Документ, що захищає дитинство

З виступу заступника міністра освіти

О. Я. САВЧЕПКО на спільному засіданні Колеги Міносвіти і Президії

АПН України 28.10.98

Дошкільна освіта існує як самостійна система у галузі ос­віти і є обов’язковою складовою неперервної освіти в Укра­їні. Вона гармонійно поєднує сімейне та суспільне вихован­ня і покликана підготувати дитину до активного суспільнокорисного життя, подальшого навчання.

Найпершим суспільним середовищем для дитини є дош­кільний заклад, основне призначення якого — соціальна адап­тація до умов життя в товаристві незнайомих дітей і дорос­лих, виховання ціннісного ставлення до навколишнього, при­роди, людей, самої себе. Саме дитячий садок має забезпе­чити фізичне, психічне здоров’я дитини, її різнобічний гар­монійний розвиток, набуття життєвого досвіду, стати своє­рідним посередником між сім’єю та широким світом.

Сьогодні статус дошкільного закладу опинився у безпосе­редній залежності від якості освіти, яку він забезпечує, і думки батьків. Простежується тенденція до пошуку осмислених орі­єнтирів, нових освітніх форм, які визначають своєрідність, “своє обличчя” кожного закладу.

Також чимало сімей хочуть і мають можливість виховувати, навчати, розвивати своїх дітей удома, але не завжди знають, як це робити, тому виникає потреба допомогти родині в цьому.

Зважаючи на це, актуальною стала розробка документа, покликаного чітко окреслити зміст та об’єм освіти, оволо­діння яким дасть змогу говорити про певний освітній рівень, досягнутий дитиною на життєвому шляху.

Розробка Базового компонента надзвичайно актуальна са­ме сьогодні, коли відбувається виживання державної дош­кільної освіти, йде інтенсивний пошук можливостей її збере­ження та вдосконалення.

У Державній національній програмі “Освіта” (Україна XXI століття) вперше постало питання про необхідність визна­чення державного стандарту дошкільної освіти. Це підтверд­жено й Законом України “Про освіту”.

Метою розробки Базового компонента дошкільної освіти є визначення вимог до змісту, рівня та обсягу дошкільної ос­віти, які є основою оцінки певного освітнього рівня, встанов­лення норм, які узгоджують інтереси дитини й потреби сус­пільства щодо освіченості особистості.

Базовий компонент не відкидає все знайоме, стале, звич­не, продуктивне. Його призначення — узагальнити найкра­ще, що напрацьовано в науці та практиці останнім часом, уникнути перевантаження дитини частковими й випадкови­ми знаннями, подбати про її різнобічний розвиток відповід­но до віку, забезпечити кожній дитині не нижчий за мінімально достатній рівень розвитку та соціальної адаптації.

Об’єктом стандартизації у представленому документі виступає зміст освіти, знання, уміння і навички, яким по­винна оволодіти дитина на межі дошкільного і молодшого шкільного віку.

Свідомий вибір назви “Базовий компонент дошкільної ос­віти”, а не “Стандарти” обумовлений тим, що вибране по­няття гнучкіше і ширше, яке фіксує самоцінність первинного, основного, тобто базового досвіду для подальшого станов­лення, підкреслює, що це лише складова загального роз­витку особистості.

Зміст Базового компонента відображає тенденції до гума­нізації дошкільної освіти, збалансоване співвідношення між розумовим, фізичним та соціальним розвитком дитини, орі­єнтує на виховання цілісної особистості, здатної до самови­раження, необхідність забезпечити дитині свободу вибору, захист її гідності.

Базовий компонент дошкільної освіти побудовано за сфе­рами життєдіяльності, що характеризують специфіку дош­кільного дитинства, коли пріоритетним є розвиток і вихован­ня, залучення дитини до різних видів діяльності, де задіяні її фізичний, психологічний та соціальний потенціали. Неодмін­ною умовою життєдіяльності є-забезпечення гармонії між фі­зичним, емоційним, моральним, вольовим, соціальним та ін­телектуальним розвитком.

Зміст кожної сфери містить у собі два блоки: світосприй­мання — це знання і уявлення, якими володіє дитина, і влас­не діяльність — це вміння дитини користуватися набутим дос­відом у повсякденному житті, тобто її вміння та навички.

Що відрізняє Базовий компонент дошкільної, освіти від стандартів інших освітніх рівнів, то це велика питома вага виховних аспектів, що підкреслює специфіку дошкільного ві­ку. Дитина виходить за межі вузького сімейного кола, почи­нає контактувати з незнайомими дітьми, дорослими, у неї з’являються елементарні обов’язки, зростають самосвідо­мість та усвідомлення власного “Я”, формується внутрішня позиція щ< 5до навколишнього, з’являється здатність усвідом­лювати дії та вчинки.

