Орієнтовні розміри воронки від вибуху авіабомб в слабких ґрунтах

Аварійно-відновлювальні роботи виконуються після виконання рятувальних та невідкладних робіт на території аеропорту.

Рятувальні і невідкладні роботи включають:

- технічну розвідку аеропорту, місцевості навколо та під’їзних шляхів;

- пошук потерпілих людей в завалах та зруйнованих спорудах, вилучення їх звідти, надання домедичної та можливої першої медичної допомоги, а також їх евакуація;

- обладнання необхідних технологічних проїздів та проходів;

- локалізацію та гасіння пожеж на об’єктах ведення рятувальних робіт та на підступах до них;

- кріплення або обрушення нестійких конструкцій, які загрожують обвалом.

Аварійно-відновлювальні роботи характеризуються:

- усуненням місцевих пошкоджень і руйнувань та відновленням окремих елементів споруд льотного полю аеропорту, після чого на ньому можливе виконання польотів;

- максимальним використанням обладнання, що збереглося, з розміщенням його в пошкоджених будівлях, а в деяких випадках – і на відкритих майданчиках;

- швидкістю виконання робіт, що забезпечує відновлення в встановленні терміни, які близькі до завершення інших робіт по забезпеченню мінімальних умов для польотів;

- простотою способів відновлення, які забезпечують застосування рухомих засобів механізації та підручних матеріалів.

До відновленого ґрунтового льотного поля пред’являються наступні вимоги:

- відновлені злітна смуга, РД та МС повинні мати розміри, що забезпечують зліт, посадку, руління та стоянку заданої кількості літаків визначеного типу та льотної ваги;

- повздовжні та поперечні уклони, а також радіуси кривизни поверхні злітної смуги, що відновлюється, повинні відповідати вимогам до польових аеродромів воєнного часу.

Конструкція покриття злітного поля, що відновлюється, повинні призначатися в кожному конкретному випадку з врахуванням типу літаків, які там базуються, пори року, можливих термінів, які відводяться на виконання відновлювальних робіт, і наявності місцевих відновлювальних матеріалів.

При відновленні аеропорту в суху пору року штучні покриття в першу чергу можна не відновлювати, а пошкоджені ділянки покриття заповнювати ґрунтом або іншими місцевими матеріалами з старанним їх ущільненням. В цьому випадку відновлення аеродромних покрить передбачається при проведенні відновлювальних робіт другої чи третьої черги.

При необхідності відновлення дренажно-водостічних та інженерних мереж допускається застосування тимчасових конструкцій.

Відновленні під’їзні та внутрішні аеродромні шляхи повинні забезпечувати на період дії аеропорту безперебійний підвіз та вивіз всіх видів вантажів для видів авіації, що базується в аеропорту.

В цілях зменшення термінів вводу в дію об’єктів аеропорту, за відновлення яких відповідають підрозділи Держспецтрансслужби, необхідно дотримуватися черговості аварійно-відновлювальних робіт. В першу чергу, як правило, відновлюються:

- злітна смуга;

- рульові доріжки та місця стоянки літаків;

- під’їзні та внутрішні аеродромні шляхи.

Послідовність відновлювальних робіт залежить від способів і засобів ураження, які були застосовані при виводі аеропорту із ладу, а також від прийнятих методів відновлювальних робіт.

При відновленні аеропортів, які зруйновані звичайними засобами ураження, аварійно відновлювальні роботи проводяться після рятувальних та невідкладних робіт в такій послідовності:

- розгородження злітного поля та шляхів від завалів, боєприпасів, що не вибухнули, розбитої техніки і інших перешкод;

- відновлення зруйнованих ділянок ґрунтових злітних смуг;

- відновлення штучних покрить ЗПС, РД та МС літаків;

- відновлення дренажно-водостічних мереж;

- відновлення спеціальних споруд, інженерних мереж, внутрішніх аеродромних доріг і під’їзних шляхів (роботи, як правило, виділяються в самостійні потоки).

В аеропортах, які зруйновані в наслідок аварій та катастроф техногенного та природного характеру або вибухом ядерного боєприпаси, до складу аварійно-відновлювальних робіт додатково входять наступні роботи:

- дезактивація злітної смуги, штучних покрить ЗПС, РД та МС, під’їзних та внутрішніх аеродромних шляхів;

- систематичне спостереження за змінами рівнів радіації на ділянках, де планується перебування особового складу;

- дезактивація джерел води для використання їх підрозділами Держспецтрансслужби задіяних на відновлення аеропорту, в тому числі і для цілей відновлення.

Про виконані аварійно-відновлювальні роботи повинен бути складений акт за формою Ф-3 з вказівкою виконаних обсягів робіт та фактичних затрат робочої сили, матеріалів, механізмів та транспортних засобів.