток інновацій в соціальній сфері і створення умов праці, що сприятимуть інноваційній діяльності
3. Зменшення рівня бідності
| | | |
|