Не слід відокремлено розглядати кожну зі сфер, вони вза­ємопов’язані і в цілісній та специфічній відмінності подають портрет шкільної зрілості та психологічної готовності дитини до навчання.

Так, сфера “Природа” формує елементарний природодоцільний світогляд, усвідомлення дитиною себе як частки природи.

Сфера “Культура” вводить її у світ практичної та духовної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, культивує інтерес до надбань національ­ної та світової культур.

Сфера “Люди" формує соціальну компетентність, навчає поводитися в межах припустимої поведінки, оволодівати куль­турою спілкування.

Сфера “Я сам” відкриває світ власного життя, допомагає співвіднести бажання з можливостями, привертає увагу до особливостей свого фізичного, психічного та соціального роз­витку. Чотири сфери життєдіяльності мають стати основою змісту програмно-методичного забезпечення Базового ком­понента.

Належним чином висвітлено питання національного вихо­вання. Воно розглядається як соціо-моральна проблема і розкривається через засвоєння дитиною рідної мови, прилучення до національних традицій, виховання любові до рідного краю, своєї родини, домівки.

У дошкільному віці розвиваються різні властивості — одні з них матимуть значення лише як основа, своєрідна заготовка для майбутнього, інші зберігатимуть своє значення для всьо­го подальшого розвитку. Тому найближчі завдання формування якостей, безпосередньо пов’язаних із шкільним навчанням, не повинні заступати фундаментального значення дошкільно­го дитинства для формування різнобічно розвиненої особистості, реалізації нею свого особистісного потенціалу.

Забезпечити наступність — не означає підтягнути дошкіль­ника до школи або знизити вікову планку його включення в організаційний навчальний процес.

Базовий компонент дошкільної освіти розрахований на на­уковий загал. Він ставить вимоги до змісту освітніх програм, професійної компетентності педагогів, організації розвивального середовища.

Документ не розкриває динаміку та особливості вікового й індивідуального оволодіння ДІТЬМИ різних сфер життєдіяльності. Про це йтиметься в програмно-методичних розробках, до­датках до діючих програм, методичному забезпеченні тощо.

Базовий компонент дошкільної освіти — це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до рівня освіче­ності і вихованості дитини дошкільного віку. Він визначає су­марний кінцевий показник компетентності дитини на час її виходу з дошкільного віку і вступу до школи; забезпечує єд­ність освітньо-виховного простору, є основою для створен­ня варіантних програм.

Просимо Колегію розглянути запропонований матеріал і прийняти відповідне рішення, проект якого додається.

ДОПОВІДНА

про проект Базового компонента дошкільної освіти в Україні

Зміни в політичному, соціальному й економічному житті кра­їни зумовлюють реформування освітньої галузі, в тому числі і дошкільної ланки. Перехід дошкільної освіти від авторитарно- дисциплінарної до особистісно-орієнтованої моделі вимагає переосмислення змісту, критеріїв оцінювання ефективності ос­вітньої діяльності, орієнтації педагога на визнання пріоритету виховання у формуванні особистості дитини дошкільного ві­ку. Ці зміни відображено у принципово новому документі дош­кільної освіти — Базовому компоненті дошкільної освіти.

Він розроблений на виконання Закону України “Про осві­ту”, де в ст.15 визначено, що державні стандарти освіти вста­новлюють вимоги до змісту, обсягу й рівня підготовки і роз­робляються окремо з кожного освітнього рівня.

У Базовому компоненті дошкільної освіти визначено цілі і завдання дошкільної освіти, відповідний зміст, необхідний для різнобічного гармонійного розвитку дитини, який забезпечує наступність між дошкільною освітою і початковою ланкою за­гальноосвітньої підготовки. Він зорієнтований на системно ор­ганізоване життя дитини дошкільного віку, створення таких соціально-педагогічних умов організації життєдіяльності, які допомагають їй реалізуватися й самоствердитися.

У роботі над цим документом брали участь Міністерство освіти, науковці Інституту проблем виховання АПН України, викладачі педагогічних вузів України, обласних інститутів під­вищення кваліфікації (післядипломної освіти) вчителів, вихо­вателі дошкільних закладів, працівники органів управління ос­вітою. Проект пройшов обговорення на сторінках журналу “Дошкільне виховання", газети “Освіта України⁴¹, науково-прак- тичних семінарах, конференціях.

Базовий компонент дошкільної освіти покликаний чітко ок­реслити обсяг освітньої діяльності в галузі дошкільної освіти, здобуття яких держава гарантує на безоплатній основі, та ви­моги до її якості.

Державні стандарти дошкільної освіти ґрунтуються на таких наукових засадах:

- реалізація особистісно-орієнтованої моделі дошкільної ос­віти;

- забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку осо­бистості;

- здійснення цілісного підходу до організації змісту дошкільної світи;

- визнання своєрідності унікальності, особливого призна­чення дошкільного періоду дитинства в житті людини;

- орієнтація на активне проходження дошкільного дитинства як важливу передумову успішного розвитку в майбутньому;

- забезпечення наступності між дошкільною! початковою за­гальноосвітньою підготовкою.

Базовий компонент дошкільної освіти розроблений з урахуванням того, що засвоєння зміщу дошкільної освіти, як за­вершеного етапу, розраховано на весь період дошкільного дитинства, і має на меті забезпечити достатній рівень психо­фізичного розвитку Га соціальної адаптації, готовності до сис­тематичного шкільного навчання. Він визнає вимоги суспільс­тва до розвитку, вихованості та навченості (освіченості) дош­кільника, мінімально достатній та необхідний рівень компетенції дитини перших семи років життя для нормального пе­ребування в навколишньому середовищі і є базою для роз­витку і індивідуальних здібностей, потреб та інтересів.

Поняття “мінімальмо достатній” та “необхідний рівень ком­петенції” вживаються не в розумінні “найнижчий за ступенем розвитку”, а як обов’язковий набір елементарних, доступних вікові складових. Документ орієнтує на досягнений дитиною нижнього вікового, а не індивідуального порогу.

Вихідні наукові поняття, на яких будується концепція Базового компонента, - розвиток, виховання, навчання.

Розвиток *2 це становлення дитини як Суб’єкта життєді­яльності, здатного ціннісно ставитися до природи, людей, що його оточують, предметного світу, витворів мистецтва, самого себе.

Виховання — це залучення дитини до системи вироблених людством цінностей, організація умов для Гі духовного Зрос­тання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності.

Навчання це набуття дитиною можливості засвоювати знання, оволодівати вміннями й навичками, використовува­ній Ііс у житті.

Ці складові формування дитячої особистості реалізує зміст Базового компонента дошкільної освіти, систематизований за сферами життєдіяльності “Природа”, " “Культура”, " Люди”, “Й сам”, які в єдності відкривають для дитини світ у ціліснос­ті й різноманітності.

Сфера “Природа” формує елементарний світогляд, несе ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природни­чим напрямами, сприяє усвідомленню дитиною себе як частки природи, формує відчуття відповідальності за те, що відбу­вається навколо неї і внаслідок її дій у довкіллі.

Сфера “Культура” вводить дитину у світ практичної та ду­ховної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації влас­них творчих здібностей, навчає діставати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності, вправляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань національної та світової культури.

Сфера “Люди” формує соціальну компетентність: навчає диференціювати людей за ознаками віку, статі, спорідненості; поводитися в межах припустимої поведінки, оволодівати куль­турою спілкування, адекватно реагувати на вчинки і слова інших, користуватися правилами хорошого тону, співпере­живати і співдіяти.

Сфера “Я сам” відкриває дитині світ власного внутрішньо­го життя, прагнень, думок, переживань, допомагає зіставити свої бажання з можливостями, привертає увагу до особли­востей власного фізичного, психічного та соціального роз­витку.

Зміст Базового компонента дошкільної освіти відображає тенденції до гуманізації дошкільної освіти, забезпечення умов для повноцінного фізичного розвитку, педагогічно обу­мовленого співвідношеннями між розумовим, емоційно-во­льовим, моральним, соціальним розвитком дитини, орієн­тує на виховання цілісної особистості, здатної до самови­раження.

Затвердження Базового компонента дошкільної освіти є нор­мативною основою наступної роботи для створення програм­но-методичного забезпечення та експериментального випро­бування. Цю роботу планується провести протягом наступних чотирьох років, до 2002 року, що зумовлено традиційним тер­міном перебування дитини в Дошкільному закладі.

На завершальному етапі Передбачається уточнення спів­відношення бажаних і реальних показників компетентності дітей, здійснення експертно-аналітичної оцінки пакету прог­рамно-методичних, дидактичних матеріалів.

Проект у цілому дістав схвальну оцінку наукових установ, методичних служб, практиків, що взяли участь у його обго­воренні.

Просимо розглянути доповідну записку і прийняти рішен­ня, проект якого додається.

Начальник управління шкіл-інтернатів та дитячих садків В. П. ПОКАСЬ